Ключове питання, навколо якого відбувалась дискусія під час круглого столу «Посилення інституційної спроможності протидії зовнішньому інформаційному втручанню (FIMI) в Україні», що відбувся 19 березня
Учасники говорили про те, які наслідки скоординованих дезінформаційних та маніпуляційних втручань для країн світу, демократичних процесів загалом і виборів зокрема, а головне – як захиститись і як ефективно протидіяти цьому. В обговоренні цих питань взяв участь член Національної ради Олександр Бурмагін, повідомляють у відомстві.
Із 2014 року й упродовж усього часу повномасштабного вторгнення Україна є мішенню, на яку спрямовано безліч інформаційних маніпулятивних операцій. Про це свідчать офіційні звіти Європейської зовнішньої служби. Так, лише у 2025 році понад 50% усіх виявлених в Європі інцидентів були націлені проти нашої держави.
Водночас нині це виклик для усього демократичного світу, і вже чимало країн зазнали руйнівного впливу FIMI. Особливо критичною є потреба захисту інституту виборів. Про це, зокрема, свідчить досвід Молдови та Румунії, в яких було зафіксовано скоординовані маніпуляційні кампанії через соцмережі (Тік-ток, Facebook та інш.).
Учасники круглого столу аналізували, яка модель протидії FIMI може стати найбільш дієвою для України. Своїм досвідом поділилися і представники Франції, Швеції, Великої Британії. Так, у Франції створена спеціальна агенція Viginum, яка діє як технічний сервіс виявлення, аналізу та документування іноземних впливів. У Швеції також працює окрема установа – Агентство психологічного захисту. Натомість у Великій Британії ці функції розподілені між трьома органами – міністерством закордонних справ, міністерством внутрішніх справ, міністерством науки, інновацій та технологій.
На рівні Європейського Союзу повноваження з виявлення та протидії FIMI належать Європейській зовнішній службі. За словами Якоба Тамма, заступника керівника відділу інформаційної цілісності та протидії маніпуляціям та втручанню в інформацію з-за кордону, організація не вважає FIMI проблемою комунікації, бо насправді це – зброя. Головний акцент у роботі – це вивчення і встановлення, хто стоїть за маніпуляціями і хто саме «натискає на гачок».
Учасники наголошували на тому, що для ефективної протидії і запобігання інформаційним маніпуляціям та впливам необхідне партнерство і спільна дія як на рівні європейських країн, так і залученість до цих процесів державних інституцій, організацій громадянського суспільства, медіа та бізнесів всередині кожної країни.
Український медіарегулятор, зауважив Олександр Бурмагін, прицільно працює з іноземними впливами ще із 2014 року, відколи почалась активна фаза втручання держави-агресора в справи України. Хоча гібридні прояви в інформаційному полі спостерігалися значно раніше. Серед численних заходів реагування, яких вживає Національна рада, є і постійна адвокація на міжнародному рівні застосування санкцій до російських медіакомпаній та пропагандистів.
«Ми щиро переконані, що в Росії немає медіа і немає журналістів. Це все – інструменти інформаційної війни і продовження політики Кремля», – сказав він.
На думку Олександра Бурмагіна, головним викликом для України є брак законодавчої рамки щодо FIMI. «Нам не вистачає визначень «дезінформації», «маніпуляцій»». З одного боку, дезінформація є доволі широким поняттям, і всі розуміють, що вона може бути загрозою для свободи слова, і тому є складний виклик – збалансувати інтереси захисту державних інтересів і прав людини.
Сама ж організаційна архітектура має складатись з різних інституцій з їх тісною взаємодією. Водночас необхідно визначити головний орган-координатор у цьому напрямі. Ним міг би бути Центр протидії дезінформації при РНБО. Медіарегулятор зі свого боку готовий стати частиною такого об’єднання в рамках свого мандату роботи з медіа.
Член Національної ради переконаний, що механізм протидії FIMI має діяти постійно. А на час виборів, за прикладом Франції, міг би мати дещо розширені повноваження. «Ми маємо рухатись і бути готовими до виборчих процесів». Багато роботи слід зробити на стратегічному рівні, а також необхідно «цей імпульс підтримувати і розвивати вже в конкретні рішення й акти». Шлях від концепції до імплементації законодавства – тривалий. Та й 50% дієвості та успіху законодавства залежить ще й від ухвалення підзаконних актів і механізму їх загального впровадження.
Станіслав Лур’є, очільник офісу компанії Osavul в Україні, поділився досвідом застосування розробленої AI-платформи для виявлення і прогнозування FIMI та гібридних загроз під час виборів у різних країнах світу.
Юлія Шипілова, програмна менеджерка, International IDEA, запропонувала створити з учасників дискусії робочу групу, яка би у форматі постійної роботи напрацювала рішення щодо обговорюваного питання.
Захід організовано Центральною виборчою комісією, Національною радою, FBA, International IDEA, Unternational Founfation for Electoral Systems за підтримки Норвегії, Швеції та співфінансування ЄС.
У ньому також взяли участь:
- голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин;
- радник з політичних питань Посольства Норвегії Вегард Г’єрум Стенсруд;
- керівниця відділу співробітництва Посольство Швеції Крістіна Даніельссон;
- керівник відділу стратегічних комунікацій Шведського агентства психологічного захисту Немо Стєрнстрем;
- представник Міністерства закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії Яропол Вжик;
- представник підрозділу міжнародного співробітництва стратегічного відділу Viginum Джуліан Мерер;
- менеджер програми відділу боротьби з кіберзлочинністю Ради Європи Георгій Джохадзе;
- експертка з гібридних загроз у відділі демократії та управління Академії Фольке Бернадотта Філіппа Альмлунд,
а також представники СБУ, Центру протидії дезінформації, медіаексперти.
Дискусія з цього приводу: