Минулої неділі жителі Приштини з цікавістю спостерігали за незвичайною групою бігунів у парку Токбахче. Вони рухались доріжками спортивного комплексу в футболках із написом: «Шаную воїнів, біжу за героїв України!» Наймолодшому легкоатлету дев’ять років, найстаршому – за 70.
Побачивши їх, перехожі вигукували: «Слава Україні!» та підходили до банерів, розміщених на огорожі футбольного поля. Там були не лише афіші з інформацією про захід та його організаторів, а й портрети воїнів та журналістів, яких під час повномасштабної війни вбили росіяни.
Косовари уважно розглядали зображені на світлинах обличчя і щиро висловлювали співчуття, часто не приховуючи сліз. Адже в історії їхньої держави також є криваві сторінки, відомі під назвою Косовської війни 1998 – 1999 років.
Так емоційно й урочисто в столиці Республіки Косово пройшов Всеукраїнський патріотичний забіг на честь загиблих українських патріотів. П’ять років тому цей захід уперше провели в Києві, аби вшанувати загиблих на сході України військовослужбовців. Відтоді його щороку проводять заради пам’яті про її полеглих на полі бою синів та дочок України всюди, де живуть українці.
Цьогоріч забіг уперше дістався Республіки Косово. Тут із квітня 2022 року перебуває група українських медійників та медійниць, які отримали професійний прихисток за програмою «Резиденція в Косові». Двоє з учасниць проекту, кременчужанки Ольга Прядко та Тетяна Красельникова, запропонували провести патріотичний забіг тут, у частково визнаній країні Балканського півострова. Їхню ініціативу підтримали мер Приштини Перпарим Рама та Асоціація журналістів Косова. Після подання заявки до муніципалітету погодили дату проведення забігу: 17 вересня.
– Близько шести з половиною тисяч учасників із 37 країн взяли участь у забігу напередодні Дня пам’яті захисників, що відзначається 29 серпня. У Косові група була невелика, лише десять осіб. Приємно, що до нас долучились і місцеві мешканці, – пояснює редакторка програм на радіо «Автохвиля» Ольга Прядко.
Вона бігла в пам’ять про свого друга Олександра Коваленка, який загинув у березні 2022 року під Харковом.
– Ми в юності працювали вожатими в дитячому таборі «Молода гвардія», – згадує вона. – Пізніше Сашко з дружиною приїздили до нас у Кременчук, а ми до них у Харків. У перші дні війни я запропонувала йому приїхати до нас, у більш безпечне місце. Відповів коротко: «Я вже там, де треба, на обороні Харкова!». А за кілька тижнів ми дізнались, що Сашка більше немає. У будівлю, де базувалась тероборона, рашисти влучили ракетою…
Забіг у Приштині стартував о 18.00. До складу української команди увійшли Ольга Прядко з сином, колишній редактор Новоайдарівської районки Луганщини Володимир Мартинов, фітнес-тренерка Ольга Горгола (переселенка з Донецька, вона приїхала до Косова з двома дітьми) та журналістка «Кременчуцької газети» Тетяна Красельникова з сином.
Першим подолав дистанцію Назар Чабан. 9-річний спортсмен присвятив свій забіг пам’яті Микити Ханганова, який загинув 24 червня в тимчасово окупованому Бердянську Запорізької області. Російська влада звинуватила його в підготовці диверсії на залізниці.
Назар не вперше бере участь у спортивних змаганнях. Зокрема, минулого року він пробіг пяти кілометрову дистанцію разом із мамою.
– Спочатку мене обганяли інші бігуни, а потім я всіх їх обійшов. Я хочу стати сильним, щоб захищати Україну. Для цього щоранку роблю 20 відтискань, 50 присідань і 70 вправ на прес, – ділиться враженнями Назар.
Його мама, Тетяна Красельникова, присвятила свій забіг молодшому лейтенанту Дмитру Ейшишоку (позивний Бухгалтер), який загинув 4 липня 2022 року в бою з окупантами біля села Богородичне на Донеччині.
– Дмитро захоплювався спортом, водним туризмом, поїздками на велосипеді та сплавом на байдарках. З початком повномасштабного вторгнення він став бійцем 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Обіймав посаду командира взводу, – розповідає Тетяна.
Товариш її сина, Ярослав Ткаченко, фінішував другим. Незважаючи на юний вік, школяр має серйозні спортивні досягнення. Ярослав – володар жовтого поясу у дзюдо, а в Косові ходить на тренування до секції карате.
Ярослав присвятив свій забіг 16 річному Тиграну Оганнисяну з Бердянська, якого розстріляли російські військові. Він дізнався про нього з відео, яке ширилось в соцмережах у червні. На ньому юнак з автоматом промовляє: «Все, це смерть, пацани. Прощавайте. Слава Україні».
Разом із українськими хлопчиками торував дистанцію й їхній ровесник із Косова, Ліор. Він біг поруч із татом, амбасадором дипломатичного корпусу Всесвітнього єврейського конгресу Флоріаном Зеві. Пан Флоріан – щирий друг України. Від початку російсько-української війни він разом із громадою організував збір гуманітарної допомоги допомоги для мешканців постраждалих регіонів. Також він опікується долею українців, які знайшли прихисток від війни в Косові та Північній Македонії.
– Ми просто не можемо вчинить інакше, – каже Флоріан Зеві. – Війна в Україні відгукується болем у серці кожного косовара. Ми всі бажаємо українцям перемоги над ворогом!
Учасники патріотичного забігу в Приштині не збираються зупинятись на досягнутому. Вони планують проводить подібні заходи й надалі. Адже спорт і любов до України – невід’ємні складники їхнього життя.
Людмила Макей, Приштина
Фото: Людмила Лук’янченко
