…А ВІЗ І НИНІ ТАМ…
Наприкінці минулого року голова Одеської регіональної організації НСЖУ Юрій Работін звернувся з листом до обласної влади, в якому поставив три питання: щоб влада забезпечувала передплату суспільно-політичних газет бібліотекам, комунальним установам, школам і т.д.; щоб передплату для ветеранів і малозабезпечених громадян проводили не на конкретне видання, а за вибором людей; щоб кошти на висвітлення діяльності могла отримати будь-яка газета, котра візьме на себе певний обсяг висвітлення діяльності місцевої влади.
Сьогодні він констатує, що з 91 новоутвореної територіальної громади тільки чотири уклали з редакціями газет угоди на висвітлення. У той же час в деяких ОТГ вже починають пропонувати редакціям газет звільнити займані приміщення, вимагають оплати за оренду на загальних підставах, що для редакцій є непосильним. До розв’язання інших питань справа так і не дійшла.
ЗІБРАЛИСЯ ВЛАДА, РЕДАКТОРИ, УКРПОШТА
Проблеми, що все більше накопичуються навколо Укрпошти, було обговорено на нараді в облдержадміністрації, в якій разом з редакторами видань області і обласного центру взяли участь голова облдержадміністрації Сергій Гриневецький і його перший заступник Борис Волошенков, заступник губернатора Анастасія Бондар, керівник обласної дирекції Укрпошти Сергій Дрозд. Тож за такого представницького кворуму очікувалася не просто ділова, а результативна розмова, за результатами якої будуть певні зрушення на краще.
– На нараду приїхали 58 редакторів з усієї області та самої Одеси, і запитань було дуже багато, – констатує Юрій Работін. – Найбільше редакторів обурюють затримки в доставці газет на три, п’ять і більше днів. Тепер додалися випадки, коли не вистачає примірників або газети привозять брудні, розірвані. Всі претензії з боку журналістів і передплатників, як правило, залишаються без реакції поштовиків. Навіть на цій нараді представники Укрпошти повторювали, що доставка газет для них – справа другорядна, вони більше зацікавлені у доставці пенсій.
МІЛЬЙОНИ ЄВРО НА РЕФОРМУ ТА НЕУЗГОДЖЕНА ЛОГІСТИКА.
У листопаді 2020 року Укрпошта, Міністерство інфраструктури України та Європейський банк реконструкції і розвитку підписали угоду про надання кредиту у розмірі 63 мільйони євро для закупівлі та внутрішнього оснащення близько 1900 автомобілів пересувних поштових відділень та для будівництва трьох сучасних автоматизованих сортувальних центрів.
Можливо, десь після таких фінансових вливань на реформування пошти доставка газет і змінилася на краще, але в Одеській області, де з літа минулого року працюють 106 таких пересувних відділень, особливих змін на краще не бачать.
Редактори найперше привертають увагу керівників області і Укрпошти до логістики. Справа в тому, що поштовики довго не бажали узгоджувати з редакторами дні і маршрути доставки газет, щоб не було так, що поштовий автомобіль їде маршрутом по селах напередодні виходу газети, а через це черговий номер змушений близько тижня чекати доставки. Пояснювали поштовики своє небажання співпрацювати з редакціями… секретністю.
Посилаються на те, що поштові автомобілі перевозять пенсійні кошти, тому вони не можуть оголошувати маршрути. Та, зваживши, мабуть, що злодіям така їхня секретність перепоною не стане, а також за наполяганням редакторів усе-таки передали до редакцій графіки роботи пересувних відділень. Тільки узгоджувати з редакціями графіки руху, щоб зробити їх ефективними, не стали.
Неузгодженість графіків роботи пересувних відділень з графіками виходу видання приносить для редакцій не тільки моральну шкоду, коли людям не цікаво читати про те, що вже перекриває низка інших подій. Йдеться й про фінансові втрати. Не секрет, що люди в селах люблять привітати зі сторінок місцевих газет своїх рідних і близьких з днями народження, весіллями, іншими щасливими подіями. А коли газета приходить на п’ятий день після дня народження, то привітання вже втратило свою актуальність. Через такі негаразди втрачають і газета, і читач.
ТАМ, ДЕ НЕМАЄ ЛИСТОНОШ…
Ще одна проблема – доставка газет безпосередньо по селах. Зараз на Одещині йде скорочення листонош. Чиновники від пошти цинічно заявляють, що листоноші, мовляв, на селі спочатку корів порають, а потім вже газети несуть, можна обходитися й без них. Редактори ж кажуть, що коли такі випадки й бувають, то вони поодинокі. Листоноша на селі при своїй мізерній зарплаті тримається за роботу і виконує її добросовісно. А для мешканців – це людина, яку радо зустрічають, з якою діляться новинами, з рук якої радо отримують газету і пенсію.
Від літа минулого року, коли на Одещині з’явилися пересувні відділення, все помінялося. Коли машина приїжджає в пункт призначення, де немає листонош, люди збираються в черги, щоб забрати свою газету, пенсію, посилку. Хто не встиг, має приходити й забирати свої газети в магазині або ще в якійсь точці, де їх залишають. Буває, що передплатник так і не вибрався за газетою, а буває, що прийшов, а газети вже немає – її забрав хтось сторонній.
ПЕРЕДПЛАТНИК: ЛЮДИНА ЧИ СТАТИСТИКА?
Редактори після наради поділилися:
– Багато протиріч між редакціями і представниками Укрпошти від самого верху і до пересувних відділень виникає через те, що поштовики розглядають усе тільки з комерційної точки зору. Ми в кожному передплатникові бачимо людину, а для пошти передплатники – це статистика, цифри, суми коштів
Керівник обласної дирекції Укрпошти Сергій Дрозд висловився чітко: доставка газет не входить до переліку соціальних послуг.
Не будемо розмірковувати про моральність висловлювань, що засвідчують про зневагу до людей, яким повинні вчасно доставляти газети. Але ж і пенсії, за словами все тих же редакторів, подеколи затримуються не на один день. Якщо ж поглянути з комерційної точки зору, так майже третина передплатних коштів тільки за доставку, які доводиться платити редакціям, – це доволі солідні кошти, за які можна доставляти газети вчасно.
На нараді прозвучала думка, що партнером для редакцій у доставці газет може стати «Нова пошта», яка погоджується взяти ці обов’язки на себе за умови, що їй же передадуть з Укрпошти і доставку пенсій. Наскільки це може бути дієвим варіантом покаже час, але й залишати все як є на сьогодні вже несила.
Не перший рік Укрпошта на всіх рівнях нехтує зауваженнями і пропозиціями редакторів до угоди між редакцією і поштою, змушуючи підписувати виключно свій варіант. Зауваження редакторів Одещини стосувалися цього року повідомлення про зміну графіку доставки, щоб воно було не за одну добу, як це є сьогодні. Адже редакції співпрацюють з друкарнями, і там змінити за одну добу графік друку можуть не завжди. Також порушували питання збільшення штрафів за несвоєчасну доставку.
Не згодні в редакціях і з тим, що пошта не повідомляє, скільки газета має передплатників в різних населених пунктах регіону розповсюдження. Ці відомості підкажуть, де варто попрацювати, щоб збільшити кількість передплатників, а поштовики кажуть, що це їхня внутрішня інформація. Погодилися надавати відомості за запитом, але й тут подеколи зволікають, відповідь затягують на тижні і навіть місяці.
НЕПРОДУМАНИЙ І НЕВДАЛИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ, – вважають в редакції газети «Час. Люди. Події».
Редактор газети «Час. Люди. Події» Алла Корінь розповідає:
– Так звана реформа з пересувними відділеннями – абсолютно не підготовлена акція, і на нас фактично проводиться експеримент. Ніхто не врахував, які у нас шляхи, що в нашому районі є села, в які після танення снігу чи після дощу ніяка машина не проїде. Наприклад, є у нас село Старосілля, навколо якого кілька невеличких сіл. Люди в цих селах через весняне бездоріжжя не тільки газети, а й пенсії не бачать. Логісти Укрпошти зруйнували колишню систему доставки преси, а нову побудувати не можуть.
Через негаразди з поштою газета «Час. Люди. Події» тільки в цьому році втратила п’ятсот передплатників. А почалося все, діляться наболілим, не сьогодні, а майже два роки тому, коли пошта загубила пакунок з газетами на все село Сергіївка, який як не шукали, але так і не знайшли. Сталося так з номером, в якому був великий оплачений меценатами іміджевий матеріал про Сергіївку і її жителів.
– Тоді газета відразу втратила велику кількість передплатників, а обласні керівники Укрпошти і сьогодні сподіваються когось упевнити, що тиражі втрачаються не через їхню недбалість! У нас саме від того злощасного випадку тираж газети став потроху знижуватись і, як правило, втрачаємо передплатників там, де більші проблеми з доставкою, – каже Алла Корінь.
НА БАТЬКІВЩИНІ ІГОРЯ СМІЛЯНСЬКОГО.
І в Білгород-Дністровському, звідки родом сам голова Укрпошти Ігор Смілянський, газети не доносять не тільки у віддалених селах, а й у самому місті. Трапляються й курйозні ситуації. Редактор газети «Слово Придністров’я» і депутат Білгород-Дністровської міської ради Галина Титова розповіла, як листоноші з села Широке днями вимагали пояснень у редакції, чому їм не доставили газету.
– Те, що листоноші не знають, що за доставку газет на місцях відповідає Укрпошта, – це смішно. Але ж трапляється, коли листоноші без тіні сумніву розповідають людям, що, мовляв, газетний папір дорогий, а ще й карантин на додачу, от тому редакція не працює і газету не випускають. На такі ситуації вже не вистачає слів.
Пересувні відділення ще не зовсім витіснили у Білгород-Дністровському стаціонарні, а голови великих населених пунктів (як, наприклад, село Старокозаче, в Шабо, деяких інших ОТГ) виступають за те, щоб поштові відділення у них залишалися. На жаль, більшість поштових приміщень доведені до плачевного стану: вони потребують серйозного ремонту, їх треба оснащувати комп’ютерами. Але вкладені кошти будуть того варті, впевнена Галина Титова і каже:
– Серед наших передплатників чимало немолодих людей, яким важко ходити по хаті, не те що бігти до пересувних поштарів. Болить, коли телефонує старенька і каже: «50 років передплачуємо нашу газету. Щоб зекономити, передплачуємо гуртом, одну на кілька сімей і передаємо з хати в хату. А тепер газета до нас не доходить, бо немає листоноші, а ми не можемо до тієї «передвижки» дійти».
Якщо говорити про пана Смілянського і його реформу, то в Білгород-Дністровському вважають, що він став непродумано перекроювати поштову систему в Україні після перебування в США (як колись Микита Хрущов нав’язував нам американську кукурудзу). Але що в Америці прийнятне, те для нашої інфраструктури поки що зовсім не підходить.
– У наших прикордонних з Придністров’ям районах є місця, де немає ні інтернету, ні сотового зв’язку, навіть українське телебачення не завжди працює без збоїв. Часто, крім нашої газети люди не мають ніякої української інформації, і руйнувати пошту в таких умовах – неприпустимо, ¬– завершує Галина Титова.
І НА ЗАВЕРШЕННЯ.
Юрій Работін каже про таке:
– В цивілізованих державах редакції з усіма такими претензіями до Укрпошти могли б звернутися до суду і вирішити свої негаразди. В Україні поки що судова система на такому рівні, що звертатися туди – зайвий клопіт на свою голову. Розгляд справи може затягнутися на роки, а тим часом і газета може припинити існування. А місцеві газети ще дуже потрібні нашим людям. Адже покладатися на інтернет у нашій глибинці поки зарано: є села, де не те що інтернет, а навіть мобільний зв’язок працює з перебоями.
***
Голова Одеської облдержадміністрації Сергій Гриневецький, завершуючи нараду, запевнив, що всі розглянуті питання залишаються у нього на контролі. Тепер справа за тим, щоб усі досягнуті домовленості втілилися в життя.
Хочеться вірити, що й очільник обласної дирекції Укрпошти Сергій Дрозд почув не тільки свої запевнення про ефективність роботи Укрпошти, що він дослухається до побажань редакторів, можливо повернеться до обговорення, щоб довести доставку преси до належного рівня.
Ольга Войцехівська.
