Як родинам українських полонених та зниклих безвісти ефективно комунікувати з журналістами? На що звертати увагу під час інтерв’ю чи під час створення матеріалу? Яку інформацію варто викладати у соцмережах, а яку – ні, аби не зашкодити тим, кого чекають додому? Про це, зокрема, йшлося під час воркшопу «Якісна комунікація – шлях до успіху», у якому взяли участь майже 40 осіб, серед яких більшість – жінки, члени родин тих, хто зник безвісти під час вторгнення російської федерації в Україну або потрапив у ворожий полон. Захід організували Національна спілка журналістів України за підтримки Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (ICMP) та фінансової підтримки NORAD – Норвезького агентства з питань співробітництва у сфері розвитку для Програми ICMP в Україні.
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ у вітальному слові звернула увагу, на те, що у російському полоні нині перебуває немало українців, серед них – щонайменше 30 медійників.
— Щодо тематики воркшопу: у цьому випадку успіх – це результат, якого люди прагнуть досягти, це повернення додому рідних. Ми з 2014 року зустрічаємося з рідними тих, хто потрапив у полон до ворога або зник безвісти, стараємося підтримати людей і допомогти їм отримати необхідні поради. Цей воркшоп ми організували, щоб родини зниклих отримали необхідну інформацію та підтримку, – зазначила Ліна Кущ.
Про шляхи успішної комунікації під час відкриття воркшопу розповіли представник Омбудсмана в системі органів сектору безпеки й оборони, керівник робочої групи з питань захисту прав і свобод цивільних осіб Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олександр Кононенко та керівник секретаріату робочої групи Координаційного штабу Богдан Охріменко.
Зокрема, Олександр Кононенко зауважив, що немало обговорення чутливих питань із членами родин військовополонених та зниклих безвісти відбуваються під час зустрічей в Офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у секторі безпеки й оборони.
— Головне – комунікаційна стратегія, розуміння рідних полонених та зниклих безвісти, а також журналістів щодо того, що потрібно говорити й оприлюднювати, аби не нашкодити. Зокрема, це стосується й персональних даних – підкреслив Олександр Кононенко.
Також він звернув увагу на те, що ворог засобами своєї пропаганди спекулює на проблематиці повернення українців, поширюючи різноманітні міфи та чутки. І порадив послуговуватися лише офіційній інформації від українських компетентних органів.
За словами Богдана Охріменка, лише завдяки спільній відповідальній та конструктивній взаємодії всіх інституцій та організацій, можна досягти головної мети діяльності Штабу, а це повернення із російської неволі всіх українців – і військових, і цивільних. Він зауважив, що рідні полонених та зниклих є емоційно вразливими, і це намагаються використати як спецслужби ворога, так і шахраї – і одні, й інші моніторять інформацію і в медіа, і в соцмережах. Він порадив учасницям та учасникам воркшопу дотримуватися інформаційної гігієни, бути уважними щодо інформації з неофіційних джерел, а також не передавати стороннім особам або організаціям дані про себе, полоненого чи зниклого безвісти рідного. А отримавши пропозицію про звільнення полоненого чи про інші відповідні послуги за гроші – відразу повідомляти в Служба безпеки України чи інші компетентні органи. Бо ж українська сторона цей процес здійснює безплатно.
— Тому вкрай важливо, щоб комунікація між родинами полонених та зниклих безвісти, державними інституціями й медіа була конструктивною, – підкреслив Богдан Охріменко.
Непростою була розмова з українським журналістом, генеральним продюсером каналу «Ми – Україна» Юрієм Сугаком, який розповідав про стратегії покращення співпраці медійників і рідних полонених та зниклих безвісти. Юрій Сугак розповів про успішні приклади таких комунікацій, зауваживши, втім, що у висвітленні цієї теми всім важливо співпрацювати.
Рідні полонених та зниклих безвісти розповіли про свої претензії до журналістів. Зокрема, вони б хотіли, що цій проблематиці приділялося більше ефірного часу, так само – і власне спілкуванню, і, окрім того – щоб журналісти толерантніше ставилися до приватності, зокрема, звільнених полонених, звертати увагу не на хайп, а на проблему.
