«Ми не просто інформуємо – ми змушуємо світ рухатися», – ця фраза, яка пролунала під час підсумкового обговорення проєкту Національної спілки журналістів України з посилення взаємодії медіа та громад, найкраще відображає місію локальних медіа в сучасних реаліях. Від порятунку бездомних тварин до перемоги над корупційними схемами, від облаштування пандусів для людей з інвалідністю до інтеграції внутрішньо переміщених осіб – регіональні редакції щодня доводять: справжня журналістика змінює життя.
В умовах війни і економічних викликів українські медіа опинилися перед складною дилемою: як залишатися фінансово незалежними, тримати руку на пульсі громади та при цьому не перетворитися на інструмент політичного впливу? Відповіддю став проєкт НСЖУ, Українського медіа фонду та Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів, спрямований на посилення зв’язку між медіа та їхніми аудиторіями.
Учасники підсумкової зустрічі – керівники та журналісти з 15 редакцій з усієї України – ділилися історіями успіху, викликами та найголовніше – відчутними результатами своєї роботи. Від віддалених сіл Херсонщини, де під обстрілами відновлюють електропостачання, до модерних інклюзивних просторів Львова – кожна історія стала доказом того, що в епоху дезінформації та фейків локальні медіа залишаються острівцями довіри та дієвим агентом позитивних змін.
Як зазначила менеджерка проєкту Ірина Хроменко, співпраця НСЖУ з Українським медіа фондом триває вже три роки. За цей час підтримка медіа еволюціонувала: якщо у 2022 році це була екстрена допомога постраждалим від бойових дій та економічної кризи редакціям, то у 2023 році акцент змістився на технічну спроможність та стійкість. У 2024 році підтримку отримали медіа, які «продемонстрували адаптивність і стійкість, прагнення до розвитку».
– Протягом року в проєкті взяли участь 25 редакцій. Деякі медіа брали участь у всіх трьох етапах, деякі – лише в одному або двох. За цей період створено 520 матеріалів із загальною аудиторією понад 6 мільйонів людей. Загальний разовий тираж лише друкованих медіа-учасників проєкту склав понад 100 тисяч примірників, – підкреслила Ірина Хроменко. – Понад 70 відсотків учасників проєкту повідомили про зростання своєї аудиторії.
Інклюзія та безбар’єрність: подолання фізичних та психологічних перешкод
Одними з найуспішніших стали проєкти, присвячені інклюзивності та безбар’єрності. Юла Бєльська, керівниця проєктів радіостанції «Радіо FM Галичина», розповіла про серію радіопрограм «Діалог рівності», які піднімали теми рівних можливостей, доступності освіти, прав людей з інвалідністю та боротьби зі стереотипами.
– За кожною цифрою в звіті стоїть людська історія. Так, почувши, як можна отримати роботу, людина з інвалідністю після ефіру звернулася до центру зайнятості, їй допомогли заповнити резюме. Хтось долучився до спортивних тренувань в інклюзивних секціях. Незряча людина, яка місяцями була вдома, дізналася про екскурсії для людей з порушеннями зору, – поділилася результатами Юла Бєльська.
Газета «Сарненські новини» зосередилася на подоланні фізичних бар’єрів у громаді. Як розповіла головна редакторка Світлана Ляшко, їхній проєкт був спрямований на створення доступного середовища для людей з інвалідністю. Завдяки публікаціям та зверненням журналістів, міська влада почала активніше працювати над облаштуванням пандусів, зручних пішохідних переходів та встановленням ліфтів у громадських будівлях.
– Після численних звернень у раду безбар’єрності та до депутатів громади нам вдалося зрушити розв’язання проблеми з місця. Навіть такі дороговартісні проєкти, як встановлення ліфта в лікарні, почали реалізовуватись. Раніше хворих доводилося заносити на третій поверх на руках, – зазначила Світлана Ляшко.
