Понад сотня делегатів та гостей конгресу Шведської спілки журналістів 4 березня гучними оплесками висловили підтримку і солідарність з українськими журналістами. Ця демонстрація єдності прозвучала під час урочистого відкриття найбільш представницького зібрання шведських медійників у Saltsjöbaden – мальовничому передмісті Стокгольма на узбережжі.
Одразу після відкриття конгресу президенткою Ульрікою Хюллерт (Ulrika Hyllert) розпочалася спеціальна сесія солідарності з українськими журналістами. Делегати Конгресу спершу переглянули відео Національної спілки журналістів України із свідченнями постраждалих журналістів «Розстріляна свобода слова», що справило глибоке враження на присутніх.
«Мені як почесному гостю конгресу надали слово для виступу перед шведськими колегами, – розповідає голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Поділився з ними історією про нещодавню російську ракетну атаку на редакцію газети в місті Ізюм, де журналіст Микола Калюжний розповідав мені про кров на сходах їхньої будівлі та про загиблих цивільних. Попри цей жахливий обстріл, незважаючи на кров і розбите скло, команда газети зібралася з силами і видала наступний номер…»
– Весь час, скільки перебуваю в Стокгольмі, мене не полишає відчуття, що я вдома, – сказав у своєму виступі на конгресі Сергій Томіленко. – І це не лише тому, що кольори наших прапорів подібні — синій і жовтий. У цьому суворому північному краї я відчуваю тепло ваших сердець, підтримку України і нашу єдність.
Голова НСЖУ розповів шведським колегам про три важливі аспекти журналістики в Україні сьогодні: 30 наших медійників незаконно утримують російські силовики. Наші полонені колеги зазнають тортур… 32 місцеві газети й далі виходять у прифронтових регіонах (при цьому продемонстрував дві з них – херсонську газету «Новий день» і запорізьку «Голос Гуляйпілля»). Ці газети стають життєво важливими інформаційними лініями. мережа Центрів журналістської солідарності забезпечує підтримку як українським, так і міжнародним журналістам.
Особливо зворушливим для слухачів було нагадування про глибокі традиції свободи слова у Швеції:
– Наступного року виповниться 260 років відтоді, як тут вперше у світі був ухвалений закон, що законодавчо закріпив свободу слова. Цей захопливий досвід становлення та розвитку однієї з найбільш вільних медіасистем у світі ми сприймаємо як дороговказ для України, – сказав Сергій Томіленко. – Рівно шість десятиліть тому шведська держава створила унікальну систему дотацій для друкованої преси, покликану підтримати плюралізм і вільну конкуренцію медіа. Згодом вона стала основою аналогічних систем фінансової підтримки преси в інших країнах Європи. Системні зусилля держави зберегли популярність і підтримали впливовість шведської преси, і сьогодні ми говоримо про необхідність створення аналогічної системи в Україні.
Сергій Томіленко висловив глибоку вдячність Швеції за надзвичайну відданість виживанню України – від надання потужних пакетів військової допомоги вартістю мільярди крон до підтримки громадянського суспільства, включаючи незалежні медіа.
Сильно вразили делегатів слова про те, що «сирени повітряної тривоги, які щоранку будять українських дітей, колись можуть залунати по всій Європі, якщо ми разом не зупинимо цю агресію. Битва за правду в Україні – це битва за демократію скрізь».
«Бережіть Україну у ваших статтях, у ваших трансляціях, у ваших серцях. Ваша солідарність сьогодні зміцнює нашу стійкість завтра», — ці слова знайшли відгук у серцях учасників конгресу.
На знак подяки за неоціненну підтримку Сергій Томіленко вручив Шведській спілці журналістів Спеціальну відзнаку від Національної спілки журналістів України.
Конгрес Шведської спілки журналістів проходить 4-6 березня у конференц-центрі Vår Gård у Saltsjöbaden. Як зазначила у вітальному слові голова Спілки Ульріка Хюллерт, «протягом цих трьох днів у нас є шанс обговорити і прийняти рішення, які зроблять медіагалузь і, отже, демократію кращими».
Після української секції відбулася панельна дискусія щодо використання штучного інтелекту в журналістиці, де виступали майбутній керівник відділу ШІ у BBC News Оллє Закрісон, ШІ-редактор Aftonbladet Конрад Кронсіоє та юристка Шведської спілки журналістів із питань медіаправа та свободи слова Тове Карлен (Tove Carlén). Обговорювалися питання підвищення колективного рівня компетентності журналістів щодо ШІ та важливість співпраці профспілок і роботодавців у цьому напрямку.
Також виступив Dag Idar Tryggestad, президент Норвезької спілки журналістів, який наголосив на важливості спільної роботи спілок скандинавських країн для підтримки вільних і сильних медіа, протистояння дезінформації та антидемократичним силам. Також норвезький колега наголосив:
– Ми повинні продовжувати демонструвати солідарність з нашими колегами в усьому світі, чи то в Україні, чи то в Газі, чи в місцях, де просто бути журналістом є загрозою життю і смерті.
Почесною гостею конгресу є ще один друг українських журналістів – президентка Данської спілки журналістів Тіне Йохансен (Tine Johansen). Основні засідання конгресу транслюються у прямому ефірі на каналі ютуб Шведської спілки журналістів.
Промова голови НСЖУ Сергія Томіленка на Конгресі Шведської спілки журналістів
Шановні шведські колеги!
Весь час, скільки я перебуваю в Стокгольмі, мене не полишає відчуття, що я вдома. І це не лише тому, що кольори наших прапорів подібні – синій і жовтий. У цьому суворому північному краї я відчуваю тепло ваших сердець. Я відчуваю підтримку України. Я відчуваю нашу єдність. І передусім – я дякую вам за це, кожній і кожному з вас.
Звичайно, ми всі шоковані тим, що відбувається у США зараз. Трамп раптово припиняє допомогу Україні та заявляє, що хоче дружити з Путіним… Лише минулого місяця, коли світ обговорював мир і спостерігав за російсько-американськими дипломатичними рухами, я отримав спустошливі новини з Ізюму – міста у Харківській області на сході України. Російські ракети влучили в центр міста, поціливши у будівлю, де розташовувалася редакція місцевої газети. Мій колега Микола Калюжний зателефонував мені, його голос тремтів, коли він описував кров на сходах їхньої офісної будівлі та жертви серед цивільного населення, яких він бачив. Це було особливо болісно для мене, бо я відвідував це місто після його звільнення, бачив їхній попередній редакційний офіс, повністю зруйнований російськими силами. Та попри цю нову атаку, попри кров і розбите скло, команда газети зібрала свої сили й видала наступний номер. Це та реальність, з якою українські журналісти живуть щодня, і це їхня надзвичайна стійкість.
Я – Сергій Томіленко, президент Національної спілки журналістів України, представляю найбільшу професійну спільноту журналістів у моїй країні. Сьогодні я стою перед вами з нації, яка продовжує боротися не лише за свою територію, а й за саму правду.
Дозвольте поділитися трьома важливими реаліями журналістики в Україні сьогодні:
По-перше, людські втрати спустошливі. Тридцять журналістів та працівників медіа утримуються російськими силами. Вони щодня зазнають тортур, їм висувають фальшиві звинувачення в “тероризмі” та “екстремізмі”. П’ятеро з них – жінки. Одна з них, Вікторія Рощина, померла в російському ув’язненні наприкінці минулого року. Вона так і не потрапила на обмін полоненими. За кожним числом стоїть людина, колега, чий єдиний “злочин” – відданість правді.
По-друге, перед обличчям постійної небезпеки 32 місцеві газети продовжують видаватися у наших прифронтових регіонах. Коли бомби відключають електрику, коли інтернет зникає, коли російська пропаганда заполоняє ефір, ці друковані газети стають життєво важливими інформаційними лініями. Як сказав мені один редактор: “Люди чекають на кожен випуск, як на хліб. Вони збираються в бомбосховищах під час повітряних нальотів, діляться та разом читають наші газети”.
По-третє, ми створили мережу Центрів журналістської солідарності, які надають необхідну підтримку як українським, так і міжнародним працівникам медіа. Ці центри не просто надають бронежилети та шоломи – це безпечні притулки, де журналісти можуть працювати, отримувати екстрену допомогу, відвідувати тренінги з безпеки та семінари з психічного здоров’я, і знати, що вони не самотні.
Солідарність – саме вона лежить в основі мережі центрів для журналістів, яку ми розгорнули в різних містах України одразу після початку повномасштабного російського вторгнення. Міжнародна та Європейська федерації журналістів, а також ЮНЕСКО підтримали нас у цьому. Будь-який український журналіст, незалежно від місця проживання, чи будь-який іноземний журналіст, який працює в Україні, може звернутися до таких центрів.
Тож якщо, наприклад, шведський журналіст приїде в Україну висвітлювати події війни, ви можете бути впевнені, що ваш колега отримає захисне спорядження, допомогу з акредитацією, робоче місце з доступом до інтернету, і просто теплу підтримку колег, що так важливо для журналістів у воєнних умовах.
Я хочу висловити найглибшу вдячність Швеції. Ваша країна продемонструвала надзвичайну відданість виживанню України – від надання потужних пакетів військової підтримки вартістю мільярди крон до підтримки громадянського суспільства, включаючи незалежні медіа. Ваша солідарність допомогла підтримати нашу журналістську спільноту в ці найтемніші години.
Ми захоплюємося прикладом Швеції, де свобода слова має глибоке історичне коріння. Наступного року виповниться 260 років відтоді, як тут вперше у світі був ухвалений закон, що законодавчо закріпив свободу слова. Ми сприймаємо цей захоплюючий досвід становлення та розвитку однієї з найбільш вільних медіасистем у світі як дороговказ для України.
Рівно шість десятиліть тому шведська держава створила унікальну систему дотацій для друкованої преси, покликану підтримати плюралізм і вільну конкуренцію медіа. Згодом вона стала основою аналогічних систем фінансової підтримки преси в інших країнах Європи. Системні зусилля держави зберегли популярність і підтримали впливовість шведської преси, і сьогодні ми говоримо про необхідність створення аналогічної системи в Україні.
Наша нещодавня міжнародна конференція зібрала понад 130 учасників з провідних світових організацій із захисту свободи преси. Прийнята Резолюція висвітлила нагальний виклик: в той час як наші журналісти стикаються з дедалі більшою фізичною небезпекою, вони також борються з серйозною фінансовою кризою, оскільки війна виснажує ресурси нашого медіасектору.
Зараз ми перебуваємо у критичний момент. ЮНЕСКО, наш ключовий інституційний партнер, припинить фінансування наших Центрів солідарності 15 березня. НСЖУ вдячна, що Шведська спілка журналістів підтримала екстрену допомогу українським журналістам після вторгнення своїми пожертвами. Але тепер ми стикаємося з новими критичними часами і потребуємо допомоги… Ці Центри стали необхідними лініями життя в наших найнебезпечніших регіонах. Вони представляють не просто практичну підтримку, а надію, що міжнародна журналістська спільнота єдина проти агресії.
Наше дослідження виявляє потужну істину: хоча 86% людей мають доступ до соціальних медіа для новин, місцеві газети мають вражаючий 90% рівень довіри серед своїх читачів – набагато вищий, ніж будь-яке інше джерело інформації. Це показує, чому підтримка професійних місцевих медіа має вирішальне значення для боротьби з дезінформацією.
У прифронтових містах, таких як Ізюм, Херсон та Запоріжжя, відважні редактори та журналісти щодня ризикують своїм життям, щоб доставити перевірену інформацію. Вчителька з прифронтового села розповіла нам: “Звичайно, ми переживаємо за всю Україну, але новини про наші власні громади торкаються наших сердець найглибше. Ці газети допомагають нам залишатися на зв’язку, бути поінформованими, залишатися людьми”.
Дорогі друзі, сирени повітряної тривоги, які будять українських дітей щоранку, колись можуть залунати по всій Європі, якщо ми разом не зупинимо цю агресію. Битва за правду в Україні – це битва за демократію скрізь.
Я закликаю вас: збережіть Україну у ваших статтях, у ваших трансляціях, у ваших серцях. Ваша солідарність сьогодні зміцнює нашу стійкість завтра.
А зараз, з глибокою вдячністю за вашу непохитну підтримку протягом цих важких часів, я хотів би вручити Шведській спілці журналістів Спеціальну відзнаку від Національної спілки журналістів України.
Бо журналісти – важливі!
Дякую.
Інформаційна служба НСЖУ