Дискусія продовжилась і під час спілкування досвідченої експертки з комунікацій, консультантки з розробки й донесення ключових меседжів Вікторії Спащенко. Вона розповіла про те, що журналісти під час ефірів повинні дуже швидко привернути увагу до теми, яку висвітлюють, на це і спрямована форма подачі матеріалу, звернула увагу на нюанси комунікації та редакційну політику різних медіа. Також вона запропонувала рідним полонених та зниклих безвісти бути менш упередженими до журналістів, акцентувати медійників на тому, що саме вони б хотіли бачити в ефірах, аби не тільки журналісти розуміли їх, а й вони – журналістів.
Практичні навички підготовки до інтерв’ю та якісне формулювання питань до уповноважених органів влади – такою була тематика сегмента воркшопу, у якому взяли участь громадська діячка, співзасновниця благодійного Фонду «M.І.S.T Fundation» Анастасія Голішевська, журналістка з 20-річним досвідом, яка працювала в різні періоди на більшості національних телеканалах, колишня військова кореспондентка, авторка документальних фільмів Світлана Федчун. Спікерки звернули увагу на те, що звільнені полонені можуть поводити себе досить емоційно, то ж, аби не нашкодити, під час оприлюднення матеріалів про звільнених з полону потрібно дотримуватися принципів конфіденційності також дали низку інших рекомендацій.
Тепло зустріли учасники воркшопу й наступну спікерку – українську журналістку, телеведучу ТСН телеканал «1+1», громадську діячку Марічку Падалко. Багато рідних полонених і зниклих безвісти були у Марічки на ефірах, тож розмова вийшла душевною і відвертою.
Марічка Падалка звернула увагу також на те, що повідомлення, які вона отримує від рідних полонених і зниклих безвісти, нерідко є досить емоційними, але малоінформативними. Для кращої ефективності комунікації вона порадила учасникам воркшопу, під час створення листів до журналістів, дотримуватися такого алгоритму:
– чітко повідомляти, хто ви, за яких обставин зникли ваші рідні;
– розповідати факти, а не емоції;
– повідомляти, чому ви хочете поділитися інформацією і чого досягти.
– Прошу пам’ятати, що медіа мають свої формати й таймінг, наприклад, телевізійний сюжет обмежений трьома хвилинами. Тому, готуючись до інтерв’ю, продумайте, що є основним з того, що хочете розказати на камеру. Розрізняйте спілкування в ефірі просто спілкування, – порадила Марічка Падалка.
Її підтримала Олена Цигіпа – дружина викраденого, а нині несправедливо засудженого росією громадського діяча і журналіста з Нової Каховки Сергія Цигіпи, яка також закликала дружин, доньок, сестер полонених або зниклих безвісти, окрім активності щодо їхнього звільнення, залишатися завжди в ресурсі, адже ще потрібно буде відновлювати своїх рідних після їхнього повернення. І порадила не ігнорувати спілкування з психологом.
Учасники воркшопу тепер мають змогу також у певному сенсі відчути себе медійниками – вони отримали у подарунок від організаторів заходу «Набори блогера» – кругові лампи та штативи, за допомогою яких можуть робити власні сторітелінги у форматі відео. Також вони дізналися, як користуватися цим обладнанням.
А щоб підтримувати якість здоров’я на належному рівні, учасниці воркшопу разом з сертифікатами про його проходження отримали ще й сертифікати від медичного центру «Здоров’я родини TreeAmed», які презентувала власниця та директорка медичного закладу Анжела Семенова. За цими сертифікатами можна буде записатися до клініки, аби отримати безоплатну первинну консультацію щодо стану власного здоров’я. Адже під час таких стресових ситуацій потрібно пам’ятати й про здоров’я.
Кураторка проєкту «Об’єднані серця сімей зниклих безвісти» Ірина Таранова звернула увагу, що це дуже важливо – бути поруч і ефективно та якісно комунікувати. Саме під час воркшопу його учасниці отримали краще розуміння роботи вітчизняних медіа і медійників, а рекомендації щодо покращення комунікаційних практик стануть їм у пригоді.
Інформаційна служба НСЖУ
Фото: Євген Зінченко
