Український медіасектор демонструє феноменальну стійкість попри численні виклики – від фізичних загроз та руйнування інфраструктури до критичного скорочення донорської підтримки. На цьому наголошували провідні міжнародні та українські експерти під час першої панелі міжнародної онлайн-конференції «Українські медіа під час війни: виклики, досвід, майбутнє», організованої Національною спілкою журналістів України.
Виконавчий директор Міжнародного прес-інституту (IPI) Скотт Гріффен відзначив зростання російських атак на медійну інфраструктуру в 2024 році та появу нових викликів для журналістів-розслідувачів. Представниця Global Forum for Media Development Ліза Безушко наголосила на критичній ситуації через припинення американської фінансової підтримки, яка раніше становила до 80% ресурсів розвитку медіа в Україні. Президент Баварської спілки журналістів Гаральд Стокер підкреслив системний характер російської інформаційної агресії та важливість підтримки прифронтових друкованих медіа, а американська журналістка Сабра Айрес (Fondation Hirondelle) акцентувала на ключовій ролі місцевих медіа у забезпеченні соціальної згуртованості.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко, відкриваючи дискусію, підкреслив, що навіть найменша редакція, яка продовжує працювати в умовах війни, заслуговує на увагу та підтримку. Виконавча директорка Інституту розвитку регіональної преси Ангеліна Солдатенко наголосила на важливості ефективного використання міжнародної допомоги, щоб медіа не просто вижили, а вийшли з кризи сильнішими.
Сергій Томіленко: «Український медіасектор демонструє феноменальну стійкість»
– Буквально днями ми були дуже горді, що наші колеги із двох провідних міжнародних медіа, канадської «The Global Mail» та британської «Daily Mail», присвятили спеціальні репортажі прифронтовим українським газетам, – сказав Сергій Томіленко. – Канадці зробили репортаж про газету «Ворскла» з Сумщини, яку очолює Олексій Пасюга, наш герой, який, попри руйнування і небезпеку, щотижня довозить газету аж на кордон з Росією. А британська газета «Daily Mail» зробила репортаж про газету «Зоря» Василя Мирошника з прикордонної Харківської області.
Голова НСЖУ підкреслив, що навіть найменша редакція, яка й далі працює в умовах війни, заслуговує на увагу, подяку і підтримку. Він також наголосив на важливості солідарності з колегами, які перебувають у російському полоні.
– Ми мріємо про той момент, коли привітаємо на свободі кожного журналіста і медійника, якого росіяни тримають у полоні, – наголосив Сергій Томіленко.
Окремо він зупинився на глобальних викликах для професійної журналістики.
– Ми шукаємо відповіді на запитання про спільне майбутнє і про роль професійної журналістики в цьому шаленому світі, який різко змінюється, – сказав Сергій Томіленко. – Ми бачимо, що навіть на міжнародному рівні складно знайти точку опори і для журналістів, і для країн, які, будучи лідерамами демократії, не завжди демонструють відданість демократичним цінностям і свободі слова.
Голова НСЖУ також звернув увагу на проблему «втоми від війни».
– Ми розуміємо, що втомленими від війни, як від інформаційної теми, є і міжнародна аудиторія, але водночас і війна, і ці трагедії, і виснаження – це не те, від чого можна легко відключитися і ігнорувати, – наголосив він.
Сергій Томіленко підкреслив, що журналістика – це не лише інформування, а в умовах війни – це порятунок і важлива складова стійкості українського народу загалом.
Ліза Безушко: «Українські медіа потребують термінової та системної підтримки»
Представниця міжнародної організації «Global Forum for Media Development (GFMD)» Ліза Безушко, яка починала як журналістка з Миколаєва, зараз працює в авторитетній міжнародній організації. На конференції вона представила комплексний аналіз ситуації українських медіа та конкретні пропозиції щодо їх підтримки.
За словами Безушко, GFMD розпочав координацію допомоги українським медіа вже через 48 годин після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Зараз ситуація стала критичною через припинення фінансової підтримки США, яка раніше становила до 80% ресурсів розвитку медіа в Україні.
– Без термінової фінансової підтримки багатьом медіаорганізаціям загрожує закриття, що створює порожнечу для дезінформації та пропаганди, зменшує плюралізм медіа і послаблює також стійкість України до демократії, – наголосила Безушко.
У відповідь на цю кризу GFMD підготувала спеціальне звернення до урядів, донорів та зацікавлених сторін. У документі організація закликає зняти обмеження щодо наявних грантів та забезпечити більшу гнучкість у використанні коштів, дозволяючи організаціям адаптуватися до мінливих обставин і визначати пріоритети для нагальних потреб. Також запропоновано створити екстрені фонди для підтримки медіа, що представляють суспільний інтерес, надаючи пріоритет невеликим національним організаціям у нестабільному середовищі.
Особливу увагу Ліза Безушко приділила довгостроковій стратегії підтримки українських медіа. У 2023 році GFMD спільно з українськими партнерами розробила документ «White Paper», який пропонує комплексний підхід до розвитку медіасектору. Він передбачає створення спеціальних фондів підтримки медіа з міжнародним контролем та особливу увагу до місцевих журналістів, особливо в деокупованих та постраждалих від війни регіонах. Важливими компонентами також є формування конструктивного регуляторного середовища та інвестиції в професійний розвиток журналістів.
– Оскільки дискусії щодо міжнародної допомоги та реконструкції тривають, рішення, прийняті протягом наступних кількох тижнів, визначатимуть, чи вийде Україна з цієї війни з сильним незалежним медіаландшафтом, – підкреслила представниця GFMD. За її словами, фінансування українських медіа має залишатися пріоритетом для міжнародної спільноти.
GFMD, яка є найбільшою глобальною спільнотою з розвитку медіа, свободи преси та підтримки журналістики, об’єднує понад 200 організацій-членів, включаючи сім українських організацій. Безушко наголосила, що організація продовжуватиме працювати з українськими партнерами для гарантування стабільної підтримки незалежних медіа в Україні.
Скотт Гріффен: «Українські медіа демонструють надзвичайну стійкість попри численні загрози»
Виконавчий директор Міжнародного прес-інституту (IPI) Скотт Гріффен представив комплексний аналіз ситуації з безпекою українських журналістів та окреслив основні виклики, що стоять перед медіа в Україні.
За його словами, IPI, який об’єднує близько тисячі учасників по всьому світу, ретельно відстежує ситуацію в Україні через систему моніторингу свободи слова. Організація документує всі випадки атак на журналістів, які висвітлюють війну, включаючи фізичні напади, російські обстріли медійних об’єктів, кібератаки та переслідування журналістів на тимчасово окупованих територіях.
Особливе занепокоєння викликає збільшення кількості атак на медійну інфраструктуру.
– Ми задокументували зростання російських атак на медіа, офіси та інші інфраструктурні об’єкти. Ця кількість зростає в 2024 році. Звичайно, нас непокоїть і можливість кібератак на українську журналістську інфраструктуру, – зазначив Гріффен.
Він також звернув увагу на тривожну тенденцію, яка почалася з вересня 2023 року, коли журналісти-розслідувачі стали зазнавати тиску з боку різних силових структур.
Окремо Гріффен зупинився на економічній ситуації в медіасекторі.
– Ми знаємо, що повномасштабне вторгнення Російської Федерації суттєво вплинуло на медіаринок. Також ми знаємо вплив, який спричинило замороження фінансів США. Ми розуміємо, наскільки драматично і наскільки складною склалася ситуація з медіа в Україні, – зазначив Скотт Гріффен.
Попри всі ці виклики, експерт відзначив надзвичайну стійкість українських медіа.
– Українські журналісти проявляють неймовірну стійкість. Це надихає не тільки людей у вашій країні, але й журналістів по всьому світу. І незважаючи на те, що ситуація настільки складна і драматична, враховуючи фінансування та інші аспекти, ми віримо і сподіваємося, що ця стійкість залишатиметься. І що українські медіа зможуть продовжувати виживати, навіть незважаючи на цю бурю, – зазначив пан Гріффен.
Він також підтвердив подальшу підтримку українських медіа від міжнародної журналістської спільноти, особливо у висвітленні подій річниці повномасштабної війни, та наголосив на важливості підтримки демократії в країні.
Гаральд Стокер: «Німецькі журналісти солідарні з Україною у протистоянні російській пропаганді»
Президент Баварської спілки журналістів Гаральд Стокер у своєму виступі розкрив особливості протидії російському інформаційному впливу в Німеччині та наголосив на важливості підтримки українських медіа.
За його словами, Німеччина вже тривалий час зазнає впливу російської пропаганди. Цей тиск розпочався ще за часів канцлерства Ангели Меркель і значно посилився після 2014 року, коли російські тролінгові компанії та ботоферми активізували спроби змінити громадську думку в Західній Європі.
– Зараз ми впевнені, що російські ботоферми все ще присутні в соціальних мережах, в німецькому сегменті, особливо напередодні виборів, які відбудуться в лютому, – зазначив Стокер.
Він поділився особистим досвідом протистояння з російському впливу.
– Перед повномасштабним вторгненням в Україну наша асоціація мала проблеми з російським урядом, тому що наші листи поверталися назад у Німеччину. Російські медіа публікували брехню, і коли ми розкритикували російський уряд за це, вони почали критикувати нас. Наскільки мені відомо, всі члени ради асоціації були поміщені в чорний список, – зазначив експерт.
Гаральд Стокер наголосив на системному характері російської інформаційної агресії.
– Коли війна розпочалася три роки тому, ми були абсолютно впевнені, що це не просто війна проти однієї країни, це війна проти вільних медіа, – зазначив він. – Під Путіним медіа зазнають шаленого впливу. І з початку війни свобода слова в Російській Федерації прийшла фактично до нуля. Людям в Російській Федерації бракує якісної інформації, особливо якісних журналістських матеріалів російською мовою.
Особливу увагу президент Баварської спілки журналістів приділив підтримці українських друкованих медіа.
– Сергій Томіленко нам розповів про газети, які функціонують біля лінії фронту. Якщо у вас немає електроенергії, то єдине, що ви можете почитати – це друковані медіа. Ми збирали кошти для того, щоб підтримати ці друковані медіа, і ми продовжимо робити це, щоб ви могли виконувати свою роботу, – пообіцяв німецький партнер.
На завершення Стокер висловив занепокоєння щодо заяв Дональда Трампа про можливе так зване «завершення війни».
– Ми дуже засмучені тією ситуацією, яку ми спостерігаємо в Америці та тим, що обговорює пан Трамп в Саудівській Аравії. Єдиний уряд, який має сісти за стіл, щоб закінчити цю війну – це уряд України. Будь-хто інший не зможе знайти правильне рішення і не зможе створити хороше майбутнє для громадян України, – переконаний Гаральд Стокер.
Ангеліна Солдатенко: «Міжнародна допомога має зробити українські медіа сильнішими»
Виконавча директорка Інституту розвитку регіональної преси та інформації (ІРМІ) Ангеліна Солдатенко у своєму виступі зосередилася на трьох основних аспектах підтримки українських медіа та її ефективності.
Насамперед вона відзначила безпрецедентний рівень міжнародної підтримки.
– Ми працюємо в Україні як громадська медіаорганізація вже понад 20 років, але такої підтримки, як останні три роки, починаючи з 2022 року, від наших партнерів, друзів, від міжнародних організацій не було, – сказала пані Солдатенко.
Перший важливий момент, на якому вона наголосила, стосується ефективного використання допомоги.
– Ця допомога не має бути просто якоюсь тимчасовою підтримкою, вона має бути використана ефективно. Медіа, які її отримують, мають не просто вижити, а вийти з цієї кризи більш сильними, розвиненими, озброєними сучасними інструментами, – сказала Ангеліна Солдатенко.
Вона відзначила успішні приклади:
– Ми два роки працюємо з медіа маленькими, регіональними і гіперлокальними, і ті, хто підійшов до цієї допомоги як до можливості стати на ноги, вкладали кошти в обладнання, обладнали студії, створили додаткові платформи, розширили аудиторії.
Другий аспект стосується ефективності співпраці між організаціями, які впроваджують проєкти, та їхніми закордонними партнерами і донорами.
– Ми два роки роботи з фондом «Hirondelle» дістали високу оцінку незалежного міжнародного аудиту. І я завдячую у цьому філософії співробітництва, справжнім партнерським стосункам, коли партнери чують одне одного – ті, хто працюють в Україні, і ті, хто працюють за кордоном, – наголосила Ангеліна Солдатенко.
Третій важливий момент стосується координації зусиль організацій, які допомагають медіа в Україні.
– В Україні багато організацій, які допомагають медіа. Я думаю, що нам треба було б більше контактувати, координувати свої зусилля, обмінюватися інформацією, з тим, щоб ця допомога розподілялася рівномірно, щоб не було так, що одні засоби масової інформації отримують все, а інші ледь животіють, – сказала експертка.
Ангеліна Солдатенко анонсувала презентацію результатів масштабного соціологічного дослідження медіа та журналістів, яке зосереджується на питаннях соціальної згуртованості.
– Ми за два тижні будемо презентувати результати цієї роботи і сподіваємося, що це стане в пригоді всім, хто працює в Україні, – сказала вона.
Експертка підкреслила, що перед українським медіасередовищем стоять великі виклики у майбутньому.
– Нам справді треба виграти не лише війну, а виграти мир і побудувати Україну як демократичну державу, – наголосила вона. – Я зичу всім нам, всій журналістській спільноті, бо журналісти – це і справді професія без кордонів, щоб ми були сильними, щоб ми працювали на суспільство, щоб ми залишалися професійними.
Сабра Айрес: «Місцеві медіа – ключовий елемент соціальної згуртованості в Україні»
Американська журналістка Сабра Айрес, яка співпрацює з «Los Angeles Times» та є менторкою фундації «Hirondelle», представила глибокий аналіз ролі регіональних медіа в умовах війни, спираючись на свій досвід роботи з українськими журналістами.
– Я мала такий привілей, і для мене було честю попрацювати з багатьма українськими регіональними медіа. І я змогла таким чином краще зрозуміти вплив повномасштабної війни на вашу роботу і насправді на ваше існування, – зазначила Сабра Айрес.
Вона окреслила основні виклики, з якими стикаються регіональні медіа: втрата рекламних надходжень, скорочення редакцій через мобілізацію та вимушене переміщення журналістів, руйнування медійної інфраструктури.
Особливу увагу Айрес приділила питанню аудиторії.
– Серед найбільших труднощів – розуміння, хто ваша аудиторія. Враховуючи те, що географія змінюється, і чимало з вашої аудиторії переїхало, варто розуміти, як ви можете з ними зв’язатися і як ви можете нарощувати свою аудиторію, продовжуючи бути медіа, якому довіряють, – сказала американська колега.
Журналістка підкреслила важливість довіри до місцевих медіа в умовах зростання використання месенджерів.
– Ми бачимо в Україні, що частіше використовують телеграм, і ми знаємо всі, наскільки багато дезінформації може розміщуватися в телеграмі. І дослідження показали також, що місцеві медіа – це те, чому місцеві громади довіряють, – сказала вона.
Як менторка проєктів із розвитку медіа, Айрес наголосила на важливості розуміння регіональними медіа своєї ролі в соціальній згуртованості.
– Це показує, наскільки багато значить довіра до інформаційного джерела для громади. І зараз, думаючи про це, як американка, яка спостерігає, через що проходить моя країна, я відчуваю, що існує дуже багато речей, яким ми можемо повчитися в українців. Зокрема, тому, як реагували на виклики українці, українські громади, гіперлокальні медіа, як вони згуртовували суспільство, – сказала журналістка.
Панель конференції, присвячена змінам в інформаційному ландшафті України, продемонструвала високий рівень міжнародної солідарності з українськими медіа та спільне розуміння необхідності системної підтримки незалежної журналістики в Україні як важливого елементу протидії російській агресії.
13 лютого 2025 року з нагоди третьої річниці повномасштабної російської агресії Національна спілка журналістів України провела міжнародну онлайн-конференцію «Українські медіа під час війни: виклики, досвід, майбутнє».
Захід зібрав понад 130 учасників та 20 провідних спікерів з України та з-за кордону. Серед спікерів – координаторка програм для Європи і Центральної Азії Комітету захисту журналістів (CPJ) Гульноза Саїд, виконавчий директор Міжнародного прес-інституту Скотт Гріффен, президентка Європейської федерації журналістів Майя Север, представниця Глобального форуму з медіарозвитку Ліза Безушко, медіаментор фундації Hirondelle Сабра Аєрс, голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Академії української преси Андрій Коваленко та інші. Модерували конференцію голова НСЖУ Сергій Томіленко і перша секретар Спілки Ліна Кущ.
Конференція охопила широке коло питань: від трансформації медіа та міжнародної солідарності до проблем ментального здоров’я журналістів та особливостей висвітлення подій війни для міжнародної аудиторії. Окремі панелі були присвячені роботі жінок-журналісток на передовій та викликам для регіональних медіа.
За підсумками заходу буде підготовлено резолюцію з рекомендаціями щодо підтримки українських медіа, яка включатиме пропозиції щодо забезпечення ментального здоров’я журналістів, підтримки локальних медіа та впровадження тривалих програм допомоги українським ЗМІ. Документ планується оприлюднити напередодні третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Інформаційна служба НСЖУ
