Радіо прийшло в моє життя в босоногому дитинстві – разом із чудернацькою коробочкою, яку повісили на стіні, й вона дивним чином заговорила. З тих пір багато часу сплинуло. А радіо як було, так і залишилося частиною мого чуттєво-інтелектуального світу.
Колись черпала від нього неймовірну кількість корисних знань і заворожуючих цікавинок. А тепер стала радіожурналістом–аматором, і ця діяльність дарує мені безлік приємних миттєвостей у спілкуванні з неповторними людьми й пізнанні прекрасного. А радіо слухають тисячі шанувальників слова. Тож і долучилася до громадського активу ТРК «Полісся», що веде мовлення разом із Суспільним радіо України на частоті 106.6 FM. Слухають його щодня на величезній території
північних районів Рівненщини, де проживають понад 400 тисяч осіб.
НА ДОПОМОГУ ЗАВЖДИПРИХОДЯТЬ НЕБАЙДУЖІ І ТАЛАНОВИТІ ЛЮДИ.
Що ж особливого у роботі цього невеличкого регіонального медіа?
Поміркуймо, чи є ще десь радіостанція, більшу частину контенту якої формує громадський актив? А в Сарнах є!
В редакції радіо працюють двоє журналістів – Віра Шашук і Марія Кошин. На допомогу їм приходять небайдужі і талановиті люди, які створюють та ведуть ведуть на хвилях радіо «Полісся щотижневі радіопередачі». З роками сформувався архів проєктів, які завершилися, натомість з’являються нові. Є й такі, що стали ознакою, невід’ємною традицією радіокомпанії і виходять в ефір уже понад десять років.
Одним із перших був проєкт духовного просвітництва «Дорога до Храму», унікальність якого полягає в тому, що місцевий місіонер Володимир Хомич, який присвятив життя благодійництву, об’єднав у спільному діалозі на теми житейські служителів усіх релігійних конфесій нашого краю. Його ставлення до справи, вміння об’єднати представників різних віросповідань і поглядів, знайти порозуміння в гострих полемічних темах заслуговує на велику повагу. Ймовірно, що аналогів такої публічної взаємодії духовних лідерів немає ніде.
Працюють автори над своїми передачами натхненно, за власним бажанням. Так буває, коли суть улюбленої справи не в грошах, а в ідеях. Надихає і окрилює приклад авторки радіопередачі «Православне паломництво» – лікаря-нарколога за професією Любові Левкут, яка пропагуванню цінностей православ’я присвячує весь свій вільний час. Уже понад десять років залучає пані Любов різновіковий актив до висвітлення тематики, якою захоплена й прагне передати почуття і знання багатьом людям.
Родинні взаємовідносини висвітлюють цикли радіопередач «Перемагаюча любов у сім’ї і в душі» та «Світло душі і серця», які ведуть висококваліфіковані педагоги Анжела Поліщук та Олексій Лавор. Професійні ініціативи втілені в радіопередачах екологічного просвітництва «Ліси Полісся» та «Природа і людина», до підготовки яких долучаються фахівці лісових господарств і Рівненського заповідника.
Є історико-краєзнавчі радіопередачі «Бути селу», «На перехрестях долі», «Нарис Сарни», «Обличчя війни» за однойменними книгами місцевих краєзнавців Петра Макаренка, Раїси Тишкевич та Вікторії Дашко. Приходять до радіостудії з авторськими задумами бібліотекарі, вчителі, юристи, поети і прозаїки. Випускаються інформаційні, культурологічні, просвітницькі й дитячі радіопередачі.
УСЕ ПОЧИНАЛОСЯ У 1997-му.
Передісторія появи ефірного мовлення на теренах Рівненського Полісся пов’язана зі створенням наприкінці 1997 року редакції Сарненського районного проводового радіо. За справу з натхненням взялася Віра Шашук. Довелося їй самостійно опановувати фах журналіста. А через рік сформувався колектив, до редакції прийшла на роботу Наталія Ткачук. Тоді й розпочалася активна взаємодія з громадським активом. Перед мікрофоном охоче працювали школярі, студенти, представники громадських організацій.
З початку редакція виконувала здебільшого інформаційну функцію, а на межі тисячоліть, з літа 1999-го, стали виходити вітальні випуски, передачі для дітей та молоді. Вже у 2000 та 2001 роках значну роль відіграла діяльність студії дитячої та молодіжної творчості «Слово і час», що утворилась при редакції з числа громадського активу. Зазвучали десятки голосів жителів району у різножанрових радіовипусках. Значно розширилась їхня тематика.
Активно діяла в Сарнах дитяча творча студія, і чимало її вихованців набули першого досвіду саме в радіоорганізації рідного району. Дитячі радіопередачі неодноразово високо оцінювало журі Міжнародного фестивалю дитячої та молодіжної творчості «Кришталеві джерела». Визнання такого рівня додавало впевненості, що в перспективі сфера діяльності електронних ЗМІ на території північних районів Рівненщини має підгрунтя для розвитку та розширення. Сьогодні багато хто з тих студійців стали успішними посадовцями, журналістами, ведучими радіо і телебачення, працюють у багатьох сферах. Але назавжди закладено в них творче начало, бажання і уміння зробити життя цікавішим і кращим.
Чимало вихідців з дитячої творчої студії навчалися в Інституті журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Львівському Національному університеті імені Івана Франка, а також у вишах Луцька, Тернополя, Запоріжжя. Наприклад, вихованка творчого об’єднання Наталія Міхнова після навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка очолила управління внутрішньої політики в міській раді Львова, стала фаховим політтехнологом.
Про змістовність передач та якісні показники радіо «Полісся» засвідчують численні грамоти і подяки від представництв влади міста, району і області, а також найвищі нагороди фахових фестивалів і конкурсів всеукраїнського та міжнародного рівнів. Серед відзнак – дипломи і подяки Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Держкомтелерадіо, якими відзначено редакцію за висвітлення актуальних тем, роботу з творчою молоддю, підготовку кадрів для аудіовізуальних ЗМІ, успіхи в розвитку телебачення і радіомовлення.
ВІД ПРОВОДОВОГО ДО FM РАДІО «ПОЛІССЯ»
Та на переломі тисячолітьмережа проводового мовлення в Україні почала динамічно зменшуватись. Проводові приймачі замовкали у цілих населених пунктах. Розуміння ситуації зумовлювало завдання: перейти на мовлення в ефірі.
І тоді вже досвідчений радійник, Віра Шашук самовіддано взялася реалізовувати , здавалося б, нездійсненну на той час ідею – отримати ліцензію на ефірне мовлення.
Вона неодноразово зверталася до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та багатьох інших інстанцій, оформляла численні документи. Хтось міг би й не витримати, зламатися… Але правду кажуть, якщо чогось сильно захотіти, то це обов’язково трапиться, головне – рішуче бажання і настіливість.
Часто від чергової невдачі опускалися руки, але зрештою усі митарства формальних і технічних приготувань увінчалися успіхом: радіо рідного краю зазвучало на частоті 106.6 FM. Коли постало питання про назву, списала різними кольорами не один аркуш паперу, адже хотілося знайти слово, що відповідало б усім критеріям. Записувала назви річок, озер, типових для місцевих ландшафтів рослин, птахів, звірів і таки вибрала слово, яке об’єднує усі ці поняття – «Полісся»! Ця назва, як ніяка інша уособлює приналежність до наймальовничішої території на мапі нашої держави, вміщає у собі зелений розмай лісів й блакить синьооких озер, доброзичливість та привітність простих працелюбних людей – поліщуків.
Ліцензію на мовлення отримали в 2006 році. Тоді ж райрада виділила декілька десятків тисяч гривень на облаштування радіостудії – ремонт приміщення і придбання апаратури. Звичайно, цього було недостатньо, тому багато чого довелося робити своїми руками.
УСПІХ – ЦЕ ПОСИЛЬНИЙ ВНЕСОК БАГАТЬОХ.
Перший ефір відбувся 1 липня 2006 року. І цю подію наблизила участь у процесі розширення інформаційного простору Рівненщини досвідченого фахівця у галузі музичних технологій Едуарда Раковця, який нині очолює відділ культури Сарненського району. А тоді він став програмним директором нового електронного ЗМІ, і саме він планував та займався облаштуванням студії.
А вихід в ефір передач радіо «Полісся» з радіорелейної вежі, що у місті Дубровиця, на засадах ентузіазму забезпечив фахівець радіотелевізійного передавального центру Олександр Пачков. 110-метрова вежа в Дубровиці транслює радіопередачі з радіусом покриття до 80 кілометрів, а це – Сарненський, Дубровицький, Рокитнівський, Володимирецький, та частина Березнівського і Зарічненського районів.
Десять років життя віддала сарненському радіомовленню Наталія Ткачук (тепер директор однієї із загальноосвітніх шкіл міста). Її авторські передачі культурно-мистецької направленості, вітальні посвяти та високопрофесійні випуски для дітей не залишали байдужих серед слухацької аудиторії та здобули численні визнання і нагороди.
Доробок радіожурналістки залишився у фондах редакції, і це безцінний набуток для її наступників, серед яких був завідувач відділом радіомовлення Юрій Прозапас. Як працівник і як людина Юрій вирізняється непересічними здібностями та невірогідною здатністю всебічно розвиватися. Він здійснював виробництво та супровід виходу в ефір понад десяти щотижневих радіопередач. Причому виконував функції журналіста, оператора та звукорежисера. Хоч у даний час не працює у штаті радіокомпанії (забезпечує зв’язки з громадськістю одного із ведучих промислових підприємств), але постійно, у числі громадського активу, долучається до виробництва радіопередач, допомагає технічно.
Важко уявити радіо «Полісся» без його бухгалтера Зої Кочубей, яка, окрім бухгалтерії, веде всі фінансово-господарські і кадрові питання, а в окремих випадках долучається й до творчих завдань.
Я долучилась до формування контенту радіо «Полісся» в грудні 2018 року з авторським проєктом «Слово про майстрів слова». Задум цієї радіопередачі сформувався внаслідок взаємодії творчої інтелігенції в Асоціації вільних журналістів, що діє у Сарнах. І в цих передачах уже взяли участь понад чотири десятки учасників – поетів, письменників, композиторів, бардів, художників та інших митців, яких багато в нашому Поліському краї. Анонси про передачі розміщую у Facebook в групі «Майстри слова».
ДОСТОЙНИЙ ЗРАЗОК ГРОМАДЯНСЬКОГО РАДІО.
З роками змінювався штат. Та взаєморозуміння, доброзичливість, щирість панують у взаєминах невеликого колективу, де всього два радіожурналісти і бухгалтер. Мабуть, саме тому їм під силу виконувати практично неможливе – заповнювати більше часу мовлення, аніж передбачено для наявної кількості фахівців галузевими нормами (4 години 20 хвилин щоденно).
Як колектив, так і керівник особисто, неодноразово отримували найвищі визнання у всеукраїнських та міжнародних, а також, щорічних творчих конкурсах обласної організації НСЖУ. А в 2014 році радіокомпанія «Полісся» отримала Почесну відзнаку секретаріату Національної спілки журналістів за перемогу у творчому конкурсі «Краще регіональне радіо України». Журі конкурсу творчий доробок колективу охарактеризувало, як достойний зразок громадського радіо.
І ВСЕ-ТАКИ ПЕРЕВАЖАЄ ПОЗИТИВ.
У наш час світоглядні позиції пересічної людини котяться до морального й духовного зубожіння. Серця людей черствіють, розумові здібності й таланти більшість сучасників направляють на здобуття матеріальних благ. Усвідомлення цього не раз приводить до сумних думок.
У роздумах про журналістику в сьогоденні, про творчу долю, на думку спадає вислів Ліни Костенко: «Людям не те що позакладало вуха, – людям позакладало душі».
Збідненою, насиченою вульгарними слоганами, мовою послуговуються різні верстви населення – від високопосадовців до дітей. Це найбільше болить.
У таких умовах тематика передач радіо «Полісся», які доносять до слухачів позитивні емоції, навчають добру, інформують про події заслуговує на особливу увагу. Радіо завжди було надважливим засобом поширення інформації, а нині із засобу інформації радіо перетворюється на засіб комунікації.
Перспективи для розвитку невичерпні. Присвятити усі знання та вміння для потреб радіослухачів поліського краю – ось мета й завдання на перспективу, – наголошує Віра Шашук.
ФІНАНСИ І ПЕРСПЕКТИВА МАЙБУТНЬОГО.
Тепер, у процесі реформування, та через різноманітні суспільні проблеми, ще складніше долати фінансові пороги. А витрати чималі – податки, послуги радіорелейної вежі, інтернету, комунальних служб, заробітна плата, та інше.
Фінансове забезпечення ТРК «Полісся» базується виключно на виконанні договорів висвітлення діяльності та партнерському супроводі окремих передач. Кошти з районного бюджету були виділені тільки для облаштування студій і придбання технічних засобів при переході на FМ мовлення, а також, за інвестиційною програмою в минулому році було дещо оновлене обладнання.
Тож задля економії під час карантину двоє працівників перебували у неоплачуваних відпустках.
Коли говорити про найближче майбутнє, радіокомпанія «Полісся», як і всі інші місцеві мовники, що у власності територіальних громад, чекає на новий закон про медіа, положення якого сформовано й подано до Верховної ради. Законопроєкт передбачає формування мережі мовлення громад, а комунальні підприємства сфери телерадіомовлення стануть комунальними некомерційними. Система мовлення громад має виконувати конкретні завдання: посилювати ідентичність громад і їх роль у забезпеченні демократичного управління державою; збереження культурного та мовного розмаїття українського народу; підвищення медійного плюралізму; обєктивне висвітлення життєдіяльності громад. Усе це впорядкується після завершення децентралізації у нашій державі.
Як бачимо, планується закласти надійну основу для належної, змістовної роботи ТРК. Якщо іншим регіонам доведеться очікувати, поки Національна рада телебачення і радіомовлення звернеться до державного центру радіочастот із клопотанням про прорахунок радіочастотних присвоєнь і оголосить конкурс на мовлення, то об’єднані територіальні громади, що формуються у північних районах Рівненщини, вже мають можливість використовувати FM радіо для забезпечення права громадян на інформацію.
І дуже важливо, щоб якомога більше жителів краю натисканням на кнопку дозволяли радіо «Полісся» завітати до їхніх домівок.
Тамара СТАНКОВА, член НСЖУ м. Сарни, Рівненщина.
