• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Субота, 7 Червня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Історії

Журналіст Єгор Кузьмін: «Міг залишитися за кордоном, але я не можу без України»

НСЖУ НСЖУ
6 Лютого, 2023 / 11:55
рубрика Історії
0
Журналіст Єгор Кузьмін: «Міг залишитися за кордоном, але я не можу без України»
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

До повномасштабної війни студіював журналістику в університеті в писав «для себе», а під час бойових дій видав два журнали і створив сайт-лендінг про події в Україні. Так змінилося життя студента-журналіста Єгора Кузьміна.

Пов'язанітеми

Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

Медійники за поданням НСЖУ отримали парламентські нагороди

Щоденник з Маріуполя

Родом Єгор з Донеччини, з міста Селидове.  Але жив у Маріуполі, навчався в Маріупольському державному університеті на факультеті журналістики. Місяць перебував в окупації, але зумів виїхати на підконтрольну Україні територію. Спершу – у Вінницю, де з колегою створив онлайн-журнал «Українізуватися».

– Це видання – про те, як реагують Україна й українці на війну, як іноземні знаменитості та організації підтримують українців під час війни, про культуру під час війни. Розповідаємо в деяких публікаціях і про волонтерів, – говорить Єгор Кузьмін.

З повномасштабною війною в житті Єгора сталося багато змін, у ставленні до професії журналіста також. Тепер він пише матеріали для ЗМІ, працює комунікаційником в ГО «Українська волонтерська служба».


– Я писав для онлайн-журналу «Платформа», нещодавно вийшов матеріал у харківському медіа «Накипіло». Перший матеріал написав навесні, це був онлайн-щоденник про мій маріупольський досвід. Я провів місяць у блокаді і лише 23 березня зміг виїхати спочатку на територію так званої «ДНР», а вже потім в Україну. Це був шлях через Росію, Латвію, Литву й Польщу. В Маріуполі я вів щоденник у звичайному блокноті, щодня щось записував. Мені хотілося занотувати всі ці деталі як журналісту, щоб потім про це не забути, щоб закарбувати всі свої відчуття, – розповідає юнак.

Перше відчуття тривоги з’явилося в Єгора в той день, коли Путін підписав указ про визнання так званих «ДНР» та «ЛНР». Мало хто з українців  прочитав тоді між рядками, що це завуальоване оголошення війни. Але жваві дискусії про те, що щось назріває, велися. 

– Ми не розуміли, що відбувається, чим це загрожує нам усім. А тоді вже були перші спроби прорватися біля кордонів, були перші обстріли, але про це багато ще не говорили. 24 лютого я був у гуртожитку, прокинувся від дзвінка своєї мами о 6-й ранку. Вона була перелякана, запитувала, що в нас відбувається… Перших вибухів я не чув, і саме від мами дізнався про те, що почалося вторгнення. Спочатку злякався, але одразу опанував себе, зайшов на новинні сайти подивитися, що там пишуть. Дізнався, що в багатьох містах по всій Україні були обстріли. Уже після цього я почув і в Маріуполі серію вибухів. Але я не чекав, що може статися лихо такого масштабу, – зізнається Єгор Кузьмін. – Думав, може, постріляють день-два і якось все вирішиться. Але вже на другий-третій день в Маріуполі стало очевидно, що нічого так швидко не мине. Тоді вже були проблеми з виїздом. Я залишався в місті, бо сподівався, що в нас достатньо сильна оборона. Але події розгорталися зовсім не так, як ми думали.

Журналіст Єгор Кузьмін: «Міг залишитися за кордоном, але я не можу без України» 1

Згодом студентам-журналістам довелося переїхати з гуртожитку до гаража.

– Ми встигли зробили необхідні запаси. Вже на третій чи четвертий день у місті зникло світло, а в гуртожитку не було й  газу. Опалення теж майже одразу перестало працювати. Наша комендантка домовилася з керівництвом університету, і нам привезли пічку-буржуйку. Її встановили в гаражі. Це було єдине місце, де ми могли готувати й грітися. Потім зникла і вода, це було десь за днів 4-5 після вторгнення. Тоді ми ходили до бювету, який був у іншому районі міста, й набирали там воду. Нам ще пощастило, бо в гуртожитку тоді не всі жили – починався новий семестр, і не всі встигли приїхати. Після трьох тижнів блокади ми всі разом із коменданткою пройшлися по кімнатах і знайшли ще якісь продукти. Магазини розграбували, розбили, і там вже неможливо було щось купити, –  розповідає наш співрозмовник.

Виїзд через Росію

Єгор замислився про виїзд, коли їжі в місті вже майже не було. Гуманітарна допомога в Маріуполь не заїжджала, зелених коридорів у бік України не було.  Один шлях – їхати через окуповану територію в Росію, а далі – в Європу.

– Для того, щоб виїхати, треба було вистояти чергу, в яку нас записали.  Виїжджало в середньому три автобуси за день. У перший день черга до нас не дійшла, довелося ночувати в розбитій лікарні, де були і мирні маріупольці, і окупанти. Ми переночували там у жахливих умовах, і це була найгірша ніч з усіх. Наступного дня вранці ми вже змогли виїхати. Виїхали в Донецьк. Там були в таборі для біженців у школі майже тиждень, бо чекали, щоб перевірили наші документи, внесли дані в свої бази. Потім поїхали додому до моїх знайомих. Тоді в мене не було з цим значних проблем, бо на той момент мені було 17, я ще не досяг повноліття, і до мене таке більш-менш лояльне ставлення було. Але все одно мене перевіряли на блок-постах, просили показати руки до плечей, ноги до колін, щоб не було там тату, синців чи ще чогось, що може розрізнити військових і цивільних людей. Коли я виїжджав через кордон з Росією і окупованою територією, мене також там без проблем пропустили. Але були трохи проблеми на кордоні Росія – Латвія.  Там дуже детально всіх перевіряли, пробивали по всіх базах, перевіряли наші документи. Було трохи лячно, незрозуміло, бо в нас усіх забрали документи, посадили в коридорі й наказали чекати. І ми не розуміли, чи повернуть нам документи, чи випустять нас на територію Латвії. Але за пів години все вирішилося, нас відпустили, ми пішки перейшли кордон, – ділиться спогадами Єгор.

Журналіст Єгор Кузьмін: «Міг залишитися за кордоном, але я не можу без України» 2

«Не можу повернутися на Донеччину»

Зараз Єгор живе у Києві й навчається у своєму університеті, який релоковано до столиці. Батьки залишилися у рідному Селидовому, на Донеччині. Містечко, на щастя, залишається під контролем України.

– Дуже багато змінилося за цей час, я не бачив батьків майже вісім місяців. Ми вперше побачилися у вересні в Києві, коли вони приїхали до мене. Повертатися в Донецьку область мені важко, здається, якщо я повернуся, то щось знову станеться, і я не зможу виїхати. Після пережитого в Маріуполі я навіть не знаю, коли зможу повернутися туди, – зізнається юнак.  

Зараз у планах Єгора Кузьміна – поєднувати навчання з роботою і втриматися в цьому потоці. Після закінчення університету хоче працювати в журналістиці, а саме – в друкованому виданні, бо це йому подобається найбільше.

– Колись, коли в мене буде достатньо досвіду, хотів би мати і своє видання,  мріє студент.

А зараз він вірить у перемогу і чекає на неї. Коли був у Маріуполі, дуже хотів побачити українські стяги й почути українську мову, а тепер мріє, щоб усе це повернулося на окуповані території.

– У мене була можливість залишитися за кордоном, та я все одно повернувся в Україну, бо не можу жити без неї. Я вірю в перемогу, чекаю її, наближаю своїми справами: і волонтерством, і роботою, – каже наш співрозмовник.

Найперше, що хоче зробити Єгор після перемоги, – зустрітися з усіма своїми друзями, які розлетілись в різні куточки України та світу.

«ЖУРНАЛІСТИ ВАЖЛИВІ. Історії життя та роботи в умовах війни» – цикл матеріалів, які готує команда Національної спілки журналістів України за підтримки шведської правозахисної організації Civil Rights Defenders.

Попереднє

Журналісти зі Сходу та Півдня країни відвідали фотовиставку в музеї Коломиї

Наступне

Запорізький музикант Денис Васильєв записує для історії звуки війни

Схожі новини

Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»
Історії

Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

20/01/2025
Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»
Історії

Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

06/01/2025
Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару
Історії

Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

06/01/2025
Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»
Історії

Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

03/01/2025
Наступне
Запорізький музикант Денис Васильєв записує для історії звуки війни

Запорізький музикант Денис Васильєв записує для історії звуки війни

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • “Загострене почуття справедливості зашкалює”, – журналіст і солдат Андрій Болкун 

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Журналіст Фахрудін Шарафмал: «Один із найвпливовіших інструментів російської пропаганди – це людина»

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Редактор із Сумщини Павло Зленко переконаний: у процесі відбудови громад підтримка має надаватися й медіа

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

06/06/2025

Медійники за поданням НСЖУ отримали парламентські нагороди

Медійники за поданням НСЖУ отримали парламентські нагороди

06/06/2025

Національна спілка журналістів України відзначила журналістку «Голосу Америки» Катерину Лісунову Почесною грамотою

Національна спілка журналістів України відзначила журналістку «Голосу Америки» Катерину Лісунову Почесною грамотою

06/06/2025

Професія зсередини: як Школа журналістики Івано-Франківської обласної спілки журналістів НСЖУ готує майбутніх медійників 

Професія зсередини: як Школа журналістики Івано-Франківської обласної спілки журналістів НСЖУ готує майбутніх медійників 

06/06/2025

Особливий виклик – полонені журналісти. Голова НСЖУ Сергій Томіленко зустрівся з Представником ОБСЄ з питань свободи медіа Яном Брату

Особливий виклик – полонені журналісти. Голова НСЖУ Сергій Томіленко зустрівся з Представником ОБСЄ з питань свободи медіа Яном Брату

06/06/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання