• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Четвер, 19 Червня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

Інформаційна безпека: що треба знати журналістам

НСЖУ НСЖУ
24 Липня, 2024 / 23:57
рубрика Новини
0
Інформаційна безпека: що треба знати журналістам
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

У Запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ відбувся тренінг для працівників медіа “Інформаційна безпека: як протидіяти ворожій ІПСО”. Провів його  почесний директор Національної стратегічної служби, медіаексперт, науковий консультант інституту ядерної фізики, України професор Олександр Нарбут.

–З початком повномасштабного вторгнення українці зіткнулися з новою абревіатурою – ІПСО. Розшифровується вона як інформаційно-психологічна спеціальна операція. Загарбники використовують її для того, щоб негативно впливати на настрої українців. Ми ж маємо розпізнавати маніпуляції і не вірити їм. Хоча це і непросто, як виявилося під час тренінгу з інформаційної безпеки «Інформаційна безпека: як протидіяти ворожій ІПСО» –надзвичайно корисного і потрібного заходу, – говорить журналістка газети «Голос Гуляйпілля» Тамара Борт.

Пов'язанітеми

«Пам’ять, яку можна показати»: фоторепортер Олег Куцький розповів, як секунда може стати історичним документом

«Наш університет»: Дніпропетровська обласна організація НСЖУ та НТУ «Дніпровська політехніка» посилюють партнерство

–Застосовуючи ІПСО, окупанти намагаються підірвати бойовий дух українців, посіяти панічні настрої в суспільстві. Варто пригадати перші тижні війни, коли люди знаходили мітки на дорогах і будівлях світловідбивною фарбою. Поширювалася недостовірна інформація щодо ракетних ударів, яка наводила страх на людей. Пізніше у соцмережах стали з’являтися звинувачення ЗСУ в обстрілах власної території. Прикладом ворожих ІПСО можуть бути такі повідомлення, як «Україна обстрілює ЗАЕС», на передовій самі «західники», а «східняки» повтікали тощо. Мета – намагання окупантів дискредитувати в очах українців ЗСУ, зірвати мобілізацію, – підкреслив Олександр Нарбут.

Інформаційна безпека: що треба знати журналістам 1

За словами Олександра Нарбута, щоб не потрапити у пастку ІПСО, треба завжди перевіряти інформацію в надійних офіційних джерелах, аналізувати фото і відео. І включати критичне мислення. Сьогодні, приміром, слід дуже уважно ставитися до інформації про підготовку ворожого наступу на Запоріжжя, а також про вірогідне припинення війни шляхом переговорів. На жаль, не всі громадяни, та й не всі журналісти, спроможні самостійно розібратися в потоці подібних повідомлень у соцмережах. Щоб протидіяти провокаційним вкидам, потрібно знати, звідки надходить інформація, яка її мета.

Враховуючи надзвичайну важливість інформаційної безпеки та необхідність протистояти ворожій ІПСО, а також відсутність методичних посібників з цього важливого напрямку, професор Олександр Нарбут підготував для журналістів актуальну інформацію про прийоми та ознаки ІПСО, а також поради, як їх уникнути, мінімізувати шкоду від них і протистояти їм.

Прийоми та ознаки ІПСО

  • Надмірна емоційність: «Ґвалт, катастрофа, рятуйте», – волає до вас написаний капслоком текст або відповідним чином оформлене зображення, яке має на меті викликати у вас потрібну емоцію – страх, розпач, розчарування, паніку чи навпаки піднесення, захват, захоплення. Причому, якщо це позитивні емоції, за їх першим шаром може ховатися добре прихований меседж, який і є головним. Ви усвідомите його не відразу, а лише підхопивши і поширивши ІПСО. Наприклад, мережею шириться повідомлення про звільнення того чи іншого українського населеного пункту, хоча жодної офіційної інформації про це не було. І потім, коли виявиться, що насправді село, звільнення якого ви вже встигли подумки відсвяткувати, все ще перебуває під контролем російських загарбників, вас і наздожене таке бажане ворогові розчарування і бажання опустити руки.
  • Звернення до особистості: Це давній шахрайський прийом. Починається він приблизно так: «Усім поінформованим особам давно відомо, що…» або «Всі розумні люди точно знають, що…» Спіймавши вас у цю психологічну пастку (нікому ж не хочеться бути непоінформованим і нерозумним, чи не так?) далі іпсошники згодовують потрібну їм інформацію.
  • Вимагання швидкої реакції: «Терміново поширте! На невідомому вам напрямку ворог невідомо навіщо заліз у курник! Доведіть це до відома NN, бо там ніхто не підозрює про підступні плани, які можуть призвести до катастрофи!» Запам’ятайте, критично важлива, цінна інформація, завжди доставляється через закриті канали. Тож різного роду вірусні відео та спам-розсилки – одна з яскравих ознак ІПСО.
  • Покладання на вас відповідальності за те,
    за що ви відповідати не зобов’язані: «Зробіть свій внесок у поширення повідомлення, і тоді воно нарешті дійте до адресата! А якщо не поширите, то саме ви будете у тому винні!» Не ведіться на  такі заклики, не поширюйте будь-яку інформацію, якщо не перевірили її в офіційних джерелах.
  • Посилання на думку псевдоекспертів: Зазвичай за справжніми науковцями та експертами стоять певні інституції і послужний список, які підтверджують компетентність їхніх суджень і висновків. Натомість псевдоексперти нікому не відомі та люблять заявляти про те, що «офіційна наука» чи «офіційні МЕДІА» приховують правду, і лише саме вони можуть відкрити істину в останній інстанції.
  • Теорія змови: Дуже розповсюджений прийом, коли  вам намагаються нав’язати якусь шкідливу думку за допомогою примітивних і нічим не підтверджених міркувань, повірити у неї, підтримати та поширити її. «Це все вигідно урядам/транснаціональним корпораціям, масонам/, тощо – нашіптує вам теорія змови. При цьому жодних притомних доказів немає, але ж, натякає іпсошник, «офіційна наука (або злочинна влада) приховує!» – й потрібна росії та шкідлива для України теза вже проникає у вашу свідомість.
  • Ігнорування або знецінення українських офіційних джерел інформації: Якщо ви бачите, як хтось намагається поширити думку, що офіційні джерела інформації не заслуговують на довіру, щось спотворюють або приховують – сміливо вважайте, що це елемент ІПСО. Ніколи офіційна посадова особа чи тим більше інституція не повідомлять завідомо неправдиву інформацію. Тому завжди звертайте увагу, від кого поширюється та чи інша думка, твердження, теза тощо. Якщо це інсайд, свідчення «наших джерел при…», слова особи, «наближеної до…» – це не є офіційною інформацією.
  • Ігнорування або знецінення інформації українських
    або іноземних медіа з доброю репутацією: «Усі медіа брешуть, але ось я вам розповім правду», – це дуже шкідливе переконання, яке є одночасно як наслідком, так і засобом ІПСО. Насправді авторитетні медіа ретельно пильнують достовірність інформації. І якщо трапляється іноді помилки, то самі медіа, які їх припустилися, обов’язково перепрошують, наводять правдиву інформацію. і пояснюють, що їх спричинило.

Як уникнути ворожих ІПСО, мінімізувати шкоду від них і протистояти їм

  1. Обмежте час користування соціальними мережами. Бо це потужний хронофаг, який непомітно краде ваш час і не дозволяє зосередитись на набагато важливіших і корисніших справах.
  2. Спілкуйтесь у соцмережах лише з перевіреними, знайомими вам людьми, ігноруйте повідомлення від невідомих акаунтів, особливо з порожньою або закритою сторінкою.
  3. Уникайте груп, якщо повідомлення, які у них поширюються, видаються вам підозрілими.
  4. Ігноруйте повідомлення з інформацією, яка видається вам елементом ІПСО. У жодному разі не поширюйте таке повідомлення навіть з відповідним коментарем, що це неправда, фейк, маніпуляція тощо. Поширивши шкідливу інформацію під будь-яким виглядом, ви посприяєте ІПСО.
  5. Уникайте коментування допису, який здається вам елементом ІПСО. В жодному разі не коментуйте, навіть якщо у коментарі ви детально роз’ясните, що це ІПСО – ви посприяєте поширенню ІПСО.
  6. Не проявляйте щодо повідомлення з ІПСО жодних реакцій – ані вподобань, ані розлючений червонопиких смайликів «злість». У будь-який спосіб відреагувавши на повідомлення з ІПСО, ви підтримаєте його.
  7. Якщо ви бачите, що ваш колега, (друг, знайомий) поширює або підтримує ІПСО, то не намагайтесь переконувати його публічно у відкритих коментарях. Напишіть йому приватне повідомлення, поясніть, де і як саме він помилився.

Також тренер підкреслив: критично сприймаючи всю інформацію, яку поширюють користувачі соцмереж, журналісти можуть легко виявити елементи ворожих російських інформаційно-психологічних операцій самостійно, протиставити їм об’єктивну та достовірну інформацію і донести її до людей.

  • Інформаційна безпека: що треба знати журналістам 2
  • Інформаційна безпека: що треба знати журналістам 3

Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.

Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.

Про ЮНЕСКО.

ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.

Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.

Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.

Ніна Деркач, Валентина Бистрова

Фото Дар’ї Зирянової

Теги: боротьба з дезінформацієюжурналістиЗапорізький центр журналістської солідарності
Попереднє

Польський фотожурналіст-фрілансер Себастьян Плохарський: «Захисне спорядження від НСЖУ використовується постійно»

Наступне

Тревел-гранти від НСЖУ: херсонські медійники підготували цінні ексклюзивні матеріали

Схожі новини

Голос громади у час війни: газеті «Межівський меридіан» – 95!
Новини

Голос громади у час війни: газеті «Межівський меридіан» – 95!

19/06/2025
Олексій Басакін – харківський журналіст, а нині військовий: «Відчув, що не можу писати про тих, хто бореться з росіянами, поки сам перебуваю у відносній безпеці»
Новини

Олексій Басакін – харківський журналіст, а нині військовий: «Відчув, що не можу писати про тих, хто бореться з росіянами, поки сам перебуваю у відносній безпеці»

19/06/2025
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ презентувала український медіадосвід на міжнародній конференції Ditchley
Новини

Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ презентувала український медіадосвід на міжнародній конференції Ditchley

19/06/2025
У Луцьку встановили меморіальну дошку журналісту з 37-річним редакторським стажем Василю Простопчуку
Новини

У Луцьку встановили меморіальну дошку журналісту з 37-річним редакторським стажем Василю Простопчуку

19/06/2025
Наступне
Тревел-гранти від НСЖУ: херсонські медійники підготували цінні ексклюзивні матеріали

Тревел-гранти від НСЖУ: херсонські медійники підготували цінні ексклюзивні матеріали

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • На передовій інформаційного спротиву: одеські журналісти отримали нагороди НСЖУ

    На передовій інформаційного спротиву: одеські журналісти отримали нагороди НСЖУ

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Олександр Белюга – чоловік, який нагодував 2,5 тисячі людей за день

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Від штурму Капітолію до залів Конгресу: як українська журналістка змінює наратив про Україну в США

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Голос громади у час війни: газеті «Межівський меридіан» – 95!

Голос громади у час війни: газеті «Межівський меридіан» – 95!

19/06/2025

Олексій Басакін – харківський журналіст, а нині військовий: «Відчув, що не можу писати про тих, хто бореться з росіянами, поки сам перебуваю у відносній безпеці»

Олексій Басакін – харківський журналіст, а нині військовий: «Відчув, що не можу писати про тих, хто бореться з росіянами, поки сам перебуваю у відносній безпеці»

19/06/2025

Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ презентувала український медіадосвід на міжнародній конференції Ditchley

Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ презентувала український медіадосвід на міжнародній конференції Ditchley

19/06/2025

У Луцьку встановили меморіальну дошку журналісту з 37-річним редакторським стажем Василю Простопчуку

У Луцьку встановили меморіальну дошку журналісту з 37-річним редакторським стажем Василю Простопчуку

19/06/2025

«Пам’ять, яку можна показати»: фоторепортер Олег Куцький розповів, як секунда може стати історичним документом

«Пам’ять, яку можна показати»: фоторепортер Олег Куцький розповів, як секунда може стати історичним документом

18/06/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання