Газета «Новини Городнянщини» у Чернігівській області – це тижневик на восьми шпальтах, виходить у кольорі. В редакції працюють троє журналістів разом з активно пишучою редакторкою Світланою Томаш, верстальник, бухгалтер, водій.
Села Городнянщини, де проживають близько половини передплатників, розкидані на великих відстанях у лісистій місцевості, і через бездоріжжя маршрутний транспорт доїжджає не до кожного села. Тут і стає у пригоді редакційний автомобіль, водій якого не гірше за журналістів розуміє важливість газетного слова в регіоні, де не завжди є інтернет і сотовий зв’язок, а українське телебачення не завжди покриває віддалені регіони прикордонної Чернігівщини.
– Ми виїжджаємо журналістськими десантами, – розповідають в редакції. – Як правило, охоплюємо кілька сіл за один раз і готуємо з них матеріали про життя людей на хуторах, у віддалених селах. Люди з інтересом сприймають у газеті інформацію про життя земляків, читають і про себе.
РЕФОРМУ ПОШТИ ПРИЙНЯЛИ В ШТИКИ.
В результаті територіальної реформи Городнянський район підпорядкували Чернігівському, Городня втратила статус районного центру. Та «Новини городнянщини» на цьому не втрачають
– Нам це тільки на руку, – каже редактор Світлана Томаш. – Колись раніше, до реформи, газета вже мала своїх читачів у Чернігові. Але через високі тарифи Укрпошти на обласне розповсюдження, редакція мусіла обмежитися місцевою сферою поширення, і мешканці Чернігова втратили можливість передплачувати свою газету. А тепер, коли Городня стала Чернігівським районом, передплатники з обласного центру поволі починають повертатися до своєї районки, до них потроху додаються і з інших територій, що приєднані до Чернігівського району.
З рекламою сьогодні, як і по всій Україні, трохи складно. Підтримується газета фінансово за рахунок укладеної через тендер угоди на висвітлення з Городнянською міською радою: на 2021 рік у бюджеті вже закладено 120000 гривень. Не виключено, що ця сума може бути збільшена.
ВАГОМІ ВТРАТИ ВІД ПІЛОТНОГО ПРОЄКТУ.
Тираж видання становить нині 3700 примірників, тобто і сьогодні газета утримує тираж на досить пристойному рівні, але ж зовсім недавно її наклад сягав цифри понад 4400. Відчутної – майже 800 примірників – втрати тиражу «Новини Городнянщини» зазнали, коли Чернігівська область потрапила в пілотний проєкт Укрпошти і коли вперше в Україні стаціонарні поштові відділення стали заміняти пересувними.
Світлана Томаш згадує про перші враження від проєкту:
– Для нас це був шок, і перші зміни ми прийняли в штики. Розуміли, що різкі зміни в роботі пошти обійдуться редакції великими втратами (і дійсно через зриви в доставці газети, що почастішали, ми різко втратили від такої «реформи» майже 800 передплатників). Ми виступали з великими акціями протесту, зустрічалися з паном Смілянським. Та все це було марною тратою часу, ми зрозуміли, що монополіста переконати в хибності таких змін і змінити бодай щось не вдається
***
ЯК ВИХОДИЛИ ІЗ СИТУАЦІЇ
Зараз в редакції з легкою усмішкою згадують, з яким загостренням пристрастей (одного разу ледь не побилися) обговорювали проблему з керівницею обласної дирекції Укрпошти Оленою Дорошенко на обласному телебаченні. Світлана Томаш обурювалася нищенням поштової системи, говорила, що пошта сприяє нищенню місцевої і регіональної преси. Пані Олена наполягала на своєму, переконуючи, що все устаткується і що співпрацю буде налагоджено.
Вичерпавши всі можливі варіанти порозуміння, в «Новинах Городнянщини» стали думати, як краще згладити негативні нюанси так званої реформи.
Альтернативну доставку, кажуть у редакції, через розкиданість сіл організувати практично не можливо. Думали, щоб передавати газети по селах з маршрутками, але й цей варіант відкинули як не реальний.
ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР – УСЬОМУ ГОЛОВА.
З острахом чекали, що обвал тиражів продовжиться. Але цього, на щастя, не сталося, а в редакції ще раз упевнилися, що все залежить від людей, від того, як вони зуміють переступити через амбіції і знайти спільну мову для налагодження співпраці.
Стаціонарні поштові відділення зараз залишаються тільки в самій Городні, де населення становить більше 2000 осіб. Всі інші населені пункти, куди доставляють газету, мають менше 2000 населення і не підпадають під збереження стаціонарних відділень.
Підтримку знайшли з боку голови Городнянської ОТГ Андрія Богдана, який має великий досвід в управлінській роботі. Він стоїть на тому, що «Новини Городнянщини» – газета, яку знають і люблять в регіоні за оперативне і об’єктивне висвітлення місцевих подій, що альтернативи їй немає, отже треба газету підтримати і зберегти.
Почали проговорювати проблему разом з керівницями обласної та районної дирекцій Укрпошти Оленою Дорошенко і Тетяною Підгорною. Разом розробляли маршрути і графіки руху пересувних відділень, щоб якомога ефективніше і з найменшими витратами охопити всі населені пункти.
