Росія вдається до системного переслідування українських журналістів, утримуючи в полоні близько 30 медійників, і вчинивши проти працівників медіа понад 600 злочинів, включаючи вбивства, незаконні арешти та порушення прав ув’язнених. Це вимагає посилення міжнародного тиску для їх звільнення, наголошували учасники міжнародної конференції «Українські медіа під час війни», організованої НСЖУ.
Голова Спілки Сергій Томіленко у своєму виступі підкреслив важливість міжнародної солідарності в боротьбі за визволення українських медійників. Масштаб проблеми детально окреслив голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. А міжнародний контекст ситуації представила Гульноза Саїд, координаторка програм для Європи і Центральної Азії американського Комітету захисту журналістів.
– Ми висловлюємо солідарність з кожним українським журналістом і кожною українською журналісткою, які зараз перебувають у російській неволі, – наголосив очільник НСЖУ Сергій Томіленко. – За нашими даними, близько 30 журналістів-медіапрацівників переслідуються Росією, їх утримують у місцях ув’язнення, як правило, на території Росії, без дотримання жодних прав, без доступу міжнародних спостерігачів, адвокатів і рідних.
Сергій Томіленко повідомив, що НСЖУ підтримує постійний контакт з родинами всіх полонених журналістів і намагається посилити міжнародний тиск для їх звільнення.
– Як говорив Наріман Джелял, один з наших колег, який був звільнений з полону, надзвичайно важливі і наші заяви, і конференції, і окремі меседжі, адже через рідних, через знайомих всі ці меседжі в підсумку доносяться в російські катівні і допомагають нашим колегам не зламатися, – наголосив Сергій Томіленко.
Голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомив, що проти журналістів і медіа в Україні окупанти вчинили понад 600 злочинів.
– Це і знищення медіа на окупованих територіях, і вбивство журналістів, і затримання, і фальсифікація кримінальних процесів стосовно цивільних журналістів, які, згідно з Женевською конвенцією, як цивільні, в принципі, не мали би бути заручниками, – наголосив Ярослав Юрчишин.
Особливу увагу він приділив справі Вікторії Рощиної.
– Найбільш кричущим фактом є вбивство Вікторії Рощиної, маніпуляція з повідомленням родичам про її вбивство. Станом на сьогодні, незважаючи на те, що батьки отримали інформацію про те, що Вікторія вбита, тіло не передане. Це елемент тортур – батьки досі не вірять в те, що сталося найстрашніше, – сказав парламентарій.
Гульноза Саїд, координаторка програм для Європи і Центральної Азії американського Комітету захисту журналістів (CPJ), у своєму виступі зазначила, що Російська Федерація входить до п’ятірки країн з найбільшою кількістю ув’язнених журналістів. Вона навела приклад кримськотатарського журналіста Ремзі Бекірова, якого заарештували до початку повномасштабної війни, і він має відсидіти 19 років.
– Він зараз перебуває в Абакані, це одна з найхолодніших частин світу. Багатьох кримських татар-журналістів змушують їсти свинину, що суперечить їхнім релігійним практикам і переконанням, – наголосила громадська діячка.
Гульноза Саїд також згадала про інших ув’язнених журналістів.
– В Криму це все почалося ще в 2014 році, і деякі журналісти кримськотатарського походження, які говорили про порушення прав людей в Криму, наприклад, Азіз Азізов та Рустем Османов, і також Владислав Єсипенко, вони залишаються арештованими. Так само, як і Ірина Данилович, яку арештували після того, як Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення, – сказала пані Саїд.
Парламентський комітет готує слухання на літню сесію Парламентської асамблеї ОБСЄ, присвячені українським журналістам-заручникам.
– Представники громадськості, представники медіаекспертів передали президенту перелік заручників. Наше завдання – звільнити всіх полонених журналістів без пріоритизації. Тут дуже важливе відчуття плеча підтримки. Дуже важливо, щоб наші колеги в російських катівнях відчували, що ми про них не забуваємо, – підкреслив Юрчишин.
Учасники дискусії наголосили на необхідності постійного міжнародного тиску та солідарності журналістської спільноти для звільнення всіх ув’язнених колег. За словами спікерів, важливо продовжувати інформаційну кампанію та привертати увагу світової спільноти до долі кожного полоненого журналіста.
13 лютого 2025 року з нагоди третьої річниці повномасштабної російської агресії Національна спілка журналістів України провела міжнародну онлайн-конференцію «Українські медіа під час війни: виклики, досвід, майбутнє».
Захід зібрав понад 130 учасників та 20 провідних спікерів з України та з-за кордону. Серед спікерів – координаторка програм для Європи і Центральної Азії Комітету захисту журналістів (CPJ) Гульноза Саїд, виконавчий директор Міжнародного прес-інституту Скотт Гріффен, президентка Європейської федерації журналістів Майя Север, представниця Глобального форуму з медіарозвитку Ліза Безушко, медіаментор фундації Hirondelle Сабра Аєрс, голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Академії української преси Андрій Коваленко та інші. Модерували конференцію голова НСЖУ Сергій Томіленко і перша секретар Спілки Ліна Кущ.
Конференція охопила широке коло питань: від трансформації медіа та міжнародної солідарності до проблем ментального здоров’я журналістів та особливостей висвітлення подій війни для міжнародної аудиторії. Окремі панелі були присвячені роботі жінок-журналісток на передовій та викликам для регіональних медіа.
За підсумками заходу підготовлено резолюцію з рекомендаціями щодо підтримки українських медіа, яка включає пропозиції щодо забезпечення ментального здоров’я журналістів, підтримки локальних медіа та впровадження тривалих програм допомоги українським ЗМІ.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: