У Запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ відбувся тренінг для працівників медіа “Інформаційна безпека: як протидіяти ворожій ІПСО”. Провів його почесний директор Національної стратегічної служби, медіаексперт, науковий консультант інституту ядерної фізики, України професор Олександр Нарбут.
–З початком повномасштабного вторгнення українці зіткнулися з новою абревіатурою – ІПСО. Розшифровується вона як інформаційно-психологічна спеціальна операція. Загарбники використовують її для того, щоб негативно впливати на настрої українців. Ми ж маємо розпізнавати маніпуляції і не вірити їм. Хоча це і непросто, як виявилося під час тренінгу з інформаційної безпеки «Інформаційна безпека: як протидіяти ворожій ІПСО» –надзвичайно корисного і потрібного заходу, – говорить журналістка газети «Голос Гуляйпілля» Тамара Борт.
–Застосовуючи ІПСО, окупанти намагаються підірвати бойовий дух українців, посіяти панічні настрої в суспільстві. Варто пригадати перші тижні війни, коли люди знаходили мітки на дорогах і будівлях світловідбивною фарбою. Поширювалася недостовірна інформація щодо ракетних ударів, яка наводила страх на людей. Пізніше у соцмережах стали з’являтися звинувачення ЗСУ в обстрілах власної території. Прикладом ворожих ІПСО можуть бути такі повідомлення, як «Україна обстрілює ЗАЕС», на передовій самі «західники», а «східняки» повтікали тощо. Мета – намагання окупантів дискредитувати в очах українців ЗСУ, зірвати мобілізацію, – підкреслив Олександр Нарбут.
За словами Олександра Нарбута, щоб не потрапити у пастку ІПСО, треба завжди перевіряти інформацію в надійних офіційних джерелах, аналізувати фото і відео. І включати критичне мислення. Сьогодні, приміром, слід дуже уважно ставитися до інформації про підготовку ворожого наступу на Запоріжжя, а також про вірогідне припинення війни шляхом переговорів. На жаль, не всі громадяни, та й не всі журналісти, спроможні самостійно розібратися в потоці подібних повідомлень у соцмережах. Щоб протидіяти провокаційним вкидам, потрібно знати, звідки надходить інформація, яка її мета.
Враховуючи надзвичайну важливість інформаційної безпеки та необхідність протистояти ворожій ІПСО, а також відсутність методичних посібників з цього важливого напрямку, професор Олександр Нарбут підготував для журналістів актуальну інформацію про прийоми та ознаки ІПСО, а також поради, як їх уникнути, мінімізувати шкоду від них і протистояти їм.
Прийоми та ознаки ІПСО
- Надмірна емоційність: «Ґвалт, катастрофа, рятуйте», – волає до вас написаний капслоком текст або відповідним чином оформлене зображення, яке має на меті викликати у вас потрібну емоцію – страх, розпач, розчарування, паніку чи навпаки піднесення, захват, захоплення. Причому, якщо це позитивні емоції, за їх першим шаром може ховатися добре прихований меседж, який і є головним. Ви усвідомите його не відразу, а лише підхопивши і поширивши ІПСО. Наприклад, мережею шириться повідомлення про звільнення того чи іншого українського населеного пункту, хоча жодної офіційної інформації про це не було. І потім, коли виявиться, що насправді село, звільнення якого ви вже встигли подумки відсвяткувати, все ще перебуває під контролем російських загарбників, вас і наздожене таке бажане ворогові розчарування і бажання опустити руки.
- Звернення до особистості: Це давній шахрайський прийом. Починається він приблизно так: «Усім поінформованим особам давно відомо, що…» або «Всі розумні люди точно знають, що…» Спіймавши вас у цю психологічну пастку (нікому ж не хочеться бути непоінформованим і нерозумним, чи не так?) далі іпсошники згодовують потрібну їм інформацію.
- Вимагання швидкої реакції: «Терміново поширте! На невідомому вам напрямку ворог невідомо навіщо заліз у курник! Доведіть це до відома NN, бо там ніхто не підозрює про підступні плани, які можуть призвести до катастрофи!» Запам’ятайте, критично важлива, цінна інформація, завжди доставляється через закриті канали. Тож різного роду вірусні відео та спам-розсилки – одна з яскравих ознак ІПСО.
- Покладання на вас
відповідальності за те,
за що ви відповідати не зобов’язані: «Зробіть свій внесок у поширення повідомлення, і тоді воно нарешті дійте до адресата! А якщо не поширите, то саме ви будете у тому винні!» Не ведіться на такі заклики, не поширюйте будь-яку інформацію, якщо не перевірили її в офіційних джерелах. - Посилання на думку псевдоекспертів: Зазвичай за справжніми науковцями та експертами стоять певні інституції і послужний список, які підтверджують компетентність їхніх суджень і висновків. Натомість псевдоексперти нікому не відомі та люблять заявляти про те, що «офіційна наука» чи «офіційні МЕДІА» приховують правду, і лише саме вони можуть відкрити істину в останній інстанції.
- Теорія змови: Дуже розповсюджений прийом, коли вам намагаються нав’язати якусь шкідливу думку за допомогою примітивних і нічим не підтверджених міркувань, повірити у неї, підтримати та поширити її. «Це все вигідно урядам/транснаціональним корпораціям, масонам/, тощо – нашіптує вам теорія змови. При цьому жодних притомних доказів немає, але ж, натякає іпсошник, «офіційна наука (або злочинна влада) приховує!» – й потрібна росії та шкідлива для України теза вже проникає у вашу свідомість.
- Ігнорування або знецінення українських офіційних джерел інформації: Якщо ви бачите, як хтось намагається поширити думку, що офіційні джерела інформації не заслуговують на довіру, щось спотворюють або приховують – сміливо вважайте, що це елемент ІПСО. Ніколи офіційна посадова особа чи тим більше інституція не повідомлять завідомо неправдиву інформацію. Тому завжди звертайте увагу, від кого поширюється та чи інша думка, твердження, теза тощо. Якщо це інсайд, свідчення «наших джерел при…», слова особи, «наближеної до…» – це не є офіційною інформацією.
- Ігнорування або знецінення
інформації українських
або іноземних медіа з доброю репутацією: «Усі медіа брешуть, але ось я вам розповім правду», – це дуже шкідливе переконання, яке є одночасно як наслідком, так і засобом ІПСО. Насправді авторитетні медіа ретельно пильнують достовірність інформації. І якщо трапляється іноді помилки, то самі медіа, які їх припустилися, обов’язково перепрошують, наводять правдиву інформацію. і пояснюють, що їх спричинило.
Як уникнути ворожих ІПСО, мінімізувати шкоду від них і протистояти їм
- Обмежте час користування соціальними мережами. Бо це потужний хронофаг, який непомітно краде ваш час і не дозволяє зосередитись на набагато важливіших і корисніших справах.
- Спілкуйтесь у соцмережах лише з перевіреними, знайомими вам людьми, ігноруйте повідомлення від невідомих акаунтів, особливо з порожньою або закритою сторінкою.
- Уникайте груп, якщо повідомлення, які у них поширюються, видаються вам підозрілими.
- Ігноруйте повідомлення з інформацією, яка видається вам елементом ІПСО. У жодному разі не поширюйте таке повідомлення навіть з відповідним коментарем, що це неправда, фейк, маніпуляція тощо. Поширивши шкідливу інформацію під будь-яким виглядом, ви посприяєте ІПСО.
- Уникайте коментування допису, який здається вам елементом ІПСО. В жодному разі не коментуйте, навіть якщо у коментарі ви детально роз’ясните, що це ІПСО – ви посприяєте поширенню ІПСО.
- Не проявляйте щодо повідомлення з ІПСО жодних реакцій – ані вподобань, ані розлючений червонопиких смайликів «злість». У будь-який спосіб відреагувавши на повідомлення з ІПСО, ви підтримаєте його.
- Якщо ви бачите, що ваш колега, (друг, знайомий) поширює або підтримує ІПСО, то не намагайтесь переконувати його публічно у відкритих коментарях. Напишіть йому приватне повідомлення, поясніть, де і як саме він помилився.
Також тренер підкреслив: критично сприймаючи всю інформацію, яку поширюють користувачі соцмереж, журналісти можуть легко виявити елементи ворожих російських інформаційно-психологічних операцій самостійно, протиставити їм об’єктивну та достовірну інформацію і донести її до людей.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Ніна Деркач, Валентина Бистрова
Фото Дар’ї Зирянової