– Аналізуючи доставку газет, переробляли ті графіки разів зо п’ять, – розповідає Світлана Томаш. – Добивалися того, щоб усі великі села, де у нас найбільше передплатників, отримували газету вчасно, а не через три-чотири дні, а то й через тиждень після виходу в світ. Але все одно невеличкі хутори, де мешкають до десяти людей, усе-таки відсіялися – з вчасною доставкою до цих хуторів через нестачу машин пошта не справлялася.
Затим усе той же голова Городнянської ОТГ Андрій Богдан підняв на ноги сільських старост, за кошти ОТГ для кожного старостату на допомогу поштовикам були виготовлені таблички з назвами вулиць і номерів будинків. І якщо раніше пересувні відділення, незважаючи на вимогу самої ж пошти доставляти газету за адресами, могли залишити її в якійсь одній точці, то тепер, коли стало легко знаходити адреси передплатників, газету розвозять по поштових скриньках передплатників.
– У кожному екіпажі пересувного відділення, яке приїжджає в село залежно від кількості населення двічі-тричі на тиждень двоє-троє працівників Укрпошти. Старостати виділили поштовикам придатні для роботи затишні приміщення, де хтось один з екіпажу приймає людей, видаючи пенсії, приймаючи платежі тощо. Друга поштарка йде по селу і розносить газету, а якщо село велике, розвозять газету автомобілем. Є й таке, що передплатник приходить сам і забирає газету. Як зручніше організувати доставку, як правило, домовляються на місці, – ділиться набутим не одним днем досвідом Світлана Томаш.
І, якщо спочатку, коли пересувні відділення тільки починали роботу, було дуже багато скарг на невчасну доставку газети, то протягом останніх місяців жодної скарги на доставку газети в редакції не отримували. Головний результат – завдяки спільним зусиллям журналістів, влади, пошти обвал тиражу, якого так боялися на початку роботи пересувних відділень, вдалося зупинити. Протягом останніх двох років тираж залишається стабільним і навіть потроху – буквально по п’ять-десять примірників – нарощується.
Додаються прихильники «Новин Городнянщини» і у Фейсбуку, де газета має 3200 підписників.
А от передплату у форматі PDF поки що широко не застосовують. Газету в такому форматі відправляють землякам, які служать у зоні бойових дій на Донбасі. Трапляється, що військові просять через газету привітати їхніх батьків і рідних з днями народження або ще з якоюсь знаковою датою, і, звичайно, що в цьому ніколи не відмовляють, розуміючи, як важливо на фронті отримати звісточку з рідного краю, прочитати в газеті про знайомих, про події, що відбуваються дома. А військові, повертаючись додому, заходять в редакцію, дякують, дарують журналістам свої шеврони, значки. Такі зустрічі – незабутні.
ДОПОМАГАЮТЬ БІБЛІОТЕКАРІ І… ПОШТА.
Коли від людей стали чути, що дехто з поштарів пересувних відділень пропонує переплачувати замість «Новин Городнянщини» обласні видання, в ОТГ вирішили звернутися до місцевих бібліотекарів. Голова ОТГ та відділ культури прохали бібліотекарів, щоб ті долучилися до передплатної кампанії – приймали передплату на газету «Новини Городнянщини».
– Бібліотекарі на прохання відгукнулися. А тим часом пошта ввела он лайн передплату. Поштовики самі розробили банери для Фейсбуку, сайту, для друкованого видання, де розповідають, як можна передплатити газету через інтернет, – продовжує розмову Світлана Томаш. – Я спочатку не вірила в цю ідею, вважала її провальною, але вже у нас є перші ластівки такої передплати. Передплачують через інтернет молодші групи населення, трапляється, що діти передплачують газету не тільки собі, а й батькам.
Втім, не патріотів районної газети не так багато. Вдячні в редакції й очільниці Городнянської дирекції Укрпошти Тетяні Підгорній, і городнянським листоношам, які без будь-якої доплати і в будь-яку погоду вчасно розносять по місту газету пішки, на велосипедах. Світлана Томаш розповіла про один випадок, коли листоноша гаряче переконувала її маму (мама навіть не встигала вставити слово, що у неї вже є передплата на рідний часопис) передплатити саме «Новини Городнянщини», як розповідала, яка це цікава і потрібна газета.
– Такі випадки, як з маминою листоношею, додають упевненості, що ти не один, що у тебе є однодумці, які тебе підтримують і допомагають, – каже пані редакторка. – Хочеться працювати ще краще, тому і під час карантину старалися, щоб в редакції обов’язково хтось з нас був. Ми не могли зачинити двері і працювати тільки віддалено, бо до нас приходять багато людей, яким потрібне живе спілкування. Один з працівників районної ради, кабінет якого поруч з кабінетом редактора, прийшов і каже: «Колись люди з усіма своїми справами йшли в райком партії, а тепер бачу, що райком то редакція».
***
Болить душа у журналістів, що залишаються на узбіччі життя хутори Городнянщини, де люди фактично залишені напризволяще. І ця біда торкається не тільки пошти: на хутори і до малонаселених сіл не доїжджають машини пересувної торгівлі, великі проблеми з медичним обслуговуванням, школою. Це загальнодержавна проблема, яку треба починати вирішувати.
Ольга Войцеховська
