Нещодавно Кабмін постановою №269 включив, а потім виключив газетний папір із переліку товарів, які заборонено ввозити до України з Російської Федерації. Відповідний документ оприлюднили на офіційному сайті Кабміну. Щоправда, спочатку у варіанті, датованому 29 березня, йшлося про заборону ввезення газетного паперу у рулонах або в аркушах. А вже в оновленій версії, датованій 1 квітня, про заборону ввезення газетного паперу не йдеться. Національна спілка журналістів України публікує позицію видавців, обласних організацій Спілки щодо проблеми відсутності відчизняного виробництва якісного газетного паперу та необхідності урядових зусиль із підтримки преси. Зібрані матеріали НСЖУ передає і до Ради національної безпеки і оборони України.
Причиною, яка змусила урядовців звернути увагу на проблему відсутності виробничих можливостей для продукування власного газетного паперу, стала непроста геополітична ситуація. Сьомий рік в Україні тривають бойові дії на Сході (фактично – війна з Російською Федерацією). За гіркою іронією долі, саме країна-агресор упродовж десятиріч української незалежності була головним постачальником паперу, на якому друкувались і друкуються практично всі українські газети. Варто уточнити, що йдеться про майже 90 відсотків вітчизняної преси, яка виходить на папері сусідньої держави.
«Зайвим буде переконувати здорово мислячу людину в тому, що у кінцевому підсумку грошові потоки з України перетворюються в кулі та снаряди на голови наших захисників», – вважає один з регіональних медіаекспертів.
І справді, пояснювати це нікому не потрібно.
Однак перша опублікована версія постанови Кабінету Міністрів України №269 від 29 березня 2021 року, що вносила газетний папір російського виробництва до переліку товарів, заборонених до ввезення на територію України, викликала бурхливу реакцію колег із друкованих ЗМІ. І саме ця дискусія, після консультування з урядовцями та проведення оперативних нарад за участі газетярів та Національної спілки журналістів, призвела до перегляду згаданої вище постанови.
Відгуки обласних організацій НСЖУ та редакцій газет щодо наслідків можливого урядового рішення сходяться в тому, що ситуація дуже складна і потребує виважених висновків. Ніхто не сумнівається, що з політичної точки зору вести торгівлю з країною-агресором – аморально. Однак рішення мають прийматися після детального і всебічного вивчення можливих наслідків і ризиків, обговорення із зацікавленими сторонами, експертами.
Ціна питання
«Питання газетного паперу – це дійсно бомба. Хоч до цього часу, газетний російський папір, для української преси – це була велика міна. Це окреме зараз уже питання, як зробити так, щоб ця бомба не розірвала все підряд та поряд», – коментує Сергій Іщук, голова Хмельницької міськрайонної організації Національної спілки журналістів, видавець.
Рішення уряду про заборону ввезення паперу з Росії викликало бурхливу негативну реакцію редакторів багатьох друкованих ЗМІ. Більшість із них називають його ударом по газетній справі, після якого преса України вже не оговтається.
«Абсолютна більшість редакторів газет і керівників поліграфічних підприємств області не схвалюють таких дій уряду, як і не драматизують ситуації. Волинь, як і інші західні регіони, уже давно користується надійними каналами постачання газетного паперу з Європи. Питання лише в ціні. Тонна паперу, вироблена в країні-агресорі, коливається сьогодні в межах 15 тисяч, продукція з країн Євросоюзу на 5-6 тисяч гривень дорожча», – каже голова Волинської ОО НСЖУ Михайло Савчак.
«Ще один удар у вигляді зростання виробничих витрат може стати вирішальним для існування друкованих видань області та України в цілому», – пишуть колеги з Дніпропетровщини.
«Уряд забиває останній цвях у труну українських газет, вважають редактори області. Це справжня диверсія проти друкованих медіа, схожа на змову постачальників паперу з метою його здорожчання», – каже голова Херсонської обласної організації НСЖУ Валерій Долина.
«Ставлення редакторів друкованих ЗМІ та активу Сумської обласної організації НСЖУ щодо заборони ввезення на територію України газетного паперу з РФ загалом негативне. В умовах дефіциту газетного паперу в Україні це може призвести до його здорожчання і можливих перебоїв у випуску місцевих газет», – зазначає голова Сумської спілки журналістів Вітор Бойко.
«Така заборона може привести до припинення виходу друкованих ЗМІ та зупинки друкарень, втрати багатьох тисяч робочих місць, й нанести удар по інформаційній безпеці нашої держави. Такий результат, без сумніву, буде на користь Російській Федерації, яка радіє будь-яким поразкам України», – висновок Харківської обласної організації НСЖУ.
«Якщо санкції будуть введені на дешевий російський папір, а взамін у іншої країни буде придбано дорожчий газетний продукт для друку видань – це призведе до значного подорожання випуску часописів. В результаті ми отримаємо санкції проти українських друкарів та медіа», – йдеться в листі Львівської обласної організації НСЖУ.
Володимир Дупак, заслужений журналіст України, головний редактор обласної газети «Индустриальное Запорожье» вважає, що через подорожчання газетного паперу тиражі газет зменшаться ще, мінімум, на 30-40 відсотків.
Людмила Арман, головний редактор запорізької Токмацької районної газети «Таврія», каже:
«Ми – друковані ЗМІ – патріоти і готові підтримувати вітчизняного виробника, друкувати газети на українському папері. Але на сьогодні в Україні немає жодного підприємства, яке виготовляє газетний папір в рулонах. Ми вже ледь витримуємо удари від пандемії коронавірусу, від «Укрпошти», а тут – новий удар. Постанова Кабміну про заборону ввезення з Росії в Україну газетного паперу – це, по суті, нокаут для українських газет, шлях до їх знищення». Такої ж думки дотримуються редактори 16 реформованих газет міст і селищ Запорізької області, з якими пані Людмила спілкувалася.
Цікаво, що подібна ситуація вже мала місце декілька років тому, коли дефіцит паперу породив його значне подорожчання.
– Добре, що миттєва і негативна реакція галузі в цілому і лідерів ринку зокрема швидко дійшла до чиновників в КМУ і вони попрацювали над помилками, – зазначає медіаексперт Сергій Чернявський. – Але тим часом з’ясувалося, що три фабрики в Україні, які не відрізняються ні якістю газетного паперу, ні великими обсягами нібито лобіювали це питання в КМУ та були ініціаторами цієї заборони. Згадувалися Корстишів, Зміїв та ще одна фабрика.
За словами медіаексперта, власник однієї з трьох найбільших українських друкарень згадує про власний негативний досвід закупівлі в Коростишеві чотири роки тому. В результаті папір був дорожчим за вартістю, а за характеристиками – значно гіршим ніж від російських виробників.
– Тож що ми маємо зараз?, – коментує Сергій Чернявський. – Жидачівський комбінат давно не виробляє газетний папір. Є кілька невеликих паперових фабрик, що можуть забезпечити до 10% попиту ринку , але при цьому за вартістю вище, а за якістю нижче російських або європейських виробників. Якщо ми хочемо наступити на граблі і заборонити ввезення російської газетного паперу то по факту ми отримаємо той же самий папір …. тільки дорожчим на 30-40% з переклеєними даними виробника. Правда, з Польщі або з Білорусі. Це автоматично призведе до того, що з ринку піде ще якась кількість газет через подорожчання друку і паперу.
Альтернатива є?
У свою чергу, видавці декларують свою готовність впроваджувати поступову відмову від використання газетного паперу виготовленого на території Російської Федерації у рамках одночасного запровадження державної підтримки доступу населення до друкованих ЗМІ. Зокрема, надійшли пропозиції замінити постачання паперу з Росії на матеріал із країн Євросоюзу: Польщі, Фінляндії, Словенії.
«Єдиний вихід – зберегти сформовану форму закупівлі паперу РФ у європейських постачальників. Або – що трохи фантастично – запровадити державні дотації для видавців, які зможуть закуповувати європейський папір, але за умови фіксації ціни на послуги для редакцій газет», – така думка Донецької обласної організації НСЖУ.
Василь Мороз, головний редактор газети «Галичина» додає: «Можна обійтися й без російського паперу. Раніше друкували нашу газету на фінському папері, тепер – на словенському. Тобто, тернопільська друкарня, з якою ми співпрацюємо, має різні варіанти забезпечення себе папером для виробничих потреб. На РФ у цьому питанні світ клином не зійшовся».
Юлія Боєчко, член правління Івано-Франківської обласної спілки журналістів, Іван Стефурак, головний редактор газети «Нова Зоря» кажуть: «Наші воїни на сході країни платять набагато вищу ціну – своїм життям. Тому ми готові платити дорожче за папір, лише би він не був російським».
Деякі видавці вже давно шукають і знаходять вихід із скрутної ситуації самостійно, не покладаючись на державу.
«Миколаївська обласна друкарня друкує наші газети на фінському папері (80 %) та російському (20 %) за бажанням редакторів з урахуванням цінової пропозиції. За заявою директора друкарні запаси газетного паперу заготовлено на 6 місяців. В більшості редакторів ситуація тривоги не викликає. Турбує зменшення тиражів за позиції Укрпошти з доставкою», – стверджує голова Миколаївської ОО НСЖУ Микола Стеценко.
«В Одеській області редакції платять за папір типографіям. І їм все одно який папір. Це справа типографій його купувати. Раніше кожна редакція самостійно купувала його. Зараз все змінилось. Відсотків на 90 папір з Росії та 10 – із Білорусії. Так і живемо», – Работін Ю.А., голова Одеської ОО НСЖУ.
Пропозиції до Уряду
У своїх листах на адресу НСЖУ редактори газет не лише висловили своє ставлення до проблеми. Вони також поділилися своїм пропозиціями щодо того, яким чином можна її вирішити.
«Кабінету Міністрів слід внести імпорт паперу до розряду товарів так званого критичного імпорту і запровадити якщо не «нульову», то мінімальну ставку при його розмитненні», – Рівненська обласна організація НСЖУ.
Дмитро Кіращук, член правління Івано-франківської обласної спілки журналістів, головний редактор газети «Верховинські вісті»; Іван Гриджук, член правління, секретар обласної спілки журналістів, головний редактор газети «Народна Воля», Михайло Захарчук, член правління обласної спілки журналістів, головний редактор газети «Слово народу», Ігор Терлецький, член правління обласної спілки журналістів, головний редактор «Медіацентру «Край»: «Пропонуємо Кабміну наразі винайти альтернативу щодо забезпечення вітчизняних ЗМІ якісним газетним папером, а також сприяти виробництву газетного паперу в Україні».
«З метою збереження функціонування українських друкованих ЗМІ, запроваджуючи санкції, уряд повинен передбачити механізм відшкодування збитків, пов’язаних із наслідками прийняття такого важливого рішення», – вважає голова Черкаської ОО НСЖУ Тетяна Калиновська.
«Заборонивши імпорт російського паперу, Кабмін мав би одразу ж запропонувати поліграфістам і редакціям газетних і журнальних видань іншого постачальника, надавши останнім відповідні пільги (відміну ПДВ, митні преференції та ін.). Зрештою, в Україні є Жидачівський паперовий комбінат, на базі якого можна налагодити випуск газетного паперу ( свого часу він тут вироблявся, хоча й не кращої якості)», – Бойко В.Я., голова Житомирської ОО НСЖУ.
Львівська обласна організація НСЖУ підтримує будь які санкції проти країни-агресора, в тому числі які стосуються заборони на ввезення російського газетного паперу на територію України. Це позиція усіх редакторів друкованих видань представлена головою журналістської комісії з питань друкованих ЗМІ Андрієм Данильцем – редактором часопису «Новий час» із м.Жидачів.
«Однак, якщо санкції будуть введені на дешевий російський папір, а взамін у іншої країни буде придбано дорожчий газетний продукт для друку видань – це призведе до значного подорожання випуску часописів. В результаті ми отримаємо санкції проти українських друкарів та медіа. Щоб цього уникнути, пропонуємо Кабінету Міністрів передбачити державну компенсацію, яка збалансує ціну і не погіршить фінансовий стан українських друкованих видань. В іншому випадку нам доведеться розпрощатись із значною кількістю ЗМІ», – йдеться в листі Андрія Данильця.
Ще одна пропозиція від львів’ян: «Просимо Президента та РНБО притягнути до відповідальності тих, хто знищив паперову галузь в Україні і позбавив можливості друкувати газети та журнали на українському папері», – голова ЛОО НСЖУ Ярослав Климович.
«Рішення Кабінету Міністрів, на нашу думку, є половинчастим. Звісно, наша поліграфія і редакції газет, зокрема, не можуть обходитися без газетного паперу. Замінити його постачання з Росії можна і потрібно з країн Євросоюзу. У першу чергу, такими постачальниками можуть стати та ж Польща, Фінляндія… Проте наш уряд мав би подбати, аби цей папір був доступним за ціною. Тому Кабінету Міністрів, на наш погляд, слід внести імпорт паперу до розряду товарів так званого критичного імпорту і запровадити якщо не «нульову», то мінімальну ставку при його розмитненні», – вважає Дмитро Тарасюк, голова Рівненської обласної організації НСЖУ.
Треба думати про перспективу. А вона вбачається у створенні власної промисловості з виробництва газетного паперу.
«Краще б уряд, інші державні структури подбали про відновлення в Україні власного виробництва газетного паперу. Зокрема, запустили роботу Жидачівського целюлозно-паперового комбінату, який виробляв газетний папір, однак простоює вже з десяток років. Держава могла б закуповувати папір місцевого виробника за бюджетні кошти, а потім за демпінговими цінами продавати його видавцям та поліграфістам. Це була б реальна державна підтримка друкованих засобів масової інформації у нинішніх реаліях, коли більшість реформованих газет ледве-ледве зводять кінці з кінцями», – йдеться в листі Херсонської обласної організації НСЖУ.
«Для того, щоб заборонити ввезення російського паперу, потрібно створити його виробництво в Україні. В іншому разі наслідки очевидні – редакції не «потягнуть» європейської ціни, а це призведе до подальшого скорочення тиражів, а то й припинення випуску видань», – Василь Паламарчук, голова Вінницької ОО НСЖУ.
Але є й сумніви щодо відродження власних потужностей.
«З огляду на вимирання друкованих ЗМІ, відновлення виробництва української газетного паперу на Жидачівському паперовому комбінаті не матиме сенсу. Немає відповідного обладнання, а що важливіше – немає лісу для виробництва паперу. Обсяг замовлень буде невеликий, виробництво буде нерентабельним», – Олена Калайтан, голова Донецької обласної організації НСЖУ.
Право громадян на інформацію
Геннадій Дерибас, заслужений журналіст України, головний редактор- генеральний директор газети «МИГ» із Запоріжжя пише: «Складається враження, що влада вирішила просто знищити друковані ЗМІ. До проблем з Укрпоштою, які вже нав’язли у всіх на зубах, але, попри все, не вирішуються, з недолугим проектом нового Закону про медіа додалася проблема з газетним папером. Адже справа-то в принципі, державна – друковані ЗМІ забезпечують доступ громадян до інформації, висвітлюють політичне та економічне життя країни, сприяють за допомогою друкованого слова патріотичному вихованню українських громадян, утвердженню національної самоідентичності та громадянського суспільства».
Забезпечити право громадян на інформацію – завдання державного рівня. Таку думку висловили й колеги з Запорізької обласної організації НСЖУ.
Керівництво Херсонської обласної організації НСЖУ надіслало на адресу НСЖУ листа, в якому йдеться: «Одномоментна заборона призведе спочатку до дефіциту, а потім до різкого стрибка цін на цей вид стратегічно важливого для забезпечення свободи слова товару в Україні».
Віктор Михайличенко, заслужений журналіст України, шеф-редактор міської газети «Південна зоря» (м. Бердянськ): «Звичайно, газетярі проти такого рішення, яке стане ще одним кроком до знищення друкованих засобів масової інформації. Тим більше, що Жидачівський комбінат не виготовляє потрібний папір, хоча в 90-і роки ми його використовували».
Редакція газети “Прапор” (м. Житомир):
«Так, це неправильно, що папір російський, але ж на сьогодні альтернативи нема. Що будемо з цим робити?! Знову ціни підуть уверх, знову знизиться кількість передплатників, знову будуть проблеми, перебої і зловживання з папером і т. д.».
«Закликаю спільно вживати заходів з метою захисту преси в Україні», – Галина Мінялук, редакторка газети “Прапор”, смт Хорошів, Житомирщина.
Для Чернігівщини, яка є прикордонною з країною-агресором, така ситуація – безпосередня загроза інформаційній безпеці.
«У багатьох населених пунктах прикордоння повністю відсутній або ж неякісний прийом сигналу українського телебачення, радіо, відсутній інтернет. Тож єдиним джерелом української інформації для жителів таких громад дотепер залишаються місцеві друковані ЗМІ, які протидіють російській пропаганді», – Олександр Назаренко, голова Чернігівської ОО НСЖУ.
«Газета «Рідний край» виходить з 1918 року, тираж впаде, бо дізнається передплатник про проблеми з папером. Після так званого роздержавлення припинила вихід не одна газета, а тепер і решта закриється», – Володимир Сторчаков, м. Павлоград.
Людмила Маслова (м. Першотравенськ) з Дніпропетровської області пише: «Заборона на ввезення російського газетного паперу спровокує збільшення витрат на виробництво газети, випуск може зовсім припинитися. Скорочувати штатних працівників вже далі нікуди. Скорочення обсягу газетних сторінок або періодичності виходу номерів призведе до падіння тиражу, кількості передплатників, прибутків підприємства. Держава готова компенсувати ці втрати?».
Колектив ТОВ «Нові рубежі» (смт Кринички Дніпропетровської області): «Так, Росія – агресор, так – не можна торгувати з ворогом, але ж чому все так вибірково? Чому все інше продаємо і купуємо, незважаючи на те, що Росія – ворог? А може, ми чогось не знаємо, може, є в Україні свій газетний папір? За 7 років війни вже можна було це питання вирішити. Нині друкуємося у Вінниці. Виявляється, що так найближче і найдешевше. Де ж поділася місцева поліграфічна база?».
Паперова гібридність
«Вкотре переконуюсь, що подібні рішення не мають нічого спільного ні з національною безпекою, ні з захистом економіки, ні з супротивом ворогу», – вважає Володимир Пісоцький, директор ТОВ “Редакція газети “ЗОРЯ”, м. Дніпро.
Повертаючись до газетного паперу, він також згадує про Жидачівський целюлозо-паперовий комбінат на Львівщині – єдиний його вітчизняний виробник в минулому, який зупинився більше десяти років тому. З того часу вся газетна індустрія в державі працювала переважно на російському папері. Протягом тривалого часу він був відносно дешевим і доступним. Для газетного виробництва ціна паперу, яка лежить в основі собівартості одного примірника – визначальна. Тому заборона на ввезення, без перебільшення, могла «покласти» залишки «газетної справи». Відповідно, залишилися б без роботи виробничі потужності газетних цехів більшості типографій.
«Паперовий кульбіт, взагалі, вкотре продемонстрував, як нинішня влада в гонитві за аплодисментами ладна «вистрелити собі в ногу». Забувши, що з таким підходом скоро не буде де надрукувати власні укази і закони, оприлюднення яких у ЗМІ вимагає законодавство», – робить висновок Володимир Пісоцький.
Видавці та актив НСЖУ звертають увагу на пріоритетності антикризових заходів із підтримки місцевих ЗМІ в Україні.
«Місцеві редакції Черкащини, як і в усій Україні, й так перебувають у вкрай скрутному становищі. Економічна криза, пандемія, реформування «Укрпошти» призвели до втрати рекламного ринку і тиражів. Підвищення вартості паперу, на якому друкуються газети, означає неминучий і незворотний крах газетної галузі», – коментує голова Черкаської облорганізації НСЖУ Тетяна Калиновська.
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко переконаний, що Кабінет Міністрів у надзвичайно складній ситуації із можливою забороною російського газетного паперу зрештою прийняв правильне рішення, дослухавшись до аргументів і редакторів національних газет («Голос України» та «Урядовий кур’єр»), так і керівників місцевої преси.
«Спілка вітає рішучі дії проти ворога, а не проти інтересів України. Переконані, що нинішня гаряча дискусія щодо постачань газетного паперу має призвести до предметного розгляду питань інформаційної безпеки та підтримки українських газет як на рівні Уряду, так і на рівні Ради національної безпеки і оборони», – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко.
У важливості консолідації зусиль колег переконані спілчани в регіонах. Як зазначає голова Волинської обласної організації НСЖУ Михайло Савчак: «Секретаріат Волинської ОО НСЖУ підтримує зусилля центрального офісу щодо недопущення можливих негативних наслідків від запровадження санкцій на вітчизняному газетному ринку і сподівається, що здоровий глузд переможе».
vidpovidi-shhodo-zaborony-vvezennya-gazetnogo-papiru
