Національна спілка журналістів України отримує від редакцій друкованих медіа нарікання на те, що наявна інфраструктура поштової доставки преси не дозволяє великій частині українців, насамперед літнього віку, гарантовано отримати передплачені видання.
На цьому наголосив голова Спілки Сергій Томіленко, виступаючи на присвяченій викликам для стійкості українських ЗМІ сесії круглого столу «Практичні питання регулювання та співрегулювання друкованих медіа» за участю генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського.
«Укрпошта» заявляє, що роботу над помилками виконує
– Питання поштової доставки – серед ключових проблем діяльності друкованої преси в Україні, – наголосив Сергій Томіленко. Він зазначив, що після опитування 100 редакторів українських газет середня оцінка, яку вони дають якості поштової доставки, становить за десятибальною шкалою 4,2 балу.
Генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський визнав, що в питаннях поштової доставки наявні проблеми, проте додав, що підприємство з’ясовує причини збоїв і намагається їх усунути.
– «Укрпошта» працює в складних умовах, – сказав Ігор Смілянський. – Щотижня через російські обстріли ми втрачаємо 1-2 відділення. Але здаватися не збираємося, плануємо працювати. На зиму закупили пічки, дрова, старлінки. Впроваджуємо нові графіки доставки друкованих медіа, розробляємо нові напрямки доставки, в тому числі з урахуванням воєнної обстановки… Для сортування впроваджуємо нові потужні комп’ютерні лінії, а з 1 серпня геть усі відділення «Укрпошти», в тому числі пересувні, будуть комп’ютеризованими, і ми перейдемо на, по суті, безпаперову роботу.
За словами Ігоря Смілянського, «Укрпошта» працює над тим, щоб перевести своїх працівників із велосипедів, якими вони користуються наразі, на електричні велосипеди і моторолери.
Щоб не залежати в питаннях передплати від окремих листонош, «Укрпошта» створює комп’ютерну базу передплатників, і кожен із них отримуватиме телефонні пропозиції щодо поновлення передплати. З іншого боку, на зміну нинішньому листуванню між поштою і видавцями періодичної преси прийде цифровий «кабінет видавця», в якому й відбуватиметься все спілкування.
Щоб убезпечити роботу «Укрпошти» від збоїв, викликаних російськими атаками, підприємство створює на заході України резервну диспетчерську і бек-офіс з розрахунків.
Також, за словами Ігоря Смілянського, з наступного року «Укрпошта» повертатиме передплатникам кошти за недоставлені примірники друкованої преси. Це робитиметься автоматично, ще до отримання скарг від передплатників. З іншого боку, як зазначив Смілянський, у разі, якщо те чи те видання робитиме «спарені» випуски, тобто замість двох номерів читач отримає один, то компенсацію за недоставлений другий номер пошта вимагатиме з редакції.
3% зростання передплати? Звідки?
За розрахунками «Укрпошти», показники передплати в другому півріччі 2024 року перевищують показники першого півріччя на 3 відсотки. Ця теза, озвучена Ігорем Смілянським, у багатьох учасників круглого столу викликала подив.
– На жаль, ви закриваєте від громадськості свою статистику, і ми не розуміємо, звідки це зростання, адже багато редакторів скаржаться на зниження передплати, – зазначив Сергій Томіленко. – Ми не розуміємо і якості передплати, адже є певні видавці, які випускають так звані «газети-метелики», які виходять кілька разів на рік на кількох сторінках, а є корпоративні видання, які також можуть впливати на статистику.
Але Ігор Смілянський наполягав на тому, що внаслідок збільшення цін на доставку преси абсолютна більшість «газет-метеликів» припинила вихід, а натомість сильні місцеві газети утримують і нарощують тиражі.
– Світова тенденція – укрупнення видань, адже маленьким газетам із слабким контентом, не цікавим читачеві, важко утримувати передплатника, – сказав директор «Укрпошти».
На жаль, Ігор Смілянський не зміг гарантувати, що встановлені на 2024 рік тарифи за поштову доставку преси діятимуть весь рік, адже на цей показник впливатимуть обставини війни, зокрема, те, як удасться пройти зиму.
«Важка справа торгуватися зі Смілянським», – редактори
Учасники круглого столу висловили своє бачення проблем співпраці з «Укрпоштою». Зокрема, головний редактор краматорського видання Донецької області «Технополіс» Олег Кубар вважає, що в умовах війни газети, які й так насилу виживають, недоречно штрафувати за здвоєні номери. На це Ігор Смілянський зазначив, що економічні проблеми як видань, так і «Укрпошти» не можна перекладати на передплатників. З іншого боку, коли передплатник не отримує своє видання, він покладає відповідальність передусім на пошту.
Головний редактор гадяцького видання Полтавської області «Рідний край» Олексій Новіков порушив питання відсутності доставки преси у вихідні. Але, як зазначив Ігор Смілянський, у селах часто працює одна листоноша, що щоб доставка здійснювалася 7 днів на тиждень, доведеться брати ще одну, а це сильно збільшить витрати на оплату праці.
Керівник газети «Зоря» із Лимана Донецької області Олександр Пасічник говорив про важливість збільшення кількості листонош у прифронтових громадах, а також зазначив, що хотів би частину газет продавати в поштових відділеннях у роздріб. Із необхідністю збільшення кількості листонош на Лиманщині Ігор Смілянський погодився і зазначив, що це питання – в стадії розв’язання. А роздрібний продаж у відділеннях «Укрпошти» – це лише питання укладання відповідного договору.
Очільник високотиражного видання з Чернігова «Вісник Ч» Сергій Нероденко розповів, що завжди плідно співпрацював із «Укрпоштою». Але й у нього є проблеми. Так, в останньому варіанті договору про співпрацю з’явилася пункт про надходження виданням грошей за піврічну передплату на 20 днів пізніше, ніж до цього. Крім того, на переконання редактора, цифровізація послуг «Укрпошти» чомусь призводить не до здешевшання цих послуг, а до подорожчання, що нелогічно. Нарешті, на думку Сергія Нероденка, для ринкової економіки не є властивим одностороннє встановлення тарифів надавачем послуг, і укладанню договорів із кожним замовником має передувати торг. На його переконання, передплатник повинен встановлювати договірні відносини окремо з видавцем преси і окремо – з поштою, щоб чітко знати, скільки і кому він сплачує.
За словами Ігоря Смілянського, подовження часу пов’язане з тим, що необхідно створити базу даних передплатників. А щодо індивідуальних тарифів, то встановлювати їх «Укрпошта» не має права, бо це може бути розцінено як корупція. Єдине, що можна зробити – це диференціювати тарифи в залежності від тиражності видання.
– Важка справа торгуватися зі Смілянським, – іронічно завершив розмову Сергій Нероденко. – Нічого не виторгував…
Головний редактор газети «Ворскла» з Великої Писарівки Сумської області Олексій Пасюга сказав, що він не проти підвищення тарифів, але проти порушень графіків доставки.
– У мене одне питання: коли буде адресна доставка? – запитав він в Ігоря Смілянського. – Люди приходять у магазин по свою газету, а її вже віддали…
– Якщо я скажу, що завтра – ви мені повірите? – запитанням на запитання відказав Ігор Смілянський. – Ми готові платити листоношам зарплати, але якщо ми разом із головою військово-цивільної адміністрації не можемо знайти листонош, то я чуда зробити не можу.
А на запитання, чому адресну розноску не здійснює пересувне відділення, директор «Укрпошти» сказав, що в Сумській області пересувні відділення приїжджають на невеликий час, який дозволений головою ВЦА. Разом із тим, він не виключив і порушень із боку виконавців, тому, на його думку, питання треба розглядати по кожному селу окремо.
Головний редактор газети «Вісті» із Слов’янська Донецької області Олександр Кульбака дорікнув «Укрпошті» за надмірну бюрократизацію і велику кількість документів, яких вона вимагає від редакцій при укладанні договорів. Ігор Смілянський пов’язав це із питаннями фінансового моніторингу і фінансової стійкості, адже газета може в будь-який момент закритися.
Крім того, Олександр Кульбака запитав про те, хто призначає керівника «Укрпошти» і встановлює йому зарплату, а також про те, «чи буде пан Смілянський пити шампанське, коли помре остання друкована газета».
У відповідь керівник поштового оператора повідомив, що «Укрпошта» підпорядкована Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України, що він особисто має контракт «до Перемоги плюс три місяці, щоб випустити відповідну марку», а також розповів про свою роботу з комп’ютеризації «Укрпошти», про зростання зарплат працівників тощо.
– Я не тримаюся за цю посаду, тому, мабуть, і працюю вісім років, – сказав Ігор Смілянський. За його словами, без пересувних відділень, які так багато критикували, сьогодні не можна було б доставляти пошту до сіл на Донеччині. – Мені не соромно за те, що ми робимо. Буває соромно за те, що колеги погано працюють. Тому ми максимально автоматизуємо роботу.
Відповів він і на гостре запитання, чи хоче він «поховати пресу».
– Якби я хотів це зробити, я б не витрачав 25 мільйонів гривень, які ми сьогодні вкладаємо в лінії для сортування газет, – сказав він.
Світлана Перець із газети «Надросся» з Корсуня-Шевченківського Черкаської області вітала зусилля Ігоря Смілянського покращити роботу «Укрпошти», але вважає, що всі ці зусилля «розбиваються об найнижчу ланку працівників пошти». У відділеннях велика плинність кадрів, читачі скаржаться на те, що не отримують газети, а листоноші, отримуючи невеликі кошти, часто саботують вказівки керівництва.
За словами Ігоря Смілянського, працівників пошти нині мотивують, порівнюючи з колегами, які працюють у схожих умовах. 5%, які доставляють найбільше газет, отримують за кожну доставлену газету в півтора разу більше, наступні 40% не отримують доплат, наступні 40% – на 1/5 менше, і найгірші 15% не отримують за доставку газет нічого.
– Раніше нас залишали найкращі листоноші, тому що ми на них «вішали» план, бо гірші цей план виконати не могли. Нова ж система мотивації спонукає до кращої роботи, – сказав Ігор Смілянський.
Натомість, Світлана Перець зазначила, що ця система може й хороша, але не вирішує проблеми браку кадрів, і газети розносити все одно нема кому.
Керівник медіакорпорації «Є» з Хмельницького Сергій Іщук зауважив, що робота з пресою для «Укрпошти» – дуже складне завдання. Є випадки, коли листоноші залишають у старостатах або магазинах не лише газети, а й пенсії селян. На його переконання, на доставку преси потрібна державна субвенція, яка виплачувалася б або поштовому оператору, або редакціям.
– Без підтримки державних грантів ми не витримаємо, – підсумував Сергій Іщук.
Засідання круглого столу «Практичні питання регулювання та співрегулювання друкованих медіа» відбулося 17 липня 2024 року з ініціативи НСЖУ, Міністерства культури та інформаційної політики, Нацради з питань телебачення і радіомовлення та Офісу Ради Європи. Цей захід проводиться за підтримки проєкту Ради Європи “Захист свободи слова та свободи медіа в Україні”, який фінансується в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки “Стійкість, відновлення та відбудова”.
Інформаційна служба НСЖУ
