Українські регіональні медіа переживають найскладніший період в історії. Грантове фінансування падає, рекламодавці скоротили бюджети, журналісти емігрують або йдуть на фронт. Але деякі видання не просто виживають — вони знаходять нові моделі розвитку
Генеральна директорка тернопільського TV-4 Юлія Винокур та керівник прикарпатської ТРК “РАІ” Андрій Русиняк поділилися досвідом адаптації на вебінарі НСЖУ в межах ініціативи “Відновлення українських медіа”. Їхні кейси показують: криза може стати каталізатором для трансформації бізнес-моделі, пошуку нових аудиторій та партнерств.
Сергій Томіленко: «Міжнародні донори мають підтримувати регіональні медіа, а не лише столичні»
“Ми ділимося реальними стратегіями виживання, а не теоретичними порадами”, — каже голова НСЖУ Сергій Томіленко, відкриваючи вебінар про медійну стійкість під час війни. “Це перевірені підходи, які справді працюють в умовах повномасштабного вторгнення.”
Томіленко підкреслює: хоча НСЖУ адвокатує за всі українські медіа на міжнародному рівні, підтримка має поширюватися за межі київських проєктів — особливо на прифронтові та прикордонні регіони.
“Очікування міжнародних донорів зрозумілі: суспільно важливі проєкти, якісний контент для іноземної аудиторії, що тримає увагу світу на Україні, плюс відкритість до співпраці та професійність”, — пояснює Томіленко.
Ініціатива НСЖУ “Відновлення українських медіа” забезпечує системну підтримку економічної стійкості. Перша секретар Ліна Кущ проводить консультації з потенційними донорами, наголошуючи на критичній потребі відбудови регіонального медіаландшафту.
“Пряме міжнародне партнерство — ключ до розвитку антикризової стійкості редакцій”, — додає Томіленко.
Від 80% до 5%: як українське регіональне ТБ пережило колапс грантового фінансування
Коли Юлія Винокур озвучує цифри фінансової трансформації TV-4, масштаб кризи українських медіа стає кристально зрозумілим. Одразу після повномасштабного вторгнення Росії гранти складали 70-80% доходів тернопільської телестанції. Сьогодні ця цифра впала до 5%.
“Ситуація з грантами складна, але не безнадійна”, — каже Винокур, генеральна директорка TV-4, розмірковуючи про фінансовий ландшафт, який змусив українські регіональні медіа повністю переосмислити бізнес-моделі.
Грантова експертиза TV-4 формувалася не за одну ніч. Станція отримала перше фінансування у 2001 році для проєкту земельної реформи, а у 2002-му стала учасником програми IREX “Право обміну”. Партнерство з американськими колегами з Індіани переросло у тривалі відносини, які виявилися вирішальними під час війни.
“Коли перші тижні 2022 року принесли невизначеність і фінансовий параліч, наші американські друзі негайно надали екстрене фінансування”, — згадує Винокур. “Це стало нашим фінансовим ковтком повітря.”
Цей досвід кристалізував її філософію: “Гранти — це про довіру, досвід і репутацію. Успіх приходить через вибудовування цих основ протягом років.”
Практичні стратегії виживання
З припиненням американських програм фінансування та посиленням конкуренції TV-4 впровадив конкретні заходи адаптації:
Реструктуризація бюджету: “Ми переоцінили всі витрати, захищаючи найкритичніші елементи — зарплати та податки”, — пояснює Винокур. Неопераційні витрати на відрядження скоротили першими.
Диверсифікація доходів: Станція активно моніторить державні програми, бере участь у тендерах, зміцнює співпрацю з місцевою владою. “Збереження рекламодавців і пошук нових партнерів — це основа. Ключ — індивідуальні ідеї та нативна реклама”, — радить вона.
Контентна стратегія: Балансування між воєнними новинами та місцевими темами залишається постійним викликом. TV-4 підтримує акредитованого журналіста на передовій, одночасно виробляючи громадські ініціативи, соціальні програми та освітній контент. Навіть відновили трансляцію богослужінь і патріотичної музики.
Успішні моделі проєктів
Команда Винокур розробила портфоліо ініціатив, які можуть адаптувати інші регіональні медіа:
- Підтримка ветеранів: проєкт “Дякую тобі!” для військових родин
- Боротьба з дезінформацією: програми “Анатомія брехні” та фактчекінг
- Громадське залучення: підтримуваний НСЖУ “Голос громад” для вивчення місцевих потреб
- Соціальні ініціативи: проєкти для ВПО та ветеранського бізнесу
“Беріть ідеї для грантів з реального життя — підтримка ветеранів, допомога ВПО, вивчення потреб громад”, — рекомендує Винокур.
Хоча європейські та українські донори залишаються активними, їхні стандарти стали жорсткішими. Популярні напрямки фінансування: розвиток цифрових платформ, спеціалізовані репортажі, євроінтеграційні теми та створення медіахабів.
“Ключ — обирати проєкти, які ви реально можете виконати наявними ресурсами — технічними можливостями та кадрами”, — зазначає Винокур.
Основні висновки для медіаменеджерів:
- Диверсифікуйте негайно: не покладайтеся лише на зовнішнє фінансування
- Інвестуйте у відносини: грантовий успіх потребує довгострокового вибудовування довіри
- Балансуйте контент: аудиторії потрібні і воєнні новини, і місцеві історії
- Співпрацюйте стратегічно: партнеруйте з іншими медіа для обміну контентом
- Думайте локально: проєкти, зосереджені на громадах, резонують з аудиторією та донорами
Трансформація TV-4 від грантозалежного до самодостатнього пропонує дорожню карту для регіональних медіа по всьому світу, які стикаються з подібними кризами. Як підсумовує Винокур: “Своєчасна трансформація запобігає повній залежності від зовнішньої допомоги. Ситуація складна, але далека від безнадійної.”
“Ми протистоїмо інформаційній війні, але не єдиним фронтом”: медіабос закликає до консолідації галузі
З музиканта у власники найпотужнішої телерадіокомпанії Прикарпаття — історія Андрія Русиняка звучить як стартап-казка з 90-х. Але за 33 роки будівництва ТРК “РАІ” він зрозумів головне: виживання медіа залежить не лише від таланту та ініціативи, а від системної підтримки всієї галузі.
“Настав час створити асоціацію медійників на кшталт Асоціації міст, яка через Кабмін відстоює інтереси учасників”, — переконаний Русиняк, виступаючи на вебінарі НСЖУ.
ТРК “РАІ” сьогодні — це не просто телерадіокомпанія, а багатопрофільна бізнес-структура. До неї входять кілька компаній: інформаційне виробництво, інтернет-провайдинг, кабельні мережі. Навіть енергозбереження стало окремою ділянкою оптимізації.
“Велику увагу приділяю диверсифікації доходів через різновекторність бізнесу”, — пояснює стратегію Русиняк.
Штат оптимізували з 60 до 40 працівників, але це не скорочення. “Мова йде про перерозподіл і бажання медійників змінити обставини життя”, — уточнює він. Власкори працюють у Калуші, Коломиї, Бурштині, охоплюючи всю область.
Коли почалися “прильоти”, компанія на четвертому поверсі стала неробочою локацією. Рішення Русиняка було радикальним — створити повноцінну студію в підвалі.
“Ми технологічно налаштували роботу так, аби мінімізувати втрати часу”, — розповідає він. Допомогли проєкти з Українським культурним фондом перед війною — концертні програми та документальні фільми дали фінансові можливості оновити обладнання.
“Маємо велике партнерство з Deutsche Welle — у них багато цікавих проєктів”, — зазначає Русиняк. Корисним для стійкості став проєкт з IRMA у партнерстві з фундацією “Ірондель” — вдалося осучаснити технічне забезпечення.
“Головне — мати спеціалістів, які освоять обладнання і створюватимуть якісніший контент”, — підкреслює він.
Найболючіша проблема — кадрова плинність. “Спеціалісти можуть раптово повідомити про звільнення, і роботодавець безсилий”, — констатує Русиняк. Навіть гарні умови праці не завжди утримують людей.
Його пропозиція: запровадити річні контракти на законодавчому рівні.
“Журналістика завжди пов’язана з емоціями, особливо зараз із травматичними подіями. Люди потребують психологічного розвантаження через неформальне спілкування”, — радить він.
“Багато проєктів робимо в прямому ефірі — це щось подібне до соцмереж, коли люди можуть безперешкодно телефонувати чи коментувати”, — описує формат Русиняк.
Особливо ефективне залучення місцевих чиновників. “Якщо раніше голови міськрад неохоче йшли в ефір, то тепер розуміють: краще розказати позицію офіційно, ніж дозволити поширення неперевіреної інформації у Facebook”, — пояснює він.
“Журналістів називають четвертою владою, але це поняття втрачається”, — зауважує Русиняк. Органи влади створюють власні соцмережі, оминаючи офіційні медіа.
“Як вижити газеті чи регіональному мовнику за таких обставин?” — ставить риторичне питання він. При цьому медіа беруть на себе поширення соціальної реклами для суспільства та військових.
“Медіа організації, конкуруючи за проєкти, втрачають солідарність”, — діагностує проблему Русиняк. Його бачення: створити потужну асоціацію для відстоювання інтересів галузі.
“Країна бореться з ворогом, який веде інформаційну війну. Ми протистоїмо, але не єдиним фронтом — потрібна дієва державна підтримка”, — підсумовує він.
“Нові технології привчили до коротких подач, але за 1-2 хвилини неможливо розібрати, правдивий контент чи ні”, — зазначає Русиняк. “Хто хоче розібратися, віддаватиме перевагу професійній журналістиці.”
Практичні поради від Русиняка:
- Промоція медіа: Робіть себе впізнаваними, розвивайте присутність на різних платформах
- Довгострокові інвестиції: Створюйте “велику рекламу”, яка конвертується у майбутні дивіденди
- Сучасні формати: Пропонуйте рекламодавцям короткі рільси — вони добре сприймаються аудиторією
- Галузева єдність: Консолідуйтеся з колегами для відстоювання спільних інтересів
“Професійна журналістика має рухатися вперед разом із світом, що змінюється”, — завершує Русиняк, окреслюючи майбутнє галузі, яка виживає через кризу та шукає нові форми існування.
“Регіональні медіа навчилися монетизувати соцмережі”: НСЖУ про нові реалії галузі
Попри війну, яка посилила кризи та виклики, українські регіональні медіа продовжують виконувати ключову роль в інформаційному просторі. Більше того — вони активно трансформуються, освоюють нові джерела доходів і наполегливо працюють над участю у грантових проєктах.
“Ми бачимо, як регіональні медіа вчаться монетизувати соціальні мережі та адаптуються до нових умов”, — зазначила Ірина Хроменко, проєктна менеджерка НСЖУ та модераторка заходу.
За її словами, Національна спілка журналістів України регулярно інформує про можливості грантового фінансування через власні анонси. Хроменко закликала медійників активно моніторити ці оголошення та брати участь у програмах, що підвищуватиме економічну стійкість редакцій.
“Участь у грантових проєктах — це не просто фінансування, а шлях до професійного розвитку та стабільності”, — підкреслила вона.
НСЖУ продовжує системну роботу з підтримки регіональних медіа, допомагаючи їм не лише виживати, а й розвиватися в умовах воєнного часу.
Людмила Мазнова, інформаційна служба НСЖУ
