Щоб люди не залишалися без інформації… Велика Писарівка, як і всі інші міста і села Сумщини, добре знає, що таке ворожі обстріли. Кажуть, що в процентному відношенні розбито не менше, ніж в Тростянці: постраждалі будинки є практично на кожній вулиці.
А ще зовсім поруч – Харківщина, звідки постійно доносяться канонади. І зовсім поруч Тростянець, де орки-окупанти руйнували все, що потрапляло на їхні хижі очі, а найстрашніше – катували і вбивали людей. І зовсім поруч зруйноване, але нескорене місто героїв Охтирка.
Війна повсякдень нагадує про себе. І весь цей складний час поруч із земляками газета «ВОРСКЛА», колектив якої шукає будь-які можливості, щоб люди не залишалися без інформації, підтримує в них упевненість, що війна обов’язково закінчиться нашою перемогою, повернуться біженці, з’єднають сім’ї, запрацюють підприємства, й Україна відродиться. Очолює газету активіст НСЖУ Олексій ПАСЮГА, який перейняв редакторську естафету і кращі традиції журналістики, уміння працювати на повну силу від багаторічного редактора «Ворскли» і свого батька Бориса Пасюги.
У ці складні місяці не обійшлося без фінансових проблем. Сталося так, що «Укрпошта» тільки тепер, у квітні, повертає редакції передплатні кошти. До цього додалася напружена ситуація з папером, коли російськими обстрілами на складах у Харкові частину паперу «Ворскли» було знищено.
Співробітники редакції через економічні негаразди працюють практично на волонтерських засадах. Як самі пояснюють, це для того, щоб «щоб зекономити кошти і мати можливості на подальшу перспективу».
На певний час змушені були перейти на формат А4, потім усе-таки відновили вихід у світ на чотирьох сторінках формату А3. І показово: як тільки люди побачили, що газета відновлює вихід у світ, відразу у «Ворскли» додалося кілька десятків передплатників.
Має видання близько ста передплатників PDF формату. Серед таких передплатників – колишні великописарівці, які мешкають за кордоном, у тому числі і в Росії.
***
Газета – до свята і сама – як свято.
А напередодні Великодня була видана газета, якою її звикли бачити передплатники – на восьми сторінках. І хоча в друкованому варіанті газета вийшла чорно-білою, все одно для великописарівців вона кожною сторінкою стала газетою-святом.
Як самовіддано працюють волонтери і як печуться паски до свята, як ті паски приносять і дарують стареньким, як працював місцевий ринок напередодні свята, листи від земляків, які давно мешкають за кордоном – це далеко неповний перелік тем номера.
Розповідь про зруйновану Охтирку переплітається з ліричною розповіддю про кохання. Звеселить душу розповідь, як десятирічній дівчинці з Тростянця українські військові повернули телефон, «денацифікований» у неї російським «асвабадітєлєм».
Кілька сторінок відведено численним привітанням. Олексій ПАСЮГА пояснює: «Земляки – депутати, сільські голови, керівники підприємств і фірм – вкотре подарували нам упевненість в завтрашньому дні, замовивши на сторінках газети багато привітань жителям громади зі світлим святом Воскресіння. А це не тільки радість жителям Великописарівщини від уваги до них, а й фінансовий потік в скарбничку газети, що дозволить друкуватися й надалі».
І далі редактор «Ворскли» Олексій ПАСЮГА розповідає:
Мабуть, символічно, що перший від початку війни номер нашої газети побачив світ у повному обсязі саме напередодні Великодня. І стало це можливим завдяки постійній, а в дні війни – особливо суттєвій підтримці Великописарівської селищної ради та особисто її очільниці Людмили Бірюкової.
Багато хто з жителів наших громад отримував наш бойовий листок – фронтову «Ворсклу» під гаслом «З Україною в серці» (це гасло ми залишили в логотипі газети й надалі). Хоча виходили у форматі А4 (звичайний стандартний листок з текстом на двох сторінках), люди з радістю отримували це нагадування про те, що газета живе, а українська влада діє.
Саме підтримка Людмили Бірюкової сприяла тому, що газетярі Великої Писарівки отримали можливість не тільки надрукувати спочатку 500, потім 1000, далі 1200 і 1500 екземплярів бойових листків «Ворскли», а й рознести ті примірники по домівках. Такий ріст тиражу пояснюється ще й тим, що ініціативу Людмили Олександрівни підхопили сільські старости та ентузіасти, які роздруковували ці бойові листки на своїх принтерах та розносили їх землякам.
Упоралися й без «Укрпошти». І тепер, отримавши такий досвід, голови громад Людмила Бірюкова та Павло Гученко порушують питання про організацію власної служби доставки. Кажуть, що так буде надійніше та оперативніше, а ще в каси селищних рад надійдуть від редакції додаткові кошти. Але то питання майбутнього, бо поки що приблизно третину передплатих грошей (а це не одна сотня тисяч гривень) ми віддаємо за доставку «Укрпошті».
Розуміємо, що поштовикам в умовах війни працювати дуже непросто, але саме через невчасну доставку газети змушені перейти у формат тижневика. Про відновлення дворазового виходу в світ можна буде говорити лише після перемоги.
Якою б не була ефективною співпраця з владою, керівниками підприємств, але без наших читачів газета вже давно припинила б своє існування. Зараз ми вдячні людям за розуміння, коли вимушено скорочували обсяг видання, перейшли на чорно-білий варіант.
Ось один тільки приклад – як PDF версія великодньої газети отримала ще одне життя. У селі Яблучне небайдужі жінки роздрукували PDF випуск цього номера «Ворскли» на кольоровому принтері і рознесли своїм землякам. Спочатку Анна Дрига рознесла зо два десятки таких екземплярів газети односельцям, потім до них додалися ще тридцять примірників від пані Зінаїди Жукової.
Про це розповіла телефоном жителька Яблучного, якій принесла газету пані Зінаїда. Жінка прислала нам фотографії, прокоментувавши: «Дочекалися! Нарешті «Ворскла» знову в кольорі! Гляньте на фото – з-за хвіртки навіть селезень-вутачок зачудовано виглядає на кольорову газету!».
Війна – війною, а передплата на газету не припиняється. Тепер запрошуємо усіх, хто не встиг чи не зміг раніше передплатити «Ворсклу», продовжити передплату відразу до кінця року. Збільшуючи в подальшому кількість сторінок кожного номера, зможемо компенсувати кількість номерів газети, що не вийшли в світ через воєнні дії на Сумщині. Будемо це робити, .
У травні плануємо провести розіграш призів від газети «Ворскла» та ХТО ЦЕ? Івана Лозового, який є добрим другом нашого видання. Колектив та передплатники «Ворскли» сподіваються, що районний часопис вже вкотре вистоїть і далі буде повідомляти місцеві новини, розповідати про життя земляків, вітати їх зі святами та публікувати оголошення.
