Сумська область – прикордонна. Тут, як і багато хто, хоча й думали про те, що росія недарма проводить біля кордону масштабні навчання і може почати наступ на Україну, але до останнього не вірили, що таке може статися. А воно сталося, і 24 лютого 2022 року ворожі колони пішли в наступ по всій 560-кілометровій протяжності кордону. І вже пообіді ворожі війська були в обласному центрі.
На Сумщині спалахнули жорстокі бої, на весь світ прозвучали розстріляна і розбита авіаударами нескорена Охтирка та окупований Тростянець, де загарбники наробили дуже багато лиха. Спалахнули бої в Сумах, зокрема й біля військової частини. Володимир Садівничий, який наразі очолює обласну журналістську організацію, розповів, як із вікна своєї квартири фотографував заграви пожеж на місці бою.
Медіа Сумщини і рік великої війни
Майже два місяці ворожої окупації і ворожого оточення, які здавалися темними і нескінченними, журналістів Сумщини не зламали. Оговталися після першого шокуючого удару і взялися для головну для себе справу – інформувати населення будь-якими доступними шляхами. Так підтримували людей, не давали втрачати віру в людяність, віру в Перемогу над ненависним ворогом. А потім відразу після визволення області, працюючи практично на волонтерських засадах, відновлювали випуск друкованих видань і роботу телебачення.
Про те, як пережили складну весну 2022 року, а затим і рік великої війни журналісти Сумщини розповідає голова обласної журналістської організації Володимир Садівничий.
Боролися з ворогом в соціальних мережах
Звичайно, що з початком загарбницької агресії в редакціях була певна розгубленість, нерозуміння, як бути. Але так тривало лише перші кілька днів, бо потім зрозуміли, що потрібно протистояти ворожій навалі, потрібно словом захищати нашу державу.
Газети в паперовому форматі виходити не могли, сайтів переважна більшість місцевих газет не мали (та й на сьогоднішній день не всі їх створили). Але практично всі місцеві газети представлені на фейсбуці, і журналісти активно працювали – інформували населення через соціальні мережі про все, що відбувається.
Писали, куди і яка колона рухалася, де заблукала, де її зупинили, де варто бути особливо обережними. Для мешканців громад подавали інформацію про те, які магазини й аптеки працюють, що в них можна купити, про коридори для евакуацій. Фермери привозили в міста і за копійчаними цінами продавали, а то й роздавали безкоштовно яйця, молоко, якісь інші продукти. І про це також журналісти давали інформацію. За період перших тижнів рашистської навали у місцевих медіа Сумщини не зафіксовано жодного матеріалу з ознаками паніки, розгубленості, розпачу.
Достойною уваги стала ініціатива редактора Великописарівської «Ворскли» Олексія Пасюги, який випускав своєрідний бойовий листок – газету форматом А4. Він сам роздруковував газету на принтері, роздавав у людних місцях. Через інтернет розсилав газету передплатникам, а також друзям і знайомим, які на його прохання також роздруковували воєнну «Ворсклу» на принтері, поширювали серед людей.
Липова Долина перебувала в облозі, і саме в ті березневі дні липоводолинській газеті «Наш край» виповнювалося 90 років. Редакторка Наталія Шутько разом з колегами вирішили: «Ювілей газети попри все має відзначатися з газетою» і підготували номер, присвячений поважному ювілею видання. Файли передали в друкарню в Полтавській області, де її надрукували.
І лише колективові редакції та волонтерам відомо, як примудрилися провезти тираж через блокпости російських військових. А поширили святкову газету самі журналісти, чим дуже порадували мешканців громади. І це був не єдиний номер «Нашого краю», виданий у ворожому оточенні.
Наприкінці березня відновився вихід недригайлівської газети «Голос Посулля». Редактор Ігор Скрипченко свідчив: «За тих умов, коли друкарні не працювали чи були для нас недоступні, газету видавали на двох шпальтах. Але навіть такий формат був позитивно сприйнятий читачами, бо для них це була розрада у тяжкий час».
Рік після окупації
11 квітня 2022 року повністю відновлено контроль над державним кордоном у Сумській області. Сили оборони остаточно вибили ворога та деокупували Сумщину. Тоді ж пошта розпочала доставку передплатникам номерів газет за двадцяті числа лютого.
Зараз в області виходять фактично всі газети, що видавалися до початку повномасштабного вторгнення. Поставили вихід паперової версії на «паузу», за свідченнями редактора Бориса Чикала, охтирську газету «Прапор Перемоги».
Із січня 2023-го майже повернулися до показників річної давнини й тиражі.
Так, Павло Зленко повідомляє з Тростянця, що після різкого падіння тиражу газети «Тиждень» на кінець 2022 року, у 2023-му газета практично відновила передвоєнний (у січні 2022-го тираж був 1740 примірників, у грудні 2022 – 840, з січня 2023 року – 1600 примірників). Працюючи в умовах постійних обстрілів громад (особливо дістається населенню Сумського, Охтирського, Шосткинського районів) у майже довоєнних обсягах відновили тиражі «Білопільщина», «Глухівщина», «Ворскла», «Перемога». Одні з найбільших накладів у «Голосу Посулля» з Недригайлова.
Ще один цікавий проєкт – об’єднана газета «Спільнопілля», яку раз на місяць тиражом 4000 примірників видають журналісти з Білопілля та Краснопілля під керівництвом редакторів Наталії Калініченко й Олександра Моцного. Поширюють газету передплатникам разом із своїми виданнями.
І таке відновлення відбувається у всіх районах і громадах. Наприклад, якщо говорити про північ Сумської області, хотів би відзначити Ямпіль, де працює дуже активний Олександр Соломко. Тут поряд з сайтом «Ямпіль.INFO», який щоденно широко інформує людей про ситуацію в територіальній громаді і має великий загал відвідувачів, а також раз на місяць виходить однойменна інформаційно-аналітична газета.
Складне питання і позитивний момент із рекламою
Економіка – одне з найскладніших питань. Гостро для місцевих журналістських колективів воно постало не сьогодні, а задовго до великої війни, разом із не зовсім вдалим реформуванням преси, децентралізацією, коли видання втрачали статус районних, ковідною пандемією, зниженням виробництво тощо.
Друковані видання традиційно тримаються на передплатних коштах (та й їх Укрпошта не завжди вчасно повертає). До ковідної пандемії редакційні каси поповнювала реклама, а під час виборів додавалися надходження ще й від політичної реклами. Але протягом останніх років реклами в газетах було або дуже мало, або не було зовсім. Не могли похвалитися великими обсягами реклами телебачення, радіо, інтернет видання.
Сьогодні видається позитивним факт, що в місцевих медіа Сумщини з’являється чимало оголошень про закупівлю м’ясокомбінатами, різноманітними переробними підприємства харчової промисловості худоби, молока, птиці, овочів тощо. Трапляється, що такою рекламою заповнені ледь не цілі сторінки місцевих медіа. Повернулися традиційні привітання з поштивими подіями, приватні оголошенням, некрологи.
Генератори від НСЖУ – під ялиночку
Наші медійники одні з найактивніших серед колег в Україні. Щойно Національна спілка журналістів України оголошує певну акцію або ініціативу, Сумська обласна організація відразу доводить цю інформацію до відома редакцій. І вони активно відгукуються: беруть участь у тренінгах, дискусіях, вебінарах, конкурсах. Наші журналісти подають заявки й отримують гранти.
Не можна не сказати про матеріальну підтримку від НСЖУ. Наприкінці минулого року, коли вся країна переживала енергетичну кризу, газета «Перемога» та телеканал СТС отримали з Києва генератори, надіслані Спілкою. Трохи пізніше отримала генератор від Спілки й газета «Ворскла».
Коли журналісти СТС привезли свій генератор з «Нової пошти», вони поставили його під новорічну ялинку в центрі Сум, і біля генератора під тією ялинкою я давав передноворічне інтерв’ю. А потім колеги з СТС підготували відеосюжет про подарунок від НСЖУ, розповіли про це на своєму сайті, в соціальних мережах.
До того ж кілька редакцій локальних видань та окремі журналісти нашої області отримували від НСЖУ ноутбуки, павербанки, грошову допомогу.
Пишаємося власною кузнею кадрів для медіа
Кафедрою журналістки та філології факультету іноземної філології та соціальних комунікацій Сумського державного університету перший набір на спеціальність «журналістика» проведено у 2004 році.
Для нас важливо, що випускники, як правило, залишаються вірними обраній професії. Багато з них працюють у місцевих ЗМІ Сумщини, переважна більшість журналістських колективів у Сумах – це також наші колишні випускники. Працюють і в інших областях України, як, наприклад, Наталка Бурлака – головна редакторка газети «RIA плюс» у Тернополі, та в редакціях провідних мас-меда України. Є приклади, коли наші колишні студенти працюють у медіаорганізаціях Польщі, Німеччини, Швеції, деяких інших країн Європи.
Не збила інтересу молоді до журналістської професії навіть велика війна, яку Сумщині відчула і відчуває сповна. Попри це у 2022 році на спеціальність журналістика набрано двадцять три першокурсники. Це активні й креативні юнаки та дівчата з великим бажанням отримати добрі знання. Віриться, що їм буде до снаги тримати нашу журналістику на традиційно високому рівні.
Та й кафедра розвивається. Зокрема з 2023 навчального року в нас повністю оновлено, з орієнтацією на сучасні вимоги, освітні програми та навчальні плани підготовки бакалаврів і магістрів журналістики.
Звичайно, що головне в утвердженні в професії – добротні знання, що отримують студенти від своїх викладачів. Але, думаю, позитивну роль відіграють і реалізація проєктів, таких, як «Сумська журналістика в особах», що втілюється спільно з Сумським прес-клубом. Наші студенти готують матеріали про журналістів-практиків високої руки, які зробили великий внесок у розвиток журналістики області і з яких варто брати приклад. Така робота для знайомства з професією може дати не менше, ніж лекції в аудиторіях.
Для школярів кафедра журналістики та філології СумДУ, спільно з обласною організацією НСЖУ, Сумським прес-клубом та департаментом освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації проводять фестиваль «Медіасвіт веде у всесвіт». Цьогорічні його підсумки підіб’ємо до дня журналіста.
Підготувала Ольга Войцехівська, «Журналіст України»
