• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Вівторок, 25 Листопада, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    «Ця газета вкрай потрібна жителям Лимана», – лікар, який через удар російського дрона втратив ногу, в реанімації турбується про виживання локального видання

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    «Ця газета вкрай потрібна жителям Лимана», – лікар, який через удар російського дрона втратив ногу, в реанімації турбується про виживання локального видання

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

Більше деталей та фактів, менше узагальнень: як покращити журналістські матеріали та спілкуватися з джерелами

НСЖУ НСЖУ
25 Листопада, 2025 / 13:11
рубрика Новини
0
Історія не залишить читача байдужим, лише якщо ви самі небайдужі до неї, – Юлія Суркова
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

«Коли я починаю думати, що мені важко, я згадую героїню своєї публікації, яка пережила пекло в Маріуполі й була змушена пити воду з батарей. Тоді 10 годин без світла здаються не такими страшними», – ділиться редакторка сумської газети «Панорама» Альона Касаткіна. Матеріал «Життя після Маріуполя. Як переселенка знайшла своє місце у Сумах» вона презентувала під час менторської сесії в межах навчального курсу НСЖУ «Зміцнення стійкості прифронтових медіа». Четверту менторську сесію журналістка  Юлія Суркова присвятила саме матеріалам учасників – аналізу вже написаних та порадам щодо майбутніх публікацій.

Пов'язанітеми

«Буде більше відповідальності», – голова Держкомтелерадіо про нові повноваження комітету

Підтримати локальні медіа: в НСЖУ відбулося обговорення за участю журналістів і литовських партнерів

У фокусі – історії людей, а ще – міст і місць та їх змін під впливом великої війни.

Героїня публікації Альони Касаткіної змогла вивезти з Маріуполя сина та маму. Зараз має свою справу в Сумах.

«Мрія про спільний репортаж з Лівобережної Херсонщини» – це заголовок матеріалу, який підготувала редакторка газети «Сільські новини» з Херсонщини Любов Рудя. Бо в ньому – про журналістку Олену Гнітецьку, яка була волонтеркою в окупованому Херсоні, зняла репортаж з «параду» 9 травня 2022 року, завдяки якому вдалося ідентифікувати багатьох колаборантів. А зараз працює в прифронтовому Херсоні, готує матеріали про свій край і мріє підготувати з авторкою публікації спільний репортаж зі звільненої Лівобережної Херсонщини.

«Їхня історія – це не лише про саджанці, це про те, як серед руїн і тривог можна зберегти головне – вміння творити життя і давати плоди», – це уривок з матеріалу Олени Тягленко «Другий рік незламності родини Воскових» у газеті «Ворскла». У ньому про подружжя, яке, попри вимушені переїзди продовжує займатися справою життя – вирощувати розсаду.

Звертати увагу на деталі зовнішності, давати більше фактажу і менше узагальнень, приділяти увагу ілюстраціям, не забувати вказувати за допомогою гіперпосилань минулі публікації про своїх героїв – на ці та інші моменти звернула увагу учасників Юлія Суркова.

Окрім цього, для учасників курсу вона підготувала поради про спілкування з живими джерелами. Ось головні з них.

Представляйте себе як журналіст

Спілкування з джерелом інформації починається саме з журналіста та його презентації. Журналіст не повинен приховувати свою професію, інакше – він просто виманює інформацію.

Якщо джерело розуміє, що говорить із журналістом, то також розуміє і відповідальність за сказане. Це означає, що люди не будуть перебільшувати якісь факти чи відмовлятися від своїх слів після публікації.

Якщо ви працюєте безпосередньо в полі, на мітингу чи події, краще одягнути своє посвідчення на шию у пластиковому прозорому бейджі, щоб люди одразу бачили, хто ви.

Будьте ввічливими та дружніми до джерел. Головне – залучити до діалогу.

Після того як ви представилися, спитайте як ви можете звертатися до людини. На початку головне завдання – залучити людину до діалогу. Не варто накидатися на людини одразу з питаннями. Приділіть їй час та поясніть, навіщо ви тут, що саме за сюжет знімаєте та чому вам важливо отримати відповіді.


Майте акаунти, що репрезентують вас як професіонала.

Якщо ви спілкуєтесь з джерелом у соцмережах або месенджерах, майте відповідні акаунти, зайшовши на які зрозуміло, як вас звати, де ви працюєте та як виглядаєте. Краще використовувати фото де видно ваше обличчя. Профілі без фото з нікнеймами не будуть викликати довіри, та будуть підозрілими. Краще мати робочі та особисті сторінки. Робочі повинні бути діловими та відкритими.

Поважайте особистий час джерела. Обговоріть заздалегідь, коли саме йому буде зручно спілкуватися.

Ніхто не повинен відповідати вам прямо тут та прямо зараз. Якщо тема дуже термінова підкреслить це, але ви не можете вимагати від людини говорити з вами цієї ж миті.

Якщо ви телефонуєте людині напряму та вперше, перепросіть за це.

Людина може не відповідати вам, адже ви телефонуєте з незнайомого для неї номера. В такому разі напишіть їй смс та поясніть, хто ви та чому телефонуєте.

Поясніть, де ви взяли контакти джерела.

Посилання на колег чи спільних знайомих підсилить до вас довіру. Якщо ви самі розшукали цей контакт, також можна написати про це, що ви витратили багато часу на пошуки саме цього експерта, що підкреслить вашу залученість.

Готуйтеся до спілкування до його початку. Дізнайтеся про експерта та його бекграунд.

Перед тим, як писати чи телефонувати експерту, дізнайтеся про його посаду та сферу компетенції, банально погугліть, на які теми людина дає коментарі.

Більше деталей та фактів, менше узагальнень: як покращити журналістські матеріали та спілкуватися з джерелами 1
Більше деталей та фактів, менше узагальнень: як покращити журналістські матеріали та спілкуватися з джерелами 2
Більше деталей та фактів, менше узагальнень: як покращити журналістські матеріали та спілкуватися з джерелами 3

Правила спілкування з живими джерелами. Інтервʼю як жанр та як інструмент збору інформації

  • Оцінюйте ситуацію та місце події.
  • Для збору інформації використовуйте прості питання.
  • Не бійтеся декілька разів повторювати одне й те саме запитання.
  • Розпитуйте за хронологією, відтворюйте події – це дасть вам більш повну картинку.
  • Попросіть людину пригадати деталі, кольори, атмосферу. Це дасть вашому читачу ефект присутності.
  • Не бійтеся здатися дурним, якщо герой використовує складні терміни. Попросіть пояснити простіше.
  • Уникайте шаблонних та некоректних запитань на кшталт «Що ви відчули в той момент?».
  • Робіть записи та перевіряйте їх.
  • Зберігайте контакти та не соромтеся перетелефонувати (у процесі написання матеріалу у вас можуть виникнути нові питання).
  • Не дозволяйте обманювати себе. Перевіряйте занадто гучні та кричущі факти, які озвучують джерела.

Спілкуючись із учасниками курсу, Юлія Суркова звернула увагу: їхня щоденна робота також варта того, щоб готувати про це матеріали. Утім, самі колеги вважають, що в цьому нічого надзвичайного немає.

«Один із учасників підключився через Starlink із сумської посадки, інший – ледь упіймав зв’язок після падіння КАБу за триста метрів від його дому на прикордонні. Колеги із Запорізької області включаються із пошкоджених обстрілами редакцій. І абсолютно всі перебувають у критичній ситуації з фінансуванням.

При цьому вони навчаються, розвозять газети, публікують матеріали про життя в окупації, поранених військових і нескінченні обстріли. А іноді ще й підпрацьовують, щоб мати кошти на випуск газети» – поділилася Юлія Суркова.

Проєкт «Зміцнення стійкості прифронтових медіа як інструменту боротьби з дезінформацією» фінансується Посольством Литовської Республіки в Україні в рамках Програми Співробітництва з Метою Розвитку та Сприяння Демократії.

Більше деталей та фактів, менше узагальнень: як покращити журналістські матеріали та спілкуватися з джерелами 4
Попереднє

«Нас почули», – Сергій Томіленко розповів, як народилася програма підтримки прифронтових газет

Наступне

Підтримати локальні медіа: в НСЖУ відбулося обговорення за участю журналістів і литовських партнерів

Схожі новини

«Буде більше відповідальності», – голова Держкомтелерадіо про нові повноваження комітету
Новини

«Буде більше відповідальності», – голова Держкомтелерадіо про нові повноваження комітету

25/11/2025
Підтримати локальні медіа: в НСЖУ відбулося обговорення за участю журналістів і литовських партнерів
Новини

Підтримати локальні медіа: в НСЖУ відбулося обговорення за участю журналістів і литовських партнерів

25/11/2025
«Нас почули», – Сергій Томіленко розповів, як народилася програма підтримки прифронтових газет
Новини

«Нас почули», – Сергій Томіленко розповів, як народилася програма підтримки прифронтових газет

25/11/2025
Співпраця на перспективу
Новини

Співпраця на перспективу

25/11/2025
Наступне
Підтримати локальні медіа: в НСЖУ відбулося обговорення за участю журналістів і литовських партнерів

Підтримати локальні медіа: в НСЖУ відбулося обговорення за участю журналістів і литовських партнерів

Дискусія з цього приводу:

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Атака на медіа у Дніпрі: ворожі телеграм-канали майже одночасно поширили відео обстрілу телевежі

    Атака на медіа у Дніпрі: ворожі телеграм-канали майже одночасно поширили відео обстрілу телевежі

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Як дніпровські медіаорганізації оговтуються після ворожих ударів

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Грант для локальних медіа: твоя аудиторія — твоя сила

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Прес-офіцерка Ольга Вільхова: після завершення бойових дій інформаційна війна лише посилиться і журналісти матимуть ще більше роботи

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

«Буде більше відповідальності», – голова Держкомтелерадіо про нові повноваження комітету

«Буде більше відповідальності», – голова Держкомтелерадіо про нові повноваження комітету

25/11/2025

Підтримати локальні медіа: в НСЖУ відбулося обговорення за участю журналістів і литовських партнерів

Підтримати локальні медіа: в НСЖУ відбулося обговорення за участю журналістів і литовських партнерів

25/11/2025

Історія не залишить читача байдужим, лише якщо ви самі небайдужі до неї, – Юлія Суркова

Більше деталей та фактів, менше узагальнень: як покращити журналістські матеріали та спілкуватися з джерелами

25/11/2025

«Нас почули», – Сергій Томіленко розповів, як народилася програма підтримки прифронтових газет

«Нас почули», – Сергій Томіленко розповів, як народилася програма підтримки прифронтових газет

25/11/2025

Співпраця на перспективу

Співпраця на перспективу

25/11/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: [email protected]

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання