• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Субота, 7 Червня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

«Генерал мовного фронту»: чим запам’ятався професор Олександр Пономарів

НСЖУ НСЖУ
16 Жовтня, 2020 / 12:15
рубрика Новини
0
«Генерал мовного фронту»: чим запам’ятався професор Олександр Пономарів
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

14 жовтня помер відомий український науковець, легенда Київського національного університету імені Шевченка та борець за українську мову Олександр Пономарів. Він не дожив кількох днів до свого 85-річчя. Останній рік професор лежав у лікарні після перелому хребця. За життя Пономарів створив понад 250 наукових, науково-популярних та публіцистичних праць з історії, стилістики та культури української мови. Його з теплотою згадують науковці, мовознавці та колишні студенти. Про те, яким був Олександр Данилович, ми поспілкувались із кількома з них.

Не Пономарьов, а Пономарів

Пов'язанітеми

Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

Медійники за поданням НСЖУ отримали парламентські нагороди

Народився у 1935 році в Таганрозі, тоді ще Олександр Пономарьов. За його розповідями, це була етнічна українська територія, на якій жили україномовні вихідці з південної Чернігівщини та Полтавщини. Прізвище він змінив на Пономарів, оскільки попередній варіант вважав «зросійщеним».

Боротьба за українську мову без «зросійщення» була не лише мовознавчою, а й громадянською позицією.

«Він дуже відстоював саме ті варіанти української мови, які не формувались від російської мови», — згадує доктор філологічних наук, професор Василь Ожоган.

«Коли метри відходять, починаєш думати: а з ким залишаємося ми?»

Із Таганрога Пономарів переїхав до Києва, де вступив на філологічний факультет Київського національного університету. Навчаючись на російському відділенні, він самотужки вивчив українську літературну мову. Упродовж 1961–1976 років працював в Інституті мовознавства імені О. Потебні, 1975 року захистив кандидатську дисертацію «Лексика грецького походження в українській мові», а з 1976-го працював редактором у видавництві. 

Заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні Олександр Скопненко розповідає про науковий доробок Пономарева:

«Олександр Данилович намагався показати широту української мови в її взаємозв’язках з іншими мовами. Показати, як багато українська мова має власних, багатих виражальних засобів для структурування навколишнього світу. Багато мовознавчих праць професора Пономарева увійшли до канону вітчизняної гуманітаристики, а без деяких із них годі собі уявити не лише науковий дискурс, а й наше університетське життя. Скажімо, його посібник «Культура слова: мовностилістичні поради», що витримав кілька перевидань, будуть і будуть використовувати і науковці, і студенти».

Ще одним важливим надбанням для української мови є «Етимологічний словник», у створенні якого Пономарів брав участь.

«Етимологічний словник для будь-якої лінгвістичної традиції, для будь-якої філологічної школи та, зрештою, для будь-якої розвиненої мови — це верховина розвитку мовознавства. Якщо науковці створили етимологічний словник певної мови, це означає, що згадана мова дуже глибоко досліджена. Науковці з багатьох країн дійшли висновку, що «Етимологічний словник української мови» в семи томах належить до кола найліпших праць такого типу», — пояснює Скопненко. 

Також він додає:

«Дуже прикро, що люди, які несли на своїх плечах тягар популяризації української мови в несприятливих обставинах і які вже в наш час мали змогу спокійно відстоювати свою позицію, відходять і лишають нас на передовій. Завжди легше почуватися безпечно, спокійно, коли попереду є метри. Коли метри відходять, починаєш думати: а з ким лишаємося ми?»

Сорок років у Київському університеті

У лютому 1979 року Пономарів почав викладати у Київському національному університеті імені Шевченка, де пропрацював понад сорок років. Більшість часу — на факультеті журналістики, який згодом перетворився на Інститут журналістики.

Письменник Андрій Кокотюха вважає професора Пономарева улюбленим викладачем:

«Узагалі Олександр Данилович був дуже позитивним чоловіком. Він брав участь абсолютно в усіх студентських заходах. Я в силу своїх поверхових акторських здібностей на студентських «капусниках» пародіював Пономарева, як і інших викладачів. Він часто просив ще раз його спародіювати, йому дуже подобалось. Його часто запрошували коментувати українську мову в медіа, і було кілька випадків, коли я, колишній студент, і він, знаний професор, опинялись в одній студії та говорили на ту саму тему — хтось із точки зору професора, а хтось із точки зору практика, носія мови. Я не певен, що зараз є авторитетніший за Олександра Даниловича знавець саме “живої” української мови».

