В рамках 69-тої сесії Комісії ООН зі становища жінок (CSW69) у Нью-Йорку відбулась панельна дискусія щодо фінансування жіночих громадських організацій. Основними темами цьогорічної сесії є прискорення гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок через інноваційні підходи до фінансування та розбудови миру. Захід зібрав представниць урядів, громадськості та міжнародних організацій.
Основними спікерками панелі стали директорка зі стратегічного розвитку Ukrainian Women’s Fund Наталя Карбовська, правозахисниця Тетяна Герасимова, президентка та СЕО Global Fund for Women Пі Яо Чень та інші. В презентації дослідження взяли участь перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ і голова ГО «Нумо, сестри!» Людмила Гусейнова.
В ході дискусії Петра Тьоттерман Андорф, генеральний директор The Kvinna till Kvinna Foundation, Швеція, – представила результати дослідження, проведеного спільно з Ukrainian Women’s Fund, щодо фінансування жіночих громадських організацій в Україні після повномасштабного вторгнення.
Війна принесла безпрецедентну увагу та ресурси, водночас створила залежність від зовнішніх донорів і структурні проблеми, що загрожують сталості жіночого руху.
Хоча 68,9% організацій повідомили про збільшення фінансування з 2022 року, майже всі гроші надходять з-за кордону, а підтримка місцевих урядів стала мінімальною. Короткострокове проєктне спонсорування не дозволяє організаціям робити стратегічні інвестиції, що підсилює матеріальну нестабільність. Зміна пріоритетів донорів загрожує стійкості жіночих об’єднань, роблячи їх вразливими до раптового скорочення фінансування. 31,7% організацій повідомили, що використання їхніх ресурсів повністю зосереджене на термінових потребах і лише 22,1% – на довгострокових цілях.
“Багато організацій після замороження коштів USAID думають про призупинення роботи. Втрати від цього будуть суттєвими. Адже чимало проєктів, які отримували американське фінансування, були спрямовані на жіноче лідерство, на політичну участь жінок. Ця ніша зараз ніким не закрита. Як переконувати донорів гуманітарних проєктів і пояснювати, як витрачати гроші більш стало?” — прокоментувала Наталя Карбовська.
Дослідження також виявило невідповідність між пріоритетами донорів та місіями організацій громадянського суспільства. Умови надання коштів часто змушують жіночі об’єднання переорієнтовуватися на невідкладні гуманітарні потреби замість виконання їхніх основних цілей із адвокації та системних реформ.
Нерівний доступ до фінансування став ще однією проблемою для громадських організацій. Більші організації мають значно вищі шанси отримати довгострокове та інституційне забезпечення коштами, порівняно з малими та молодими. Географічне розташування також посилює нерівність: прифронтові території отримують пріоритет для надання допомоги, тоді як сільські та недостатньо представлені регіони борються за ресурси.
Окрім досить очевидних проблем, дослідження виявило, що адміністративне навантаження суттєво впливає на ефективність роботи організацій. Майже 35% організацій витрачають понад третину робочого часу на виконання адміністративних вимог та звітування, а це безпосередньо впливає на продуктивність діяльності ГО.
“Для мене були відкриттям кейси учасниць, які розповіли про їхні стосунки із донорами. Перший випадок, коли для тримісячного проєкту донор вимагав наративний і фінансовий звіти. Всі підготовлені документи важили 8 кілограмів. І друга організація, що чекала на схвалення тримісячного проєкту один рік. Але це реалії в яких, на жаль, ми існуємо.” — розповіла Наталя Карбовська
Пропри те, що 52,9% жіночих організацій працюють із вразливими спільнотами, лише 12,7% отримують цільове фінансування для підтримки різноманіття та інклюзії. Опитані ГО підкреслили важливість нефінансової підтримки, особливо у сферах нарощення потенціалу, навчання, адвокації та технічної допомоги.
Проведене дослідження наголошує на необхідності збільшення прямого фінансування для жіночих громадських організацій, спрощення адміністративних процедур, інвестування у довгострокові стратегічні ініціативи, забезпечення узгодження пріоритетів донорів з місцевими потребами та посилення співпраці між об’єднаннями, донорами та урядовими структурами.
Участь Ліни Кущ у заході стала можливою завдяки підтримці Українського Жіночого Фонду.
Ліна Кущ,
Тетяна Сінькова.
