У конференц-залі Національної спілки журналістів України 12 грудня відбулася презентація книжки членкині НСЖУ і НСПУ, військовослужбовиці – майора Збройних сил України Олени Мокренчук «Михайло Драпатий».
Літературно-публіцистична серія «Герої моєї країни», яку відкриває книжка Олени Мокренчук, створена в рамках інформаційного проєкту «Нехай вічна буде слава», за сприяння Управління зв’язків з громадськістю Збройних сил України та Центру дослідження воєнної історії ЗСУ, під патронатом Головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного.
– Для найбільшої журналістської організації в умовах війни взаємодія зі ЗСУ є одним з важливих пріоритетів, – зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Ми буквально кілька тижнів тому передали позашляховик для пресофіцерів, а саме, оперативно-тактичному підрозділу «Соледар», і це теж внесок журналістів. Ми збирали донати і купували це авто для того, щоб пресофіцери, які на фронті, які допомагають цивільним журналістам, мали можливості робити свою роботу, убезпечувати життя цивільних журналістів, убезпечувати себе. Ми постійно передаємо техніку. Днями ми проводили тут, у Спілці журналістів, зустріч з Командувачем Об’єднаних сил України, Героєм України Сергієм Наєвим, який вручав нагороди журналістам місцевих прифронтових газет, медіа. Це теж важливо для нас відчувати, коли ЗСУ розуміють значення журналістської роботи та об’єктивного інформування українців в нашій справедливій боротьбі за відновлення Незалежності України і нашу майбутню перемогу.
А далі була цікава, сповнена емоціями розмова про книжку «Михайло Драпатий».
У 2014 році, коли росія запустила свої хижі пазурі в Крим і на Донбас, весь світ облетіло коротке відео: броньована машина з українським прапором на повній швидкості мчить вулицею Маріуполя, який намагаються захопити російські військові і підтримувані ними колаборанти. БМП буквально злітає над спорудженою на одному з перехресть міста барикадою, а за нею мчать ще інші машини з українськими прапорами. Завдяки таким сміливим відчайдухам і місцевим патріотам Маріуполь тоді, в 2014 році, залишився вільним, його не віддали на поталу окупантові.
Від того відео і сьогодні перехоплює дух. Але тільки зараз, під час презентації в Національній спілці журналістів України книжки Олени Мокренчук «Михайло Драпатий», багато хто вперше почув, що командиром тієї славнозвісної «літаючої БМП» був майор ЗСУ, а нині бригадний генерал Збройних сил України, лицар орденів Богдана Хмельницького та «Народний Герой України» Михайло Драпатий.
Презентована книжка – це перша ластівка з художньо-публіцистичної серії Збройних сил України про героїв російсько-української війни, генералів новітнього українського війська, що створена в рамках інформаційного проєкту «Нехай вічна буде слава» і налічуватиме десять видань. Вона компактна, зручного формату і сучасно оформлена.
Та головне – її зміст, де розповідь про Михайла Драпатого вживлена в непересічні події російсько-української війни від самого її початку в 2014 році до легендарного визволення Херсона. Тим і захоплює, не відпускає від першої до останньої сторінки.
Олена Мокренчук, яка має у творчому доробку книжки «Аліска, фронтова лисичка», «Афінка з “Куби”», «Україна-мрія», «Вітер з Дикого поля», під час презентації нинішнього видання знову і знову переживає яскраві моменти роботи, спілкування з непересічною людиною, переживає події, про які так класно написала – коротко, яскраво, образно – не додати, ні забрати.
І тут-таки вона каже, що вражена потужною підтримкою НСЖУ газет з прифронтових і деокупованих територій, наголошує на значимості локальних видань для людей. І з особливим теплом та повагою говорить пані Олена про цивільних журналістів на фронті – про їхні сміливість і високий професіоналізм.
– Ми – військові і виконуємо завдання, а цивільні журналісти могли би сидіти в теплих редакціях і не їхати на фронт. Але вони їдуть, зустрічаються з бійцями в окопах, щоб з перших вуст розповісти про те, що відбувається, – каже пані Олена.
Принагідно варто сказати, як усі журналістські шляхи перетинаються в НСЖУ. Сьогодні тут відбулася зустріч – презентація книжки Олени Мокренчук, яка в 2015-2018 роках була пресофіцеркою 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Тепер у цій бригаді пресофіцером служить відомий фотожурналіст з Дніпра Роман Чоп. Свого часу Сергій Томіленко вручив йому фотокамеру, яка, за словами Романа, пройшла з ним не один фронтовий кілометр надскладного Бахмутського напрямку. І саме Романові Чопу передали автомобіль, придбаний НСЖУ за кошти, зібрані медійниками з усієї України.
З інтересом сприймали учасники зустрічі-презентації виступи старшого офіцера Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ Олександра Филя і начальника відділу Центру досліджень воєнної історії Збройних Сил України Віталія Куравського. Вони наголошують на необхідності відродження справжньої української історії, яка сотнями років спотворювалася російським сусідом, і відзначали на цьому шляху внесок таких, як Олена Мокренчук.
– У невеличкій книжечці Олена змогла показати квінтесенцію боротьби за Перемогу, показала, що тільки ми самі зможемо відстояти нашу ідентичність, вирішуючи проблеми на полі бою і всередині країни, – наголосив Віталій Куравський.
Олександр Філь зазначає:
– Це не просто книжка, щоб почитати і відкласти вбік. Це – цеглинки історії, по яких звірятимуть факти нинішніх подій.
І дуже добре на завершення зустрічі сказав секретар НСЖУ, редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк, який наразі служить в лавах ЗСУ:
– Не треба думати, що книжки – це щось архаїчне і не дуже потрібне. Наприклад, «Київстар» сьогодні вимкнувся, а книжка є, її можна прочитати, над нею можна замислитися і поміркувати. Книжка береже нашу історію.
Ольга Войцехівська, «Журналіст України»
Лариса Портянко