Контроль влади та вирішення проблем громади
Телерадіокомпанія «РАІ» з Івано-Франківська використала проєкт для оновлення своєї програми «Сила слова». За словами директора «РАІ» Андрія Русиняка, це масштабний двогодинний ефір, під час якого в студії збираються до 30 осіб – експертів, громадських активістів, представників влади. Одним із перших проєктів стало обговорення проблеми опалювального сезону в Бурштинській громаді, де розташована велика електростанція, що зазнала численних російських обстрілів.
– Завдяки таким «поштовхам» медіа, завдяки нашому проєкту місто отримало кошти з Резервного фонду. Влада змушена реагувати, коли громадські активісти в прямому ефірі обговорюють проблеми. А потім служба новин відстежує, що вдалося зробити після ефіру, – наголосив Андрій Русиняк.
Онлайн-медіа «Прочерк» з Черкас моніторило виконання громадських бюджетів, які місцева влада намагалася згорнути під приводом війни.
– На початку проєкту від нас відмахувалися, казали, мовляв, у нас війна, «не треба нічого розхитувати». Але згодом представники фінуправління та департаментів міської ради почали самі звертатися до нас, щоб пояснити ситуацію з громадськими бюджетами, – розповів керівник видання Назарій Вівчарик.
Львівське онлайн-видання «Leopolis» зосередилося на моніторингу закупівель, тендерів та виділення земельних ділянок.
– Насправді кошти в місті є, при цьому місто бере кредити, незрозуміло для чого. Наш журналіст ходить на об’єкти, перевіряє тендери. Нещодавно одна зі львівських шкіл оголосила тендер на ремонт сходів на суму 600 тисяч гривень. Сходи були довжиною 2 на 3 метри. Після нашої публікації тендер був скасований, – розповів головний редактор видання Андрій Болкун.
Іван Гарагонич, керівник видання «Панорама» (Закарпаття), поділився досвідом реалізації проєктів, спрямованих на вивчення потреб аудиторії.
– Для нас проєкт був важливий з погляду налагодження більшої комунікації з аудиторією, вивчення її потреб. Перша частина проєкту була присвячена працевлаштуванню – ми розповідали про вакансії на Закарпатті, успішні кейси пошуку роботи. На початку опалювального сезону ми, за запитами читачів, зосередились на цій темі. Хорошим індикатором успішності проєкту стало зростання переглядів на сайті, – розповів він. За час реалізації проєкту аудиторія «Панорами» у фейсбуці зросла з 300 до 313 тисяч підписників, що для вже великого видання є вагомим результатом.
Робота в прифронтових зонах: особливі виклики
Окрему увагу приділили медіаресурсам із прифронтових територій. Анатолій Жупина, керівник видання «Новий день» з Херсонщини, розповів про роботу з громадами, що живуть в умовах постійних обстрілів та відсутності комунікацій.
– Ми змушені говорити про те, як люди виживають без води, газу, світла. Їх найбільше цікавить, як можна отримати компенсацію за зруйноване житло. Їхні проблеми гострі, і цих проблем чимало. Ми раді, що в результаті наших публікацій вдалося відновити автобусне сполучення в деяких районах області, – зазначив він.
Тетяна Велика з Гуляйполя, головна редакторка «Голосу Гуляйпілля» (Запорізька область) зосередилася на темі відновлення зруйнованих громад.
– Спочатку я хвилювалася, що у прифронтових громадах немає про що писати з позитивних речей. Але згодом виявилося, що одна з громад району змогла включитися в програму «єВідновлення», і мешканці почали отримувати перші кошти на відбудову повністю знищеного житла, – розповіла Тетяна Велика.
Інтеграція переселенців та адаптація ВПО
Кілька медіа присвятили свої проєкти темі внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Валентина Близнюк, редакторка газети «Вільний голос» із Коломиї Івано-Франківської області, розповіла про проєкт з інтеграції переселенців.
– Спочатку ми писали про житло для ВПО, потім – як почуватися як удома в чужій громаді. А зараз розповідаємо про унікальних людей серед ВПО, які не лише адаптувалися, але й стали лідерами громади, – поділилася вона.
Газета «Високий замок» зі Львова також працювала з темою переселенців.
– Завдяки проєкту ми постійно шукали нові теми, історії, героїв. Це стимулювало редакцію до активнішої роботи, – зазначила редакторка видання Наталія Балюк.