«Один із тих учених, які відстоювали, щоб в Україні з’явився закон про українську мову»

Окрім вивчення української мови, професор Пономарів також активно боровся за її впровадження та визнання. Зокрема, був членом Правописної комісії, яка впродовж 15 років готувала новий правопис української мови, затверджений у 2019-му, та відстоював закон про мову.

Саме тому мовний омбудсмен Тарас Кремінь називає Пономарева «генералом мовного фронту»:

«Він був одним із тих учених, хто відстоював те, щоб в Україні з’явився закон про українську мову. Він один із небагатьох учених, хто виступив проти закону Ківалова-Колесніченка, він один із тих, хто першим підтримав ухвалення закону про забезпечення і функціонування української мови як державної. Олександр Пономарів не просто науковець, не просто дослідник — це один із генералів українського мовного фронту. Його блискуче, прекрасне, повне величезної праці, таланту, академічної спрямованості та жертовного патріотизму життя — це великий приклад для кожного з нас і для мене особисто, як треба боронити українську мову, як захищати національні пріоритети, як будувати українське майбутнє в умовах протистояння, війни та боротьби як із зовнішнім ворогом, так і з внутрішнім».

Анастасія Блаватнік “Громадське телебачення”

Національна спілка журналістів України висловлює щире співчуття рідним і близьким Олександра Даниловича.

Попереднє

Наталія Хоцянівська: Борги теплопостачальних підприємств за минулі роки не завадять початку нового опалювального сезону

Наступне

Розпочато прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премії імені Лесі Українки

Схожі новини

Медійники за поданням НСЖУ отримали парламентські нагороди
Новини

Медійники за поданням НСЖУ отримали парламентські нагороди

06/06/2025
Національна спілка журналістів України відзначила журналістку «Голосу Америки» Катерину Лісунову Почесною грамотою
Новини

Національна спілка журналістів України відзначила журналістку «Голосу Америки» Катерину Лісунову Почесною грамотою

06/06/2025
Професія зсередини: як Школа журналістики Івано-Франківської обласної спілки журналістів НСЖУ готує майбутніх медійників 
Новини

Професія зсередини: як Школа журналістики Івано-Франківської обласної спілки журналістів НСЖУ готує майбутніх медійників 

06/06/2025
Особливий виклик – полонені журналісти. Голова НСЖУ Сергій Томіленко зустрівся з Представником ОБСЄ з питань свободи медіа Яном Брату
Новини

Особливий виклик – полонені журналісти. Голова НСЖУ Сергій Томіленко зустрівся з Представником ОБСЄ з питань свободи медіа Яном Брату

06/06/2025
Наступне
Розпочато прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премії імені Лесі Українки

Розпочато прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премії імені Лесі Українки

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • “Загострене почуття справедливості зашкалює”, – журналіст і солдат Андрій Болкун 

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Журналіст Фахрудін Шарафмал: «Один із найвпливовіших інструментів російської пропаганди – це людина»

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Редактор із Сумщини Павло Зленко переконаний: у процесі відбудови громад підтримка має надаватися й медіа

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

06/06/2025

Медійники за поданням НСЖУ отримали парламентські нагороди

Медійники за поданням НСЖУ отримали парламентські нагороди

06/06/2025

Національна спілка журналістів України відзначила журналістку «Голосу Америки» Катерину Лісунову Почесною грамотою

Національна спілка журналістів України відзначила журналістку «Голосу Америки» Катерину Лісунову Почесною грамотою

06/06/2025

Професія зсередини: як Школа журналістики Івано-Франківської обласної спілки журналістів НСЖУ готує майбутніх медійників 

Професія зсередини: як Школа журналістики Івано-Франківської обласної спілки журналістів НСЖУ готує майбутніх медійників 

06/06/2025

Особливий виклик – полонені журналісти. Голова НСЖУ Сергій Томіленко зустрівся з Представником ОБСЄ з питань свободи медіа Яном Брату

Особливий виклик – полонені журналісти. Голова НСЖУ Сергій Томіленко зустрівся з Представником ОБСЄ з питань свободи медіа Яном Брату

06/06/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання