Пристоличний Вишгородський район з’явився на карті Київщини у квітні 1973 року. А вже в червні по дротовому радіо прозвучали перші позивні Вишгородського радіо «Говорить Вишгород!» Хоча тоді, у сімдесятих, ще не дуже чули про те, що журналістика є четвертою владою (таке визначення вперше прозвучало у вісімдесятих, у публікаціях про гласність), радянське чиновництво добре розуміло силу впливу слова журналіста.
Цього року Вишгородське радіо скромно відзначило 50-річний ювілей. І з цих півсотні років 38 років це радіо звучить голосом його нинішньої директорки Катерини Олексій.
Як децентралізація спричинила одержання нового статусу радіомовлення.
Сьогодні радіо Вишгорода – чи не єдине дротове радіо в області, а можливо, і в Україні. У зв’язку із реформуванням Вишгородського району та децентралізацією було утворено чотири громади – Вишгородська, Димерська, Пірнівська, Петрівська, на які транслювалося районне радіо. До них додалися ще три громади із колишніх чужих районів – Іванківська, Поліська і міста Славутич, у яких не було дротових мереж. Власник радіо – районна рада через фінансові труднощі не змогла фінансувати районне радіо, і його було передано найбільшій і найбагатшій – Вишгородській громаді. Радіо набуло статус міського, хоча його, як і завжди, чули і по селах ще трьох громад.
Директорка Катерина Олексій звернулася до голів трьох новоутворених територіальних громад з пропозицією підтримати фінансово мовлення в селах їхніх громад, укласти угоди на висвітлення діяльності. Але редакція отримала відмову. Новим керівникам громад виявилося байдуже, чи матимуть їхні люди місцеву інформацію.
Зверталася до голів територіальних громад з пропозицією підтримати активне медіа, щоб жителі оперативно отримували більше саме місцевої інформації і народна депутатка України Ольга Василевська-Смаглюк. Та на її запити надійшла відповідь, що громади не мають фінансової можливості співфінансувати радіомовлення.
І все-таки радіо, як і завжди раніше, звучало по всіх чотирьох громадах, тільки хіба що інформація здебільшого була вишгородською. Як і раніше, залишалися в строю дротові мережі «Укртелекому», а в Димері працював радіовузол-ретранслятор, що поширював сигнал у села регіону.
Так було до 24 лютого 2022 року, до того дня, як ворожа орда з усіх боків посунула в Україну.
Все більше в редакції покладаються на інтернет
У перші дні ворожого вторгнення правобережжя Вишгородського району упритул до села Демидів, що поруч з Києвом, і до підірваного моста через річку до Ірпінь опинилося у ворожій окупації. А в березні 2022 року в Димері, що потрапив під окупацію, був зруйнований ретранслятор, і відтоді трансляція залишилася тільки у Вишгороді.
І тоді, в перші ж дні ворожої навали, редакція Вишгородського радіо почала активно виходити в соціальні мережі, хоча й до війни виставляла свої передачі в інтернет мережах, Mixcloud.
Наразі редакція Вишгородського радіомовлення транслює 30-хвилинниі передачі тричі на тиждень – у понеділок, середу, п’ятницю. Працюють за принципом: розповідаємо, що сталося вчора, що відбувається сьогодні, що відбудеться завтра, і таким чином слухачі мають усю важливу і потрібну інформацію у найповнішому обсязі.
Наразі складно визначити, скільки дротових абонентів мають; можна тільки сказати, що дротове радіо звучить там, де ще збереглися мережі. Мережа працює, скільки у неї самої вистачає сил, бо ніхто мережами дротового радіо по всій Україні не опікується. Мабуть, якісно були вони прокладені у Вишгородському районі, що попри всі природні катаклізми і воєнний екстремізм так стійко тримаються. Все-таки пристоличний район!
Шукали можливість виходу на FM мовлення. Але в даному випадку близькість до столиці зіграла злий жарт: в Києві зареєстровано кілька FM станцій, що територіально «покривають» Вишгородський район аж до Димера, вільної частоти не знаходиться. Кажуть, що потрібно в Димері поставити вишку для FM трансляції, але для депресивної на сьогодні громади, такі витрати непосильні.
Тому все більше в редакції покладаються на Інтернет. Мають при цьому активний зворотній зв’язок, що засвідчує: Вишгородське радіо потрібне людям у будь-якій трансляції. Трапляються навіть курйозні випадки, як от було з інформацією про певні соціальні виплати. Вишгородська міська рада ухвалила рішення про певні соціальні виплати, і журналісти радіо чітко повідомили, що ці виплати будуть проведені тільки для жителів тільки цієї громади.
Люди не дочули, не дочиталися, почали вимагати виплат у своїх громадах, телефонували на радіо з проханням пояснити, що й до чого. Після того випадку, щоб запобігти накладкам, радійники до такого роду інформації дають уточнення ще ретельніше. І радіють, коли чують подяку за цікаву і потрібну інформацію з життя району, отримують вподобайки та добрі відгуки в соціальних мережах, реагують на зауваження і прохання слухачів.
Штат зберігають, працюють на повну
В редакції окрім директорки Катерини Олексій працюють завідувачка творчим відділом Тетяна Коваленко, випускова відповідальна Світлана Богдан, кореспондентка Іванна Гончар. Ще на половину ставки працює бухгалтерка Ірина Поліщук. Двоє творчих працівників мають журналістську освіту і досвід, набирається досвіду в колективі наймолодша колега – журналістка Іванна Гончар.
Кореспондентка і бухгалтерка – зрозуміло. А чим займаються інші? З’ясовується, що завідувачка творчим відділом разом з директоркою формують програмну сітку, щодо кожної передачі, то стараються втиснути в 30 хвилин максимум інформації, щоб нічого не залишалося поза увагою слухачів. Також вони обидві спільно з кореспонденткою підключаються до підготовки матеріалів. Випусковий відповідальний монтує передачі дротового радіо, вмикає передачі в мережу, адаптує їх до соціальних мереж.
При цьому Катерина Олексій пояснює:
«Оскільки дротова мережа у нас доволі обмежена (фактично працюємо, як партизани – посміхається) ми більше орієнтуємося на соціальні мережі. У нас є своя сторінка у Фейсбуці «Radiovуsh», нас слухають і читають на сайтах міської і районної рад, райдержадміністрації, працюємо в мережах Mixcloud, де нас можуть слухати не тільки в Україні, а й у світі. До того ж, ми приєднані і виходимо в 70 групах, створених сільськими і селищною громадами, організаціями, підприємствами, навчальними, культурними , закладами, громадськими об’єднаннями, тощо.
Таким чином, навіть не маючи дротового мовлення в селах району, інформаційно ми всі їх охоплюємо».
Головний наголос – на безпекову інформацію
Ворога з Київщини вигнали, але залишається небезпека замінувань, обстрілів, проникнення диверсійних груп. Про все це поряд з інформацією про поточні події говорять журналісти Вишгородського радіо. При цьому ніколи не називається конкретне місце, де був збитий ворожий безпілотник, або в якому селі уламки ракети пошкодили обійстя чи підприємство.
Дбають про безпеку і коли повідомляють про наступні заходи: ніколи не називають час і адресу події, можуть повідомити хіба що контакти організаторів.
У передачах коротко подають оперативну інформацію Генштабу про стан справ на фронтах, інформують про важливі рішення сесій і засідань виконкому міської та районної ради. Активно стали подавати інформацію Міністерства цифрової трансформації, що судячи з телефонних дзвінків, людям дуже потрібно і стало на часі. Розповідають про волонтерів, бо куди ж без них!?
Також, окрім суто журналістських матеріалів, в передачах дають коментарі спеціалісти міської та районної рад, ДСНС – рятувальники, представники поліції , податкої служби , пенсійного фонду, центру зайнятості, лікарі, вчителі, громадські діячі, інші фахівці.
Катерина Олексій каже й про таке:
«Звісно, що війна накладає свій відбиток і на всіх нас, і на наші передачі. Найтяжче переживаємо інформацію про те, як усім селом зустрічають люди земляків, що повертаються додому на щиті, як відбувається прощання з героями. Кожне таке повідомлення проходить через серце, викликає ще більшу лють до ворога, що руйнує наше життя, забирає кращих».
Реклама на Вишгородському радіо йде за держзамовленням і здебільшого стосується військових: про набір добровольців у штурмові бригади, про службу за контрактом тощо.
Тут розуміють: людям потрібна емоційна віддушина
У редакції кажуть:
«Люди зараз перебувають у постійній напрузі, в стресі, тому стараємося дати в передачах позитивну інформацію. Наприклад, розповідаємо про цікаві зустрічі, що відбуваються в Будинках культури , бібліотеках, музеях, ліцеях. За відгуками наших слухачів, їм подобається наша рубрика «Зустріч для вас», до якої запрошуємо творчих особистостей. Наша Вишгородщина багата на таланти: є у нас свої артисти, поети, прозаїки, творчість яких високо оцінена на всеукраїнському рівні, і цікавих зустрічей у нас завжди вдосталь.
У Вишгороді працюють потужні культурні центри для дітей , юнацтва і молоді «Дивосвіт» і «Джерело», де плекають молоді таланти, де молоді люди зі шкільної лави активно долучаються до культурних подій в житті району. Тож започаткували рубрику «Творчість молодих», де про все це компактно – за три-п’ять хвилин – розповідаємо».
Кажуть також, що під час війни відмовились від рубрики привітань, якось не вписується вона в нинішні події. Натомість у передачах частіше зазвучали створені місцевими авторами пісні, що співзвучні з теперішнім часом. Часто ці пісні створюється у співавторстві поетів і професійних музикантів , а виконують її столичні артисти, звучать вони на всю Україну.
«Нещодавно у нас була презентована пісня «Ми на своїй землі!», слова якої написані жителем села Лебедівка есперантистом, перекладачем , поетом Петром Паливодою, автор музики і виконавець — відомий в Україні Юрій Кромбет, – ділиться пані Катерина. – І ця пісня отримала широкий відгук наших слухачів».
* * *
Завершили розмову з директоркою єдиного на Київщині радіо, що працює на збережених з радянських часів дротових мережах та на інтернет платформах, на оптимістичній ноті, з вдячністю всім, хто наближає Перемогу на фронті і в тилу. Щоб став стародавній Вишгород ще кращим, ніж до цієї варварської війни, радіо Вишгорода розповідатиме про те, як громада будуватиме щасливе мирне життя, про новий – європейський – виток розвитку і Вишгородської громади, і Вишгородського радіомовлення.
