Екологічна проблематика, актуальна і затребувана серед журналістських тем, нині, після повномасштабного вторгнення рф в Україну, набула особливої актуальності й потреби у висвітленні. Адже війна нанесла неабиякої шкоди довкіллю. Руйнування дамб і знищення лісів, забруднення грунтів і грунтових вод, замінованість сільськогосподарських угідь і детонація боєприпасів, вирубка захисних лісосмуг – цей перелік можна продовжувати. Усе це – також воєнні злочини, які мають глобальне значення для всієї природи і ведуть до непоправних наслідків, які ми зараз спостерігаємо, і, вочевидь, оцінку яким суспільство ще не дало. Адже нанесення шкоди довкіллю, вочевидь, також можна назвати ворожими атаками, скерованими в майбутнє.
Лише одна цифра, яку озвучили фахівці: за два роки війни окупованих ними територіях російські загарбники знищили понад 60 тисяч гектарів лісів на 14 млрд грн – і це лише вартість деревини, яку можна було б продати. А якщо додати сюди нанесену довкіллю шкоду, то сума збитків була б набагато вищою.
Тож тематика екологічних проблем під час війни потребує особливої уваги від усіх відповідних інституцій. І від медійників – у тому числі. НСЖУ посилює увагу медійників до проблематики, виносячи її як одну з пріоритетних у своїй діяльності.
У цій царині активізували свою діяльність Центри журналістської солідарності НСЖУ. По суті, екологічна проблематика не випадала з їхнього поля зору, але цьогоріч посилилась робота з долученості журналістів до теми захисту і відновлення довкілля хоча б тими методами, якими це можливо під час війни.
Зокрема, Центри журналістської солідарності НСЖУ надають допомогу журналістам у визначенні аспектів найактуальнішої для певного регіону проблематики, допомагають у налагодженні контактів з експертами, підтримують відповідними рекомендаціями та консультаціями фахівців тощо. Все це допомагає сфокусувати увагу медійників на цій тематиці.
Хорошою нагодою для посилення уваги журналістів до теми екології у воєнний час стали Міжнародний день лісів, Всесвітній день водних ресурсів та День Землі. У Центрах журналістської солідарноті відбулися різноманітні акції, заходи, спрямовані на посилення уваги журналістів до проблематики довкілля. А ще співробітники Центрів разом з медівниками зайнятися поповненням лісових фондів.
– Війна не відкладає екологічного та кліматичного виховання. І в цьому просвітницькому процесі велика надія на нас, журналістів, – каже радіоведуча з Енергодару Алла Шамрай, – Ми повинні розказати жителям міста, що корисного може зробити кожен, щоб приєднатися до масштабної модернізації своїх територій та домівок. Зелена енергетика – це прогресивний шлях, по якому йде Європейський Союз. Декларуючи зелений курс економіки, треба брати приклад з наших європейських партнерів, і разом захищати життя людей, тварин та рослин.
Так, у Запорізькому Центрі журналістської солідарності відбувся круглий стіл з відомою екологинею, головою Громадської організації «Екосенс», координаторкою Ради відновлення Запоріжжя Тетяною Жавжаровою, яка присвятила екологічній темі 20 років своєї професійної діяльності.Під час повномасштабного вторгнення рф в Україну Запорізька область зіткнулась з жахливими викликами – це підрив Каховської ГЕС, отруєння сільськогосподарських земель після вибухів, забруднення повітря, знищення лісів, об`єктів вітрової та сонячної енергетики.
І все ж це не завадило впровадженню амбітних планів щодо розробки Енергетичної стратегії до 2035 року. Громадські організації, в тому числі ГО «Екосенс», яку очолює Тетяна Жавжарова. Громадяни, активісти, експерти та органи місцевого самоврядування міста, та незалежні експерти різних напрямків об`єдналися і створили національну «Дорожню карту кліматичних цілей 2030». На початку 2024-го побачила світ «Зелена книга» відновлення Запоріжжя –дорожню карту відновлення міста, завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії у межах проєкту «Рада відновлення як інструмент залучення громадського суспільства до зеленого відновлення України для досягнення стійкості та демократії».
І журналісти, розуміючи важливість теми, відгукуються на ініціативи Центрів журналістської солідарності.
– Війна не відкладає екологічного та кліматичного виховання. І в цьому просвітницькому процесі велика надія на нас, журналістів, – каже радіоведуча з Енергодару Алла Шамрай, – Ми повинні розказати жителям міста, що корисного може зробити кожен, щоб приєднатися до масштабної модернізації своїх територій та домівок. Зелена енергетика – це прогресивний шлях, по якому йде Європейський Союз. Декларуючи зелений курс економіки, треба брати приклад з наших європейських партнерів, і разом захищати життя людей, тварин та рослин.
Журналісти й самі долучаються до відновлення довкілля. Так, працівники Чернівецької філії Подільського лісового офісу разом із місцевими журналістами та студентами кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича висадили кілька сотень молодих деревець.
– Завдяки співпраці з громадами щодо порятунку лісів вже цьогоріч ми створимо понад 123 га нового лісу на територіях, де його раніше не було. Громади розуміють переваги: передача ділянок в управління ДП «Ліси України» – це можливість отримати на своїй території, для своїх мешканців, справжній ліс із вільним доступом, без необхідності десятиліттями інвестувати у його догляд, охорону та захист, – розповідає директор Подільського лісового офісу Василь Гончар.
– Збереження екології та захист навколишнього середовища, в якому ми живемо й працюємо, має стати одним із пріоритетних завдань кожної свідомої людини. І такі масові акції з висадки молодих саджанців повинні тривати постійно на всій планеті, а не лише до якоїсь знаменної дати, – вважає заступник головного редактора газети «Погляд» Анатолій Ісак.
До творення лісів долучились і медійники, які нині живуть на Івано-Франківщині. За ініціативи Івано-Франківського Центру журналістської солідарності НСЖУ та сприяння Дністровського лісництва, на базі виробничої дільниці «Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр» відбувся тематичний захід, учасниками якого стали працівники Центру, івано-франківські медійники, викладачі й студенти кафедри журналістики Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та лісівники.
– Всесвітній день лісів ми відзначаємо разом із нашими давніми й надійними партнерами – лісівниками. Саме завдяки їм тут, у лісовому селекційно-насіннєвому господарстві, закладено Алею пам’яті журналістів. На пам’ятних знаках обабіч алеї вписані імена прикарпатських медійників, які пішли в кращий світ за роки Незалежності, а також журналістів, яких убила війна. Тут медійники разом із лісівниками щороку висаджують саджанці нових дерев і кущів, вшановуючи пам’ять колег, – зазначила координаторка Івано-Франківського ЦЖС Вікторія Плахта.
Також журналісти, студенти та працівники лісового господарства разом висадили на території Івано-Франківського лісового селекційно-насіннєвого центру молоді деревця. Адже це – дарунок майбутнім поколінням.
Інформаційна служба НСЖУ