Як «Запорізька правда» бореться за збереження видання зі 103(!)- річною історією.
Так склалися обставини, що «Запорізька правда» опинилася на межі зникнення з медіа-небосхилу регіону і сьогодні не може виходити в світ під своїм логотипом. Поки обласна рада з незрозумілих амбіцій старається в будь-який спосіб кинути газету зі 100-річною історією в забуття, їй підставили плече її читачі. Вони організувалися і допомагають випускати в світ газету під логотипом «Правда ЗП» і дрібнішим шрифтом – Обласна газета «Запорізька правда». І весь цей час редактор Наталя Зворигіна бореться за збереження і відродження автентичної «Запорізької правди».
ДОВОДИТЬСЯ ПРОХОДИТИ ЧЕРЕЗ НИЗКУ СУДІВ.
Почалося все з того, що обласна рада, яка, будучи засновником «Запорізької правди», ніколи не балувала її ні моральною, ні матеріальною підтримкою, не захотіла давати згоду на реформування редакції. Чим керувалися керівники і депутати обласної ради, історії не відомо: от не схотіли газету – своє комунальне підприємство, відпускати з-під свого контролю, і – крапка.
Подейкують, у кулуарах ходили плітки, що нібито накинув оком на популярну і шановану серед читачів газету один з високопоставлених чиновників, хотів забрати собі. Але плітки – то справа така, а от те, що згоди на реформування видання депутати не давали – факт. І закони України для них були не указ.
– На цьому складному етапі нам дуже допомогло навчання, організоване НСЖУ спільно з офісом ОБСЄ в Україні, – розповідає Наталя Зворигіна. – Під час цього навчання було розроблено повний пакет документів з реформування, що дуже стало в пригоді в судах, де довелося газеті відстоювати свої права у спорах з відповідачем – обласною радою.
Довелося Наталі Зворигіній пройти не через одне судове засідання не тільки в Запоріжжі, а у Дніпрі, поки в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді 4 квітня 2020 року було ухвалено рішення про беззастережне виконання облрадою закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».
Цим рішенням для комунального підприємства “Газета “Запорізька правда” Запорізької обласної ради фактично було продовжено термін проходження процесу реформування видання і після 1 січня 2019 року. Комунальне підприємство, згідно з цим рішенням, мало бути перетворене на ТОВ, а журналістський колектив мав згідно з цим рішенням стати самостійним засновником видання.
Щоб зберегти назву, тематичне спрямування, мову єдиної україномовної обласної газети Запоріжжя обласна рада мала передати редакції Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ. Також треба було закріпити права редакції на її майно (хоч і застарілі комп’ютери, але ж вони числяться). Вирішити питання з орендою приміщення, яке редакція займає з 70-хроків минулого сторіччя.
Обласна рада рішення цього суду в звичній для себе манері проігнорувала, виконала «для галочки». Зокрема, було ухвалено рішення сесії обласної ради про вихід із засновників комунального підприємства Газета «Запорізька правда», але саме комунальне підприємство залишалося без будь-якого реформування. Тобто, тим самим – комунальним, а отже. власністю обласної ради. До всього, виконання цього рішення облрада поклала не на представників обласної ради, а… на виконуючу обов’язки головного редактора Наталю Зворигіну.
– Як державний виконавець таке половинчасте рішення обласної ради міг сприйняти як виконане рішення суду, сказати складно, – дивується і сьогодні Наталя Зворигіна. – Ми вели з представником виконавчої служби тривале листування: роз’яснювали сутність проблеми, просили, навіть застерігали від неправомірного висновку. Але все дарма: виконавча служба при Мінюсті України вважає, що рішення Дніпропетровського апеляційного адмінсуду виконане, і на всі свої листи ми не отримали жодної відповіді.
Отже, від імені запорізької громади в особі її представниці Людмили Вісдлоух, яка, до слова, протягом всього часу, що тривають судові справи, надає всебічну підтримку колективу газети як параюрист, змушені звернутися до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом уже до виконавчої служби при Міністерстві юстиції України.
Нині ситуація із «Запорізькою правдою», коли одна проблема тягне за собою іншу, дуже напружена. По-перше, завершився термін дії Свідоцтва про державну реєстрацію видання, і редакція не змогла його переоформити, бо це Свідоцтво колективу просто не передали з обласної ради. Через відсутність свідоцтва комунальне підприємство, на яке згідно свого статуту може здійснювати тільки один вид виробничої діяльності – випуск газети, не працює. Обласна рада залишила людей напризволяще, з квітня минулого року вони не отримують зарплату. Усі нарахування, включаючи податки, на папері існують, а за фактом всього цього немає, борги ростуть.
Окремі проблеми газета має з приміщенням. Редакція «Запорізької правди» знаходиться у приміщенні колишнього Будинку преси, де колись розташовувалися численні редакції запорізьких газет і журналів. Тепер будівля належить КП «Запоріжжя» і замість редакцій площі орендують всі, хто завгодно – магазини, масажні і косметичні кабінети тощо. Залишається, крім «Запорізької правди», що раніше займала весь поверх, а тепер розмістилася в двох кімнатах, ще тільки газета «МИГ».
Ніхто в тих двох кабінетах «Запорізької правди» не працює, бо директорка КП «Запоріжжя» Лариса Мефьодова не допускає редакцію до роботи. Встановила електронний замок на дверях на етаж, а ключ не надала. Але там знаходиться майно, що, як уже сказано, застаріле, втім, долю якого мають вирішити депутати облради на сесії. Проте облрада цим питанням не займається, а трудовий колектив КП «Газета «Запорізька правда» ЗОР вимушений поневірятися де-інде.
Тепер керівниця КП «Запоріжжя» Лариса Мефьодова через суди старається виселити «Запорізьку правду» і з цих двох кабінетів. А підкована отриманими під час навчання в НСЖУ юридичними знаннями і з допомогою набутих фахових навичок Наталя Зворигіна спільно з авторкою газети, журналісткою і письменницею, активісткою і параюристкою Людмилою Віслоух відстояли право на ці кімнати для редакції.
Скільки на всі ці суди витрачено часу, скільки вони забирають душі і здоров’я, може сказати тільки той, хто сам пройшов через такі тортури проблем. Та здаватися Наталя Зворигіна не збирається. Її дивує і навіть обурює запитання, чи не краще було б тихо-мирно заснувати нову газету зі схожим логотипом і продовжувати працювати. Вона бореться за те, щоб зберегти газету, яка три роки тому відзначила своє сторіччя, разом з читачем пережила всі повороти в історії нашої країни і яку люди хочуть читати і сьогодні. Щоб оплачувати судові витрати, пані Наталя взяла кредит в банку, вірить, що газета зрештою зароблятиме достатньо коштів, і витрачені кошти повернуться.
– Люди настільки хочуть зберегти і читати свою газету, що, коли вони дізналися, як обласна рада чинить з виданням, вони об’єдналися в «Клуб друзів «Запорізької правди», – розповідає Наталя Зворигіна. – Цей «Клуб друзів «Запорізької правди» започаткував видання «Правда ЗП». Вирішили всі питання з Укрпоштою, яка продовжила доставку цієї газети передплатникам «Запорізької правди». А ми зазначаємо, що газета з цим логотипом виходитиме до тих пір, поки трудовому колективу вдасться нарешті вирішити всі питання з реформуванням, і сподіваюся, що до кінця року всі ці питання будуть розв’язані, скільки б судових інстанцій нам не довелося пройти. Правда закону на нашому боці, нас підтримують обласна журналістська організація на чолі з головою Наталею Кузьменко, колеги, які висловлюють свій протест проти чиновницької сваволі, нас підтримують головні для нас люди – наші читачі. І ми не можемо їх усіх зрадити.
ЯК ВИДАЄТЬСЯ «ПРАВДА ЗП».
Нинішня «Правда ЗП» виходить фактично на волонтерських засадах. Колишній колектив зберігся лише частково, адже люди, щоб забезпечувати сім’ї, вимушені були шукати собі іншу роботу. Але, працюючи в інших місцях, вони не забувають про рідну газету – за можливості готують публікації. Готують матеріали і дописувачі і з районів області, і з самого Запоріжжя. Зарплати ніхто не отримує, зібрані волонтерами кошти ідуть на оплату друку і паперу.
Наталя Зворигіна розповідає:
– Виходимо у звичному форматі А3 на 16 шпальтах, в чорно-білому варіанті. От тільки трапляється, що доводиться пропускати випуск номера. І, якщо раніше навіть за зменшення обсягу одного номера від деяких читачів можна було отримати скандал, то тепер люди ставляться до пропусків номера з розумінням, навіть підбадьорюють, що все буде добре.
Люди хочуть мати свою газету, тим більше, що не тільки інтернет, а й мобільний зв’язок у багатьох селах глибинки часто не доступні. До того ж, основні телеканали у нас тепер закодовані. Людям залишається, щоб знати про все, що відбувається, або дивитися не закодовані російські телеканали, або читати нашу україномовну, цікаву і розумну газету. Люди обирають газету.
Знайшли люди вихід і в ситуації, коли не завжди вистачає коштів на передплату: передплачують один примірник на кілька сімей, і потім передають її з хати в хату. Це надихає на боротьбу за збереження «Запорізької правди».
Стандартне запитання, а стосовно «Запорізької правди», коли знаєш, в якій ситуації газета видається, воно звучить навіть тривожно: як вдається фінансово триматися? Уже сказано, що з миру по нитці допомагають зібрати кошти і передають на друк волонтери. А ще, як розповідають, заробляють на передплаті (до речі, в передплаті на друге півріччя газета майже не втратила) і на підготовці іміджевих матеріалів, не багато, але навіть і в період карантину додає надходжень реклама.
КОЛИ ЗОВСІМ СКЛАДНО – ЇДЕ НА ФРОНТ, НА ПЕРЕДОВУ.
Протистояння обласної газети «Запорізька правда» і Запорізької обласної ради, якого апріорі не повинно було бути, тягнеться вже не один рік. І коли стає зовсім складно, коли здається, що от-от опустяться руки, Наталя Зворигіна, щоб набратися сил, відправляється не в курортний Бердянськ, що поруч із Запоріжжям, не в Карпати або ще кудись в цікаву поїздку. Пані Наталя їде на фронт, на передову, до захисників України.
– Бачу, як наші бійці воюють за Україну, як там, на фронті, кожної миті чатує смертельна небезпека, можуть прилетіти міна або снаряд, снайперська куля, що несуть смерть. І розумію, що я ще не в такій критичній ситуації і розкисати не маю права, – каже пані Наталя.
На фронті вона з волонтерами буває постійно, десь двічі на місяць. А ще, за дорученням Міністерства оборони, разом з представниками Укрпошти Наталя відповідає за забезпечення військових на фронті пресою – передає на лінію фронту газети, що залишилися від роздрібної реалізації різноманітних видань України – як центральних, так і регіональних, в їх числі – газети, журнали, інша друкована періодика. Особливо наші захисники полюбляють видання із кросвордами, або ще збірники сканвордів і головоломок.. На мирній території разом з волонтерами також не залишають учасників АТО і ООС без уваги.
Донька Наталі викладає в одному з київських вишів, і разом зі студентами вони проводить благодійні акції, збирають і здають макулатуру, а на виручені кошти закуповують медикаменти, які мама Наталя везе на передові українські позиції.
Сьогодні Наталя Зворигіна разом з «Клубом друзів «Запорізької правди» і громадою готуються відстоювати свою газету у чергових судових засіданнях, що мають відбутися у вересні. Хочеться вірити, що нарешті цього разу буде поставлено крапку, яка змусить обласну раду виконати рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, і «Запорізька правда» увійде в своє робоче русло, продовжить кращі традиції свого 103-річного видання.
Ольга Войцеховська, головна редакторка видання «Журналіст» Національної спілки журналістів України