Результати для редакцій: зростання аудиторії та фінансова стійкість
Усі учасники відзначили зростання аудиторії та покращення комунікації з читачами.
– За час дії проєкту аудиторія наших цифрових платформ значно збільшилася: +30% у Facebook, +25% в Instagram, +35% у TikTok, вдвічі зросла аудиторія YouTube, – поділилася Марина Забіян, представниця видання «Вісник Ч» з Чернігова. Вона також додала, що цифрові платформи видання почали монетизуватися: впродовж трьох місяців завдяки публікаціям, підготованим і розміщеним в ході проєкту, «Вісник Ч» отримав 250 доларів США.
Важливим результатом стала також фінансова підтримка самого існування редакцій.
– Кошти проєкту допомогли утримати наше медіа, зберегти сталість роботи. Всі гроші ми вкладали в друк газети і сформували фінансову подушку безпеки на наступні місяці, – розповіла Віра Ільїна, представниця видання «Технополіс» із Донеччини.
Більшість редакцій планують продовжувати розпочаті ініціативи навіть після завершення фінансування.
– Ми будемо продовжувати цей проєкт, започаткований з легкої руки Спілки журналістів, незалежно від того, чи буде фінансова підтримка, бо бачимо результат, бачимо, що нас чекають, – підкреслила керівниця чернівецького медіаагентства А.С.С. Оксана Данилюк.
Учасники дискусії наголосили на важливості довготривалої підтримки медіа замість короткострокових грантів.
– Короткотермінові гранти часто виснажують медіа через постійну звітність і шалений темп роботи. Натомість тривала підтримка сприяє сталості редакцій, дозволяє планувати роботу на майбутнє, – підкреслила Ірина Хроменко.
А Андрій Русиняк додав, що для його медіа «важливий завтрашній і післязавтрашній день».
– Коли ти впевнений, що хоча б двоє-троє людей отримують заробітну плату завдяки цій підтримці, тоді немає шансу не працювати – всі включаються в роботу, – наголосив він.
За словами учасників, керівництво НСЖУ під час зустрічей з міжнародними партнерами завжди наголошує на необхідності саме такого формату співпраці.
Загалом проєкт продемонстрував, що регіональні медіа здатні розвиватися, переходити на цифрові платформи, збільшувати свою аудиторію, вдосконалювати свої технічні навички і фінансову стійкість, а головне – можуть бути не просто джерелом інформації, а й потужним інструментом позитивних змін у своїх громадах. Виявляючи проблеми, налагоджуючи комунікацію між владою та громадянами, впроваджуючи інноваційні ініціативи, редакції допомагають створювати сильніші, згуртованіші спільноти.
– Успіх регіональних медіа багато в чому залежить від їх здатності задовольняти інформаційні потреби аудиторії та вирішувати реальні проблеми громад через діалог і співпрацю, – підсумувала менеджерка проєкту Ірина Хроменко.
Підтримка Українського медіа фонду: Ключові досягнення 2022-2024 років
2022 рік – реагування на надзвичайні ситуації: надано підтримку 47 засобам масової інформації, створено 600+ унікальних історій про стійкість у воєнний час, охоплено понад 4 мільйони аудиторії. Ключові проєкти: «Ми з України!» та «Журналісти важливі!»
Досягнення 2023 – розбудова стійкості: підтримано 37 медіа, 98 працівників медіа отримали підтримку з виплати заробітної плати, 152 зарплати виплачено за 4 місяці. Надано технічну підтримку: 14 ноутбуків та 2 принтери, 12 потужних резервних акумуляторів, 70 павербанків, 19 ліцензій на програмне забезпечення Adobe.
2024: зростання та розвиток: підтримка 25 медіа протягом року, 520 створених історій, охоплено 6+ млн аудиторії, загальний разовий тираж газет 100+ тисяч примірників, понад 70% повідомили про зростання аудиторії, посилення залучення громадськості.
Ключові досягнення: стале зростання цифрових платформ, збільшення залучення аудиторії, покращена комунікація з громадою, покращення технічних навичок, посилення фінансової стійкості
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: