Доля українських медійників у російському полоні, виживання журналістики в умовах війни та подолання конфліктних ситуацій у журналістському середовищі – в центрі уваги Національної спілки журналістів України.
«Наш обов’язок – говорити про тих, кого змусили мовчати», – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко, згадуючи трагічну долю Вікторії Рощиної. Українська журналістка загинула в російському полоні восени 2024 року, ставши символом жорстокості окупантів та необхідності міжнародного розслідування воєнних злочинів проти медійників.
Діяльність Національної спілки журналістів задля визволення з російської неволі незаконно затриманих колег – надзвичайно важлива і дає результати. На цьому наголосив голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин у своєму онлайн-виступі на Пленумі (розширеному засіданні) Правління НСЖУ 3 липня, де зібралися понад 50 представників керівних органів Спілки з різних областей України. Народний депутат вийшов на зв’язок з кулуарів Парламентської асамблеї ОБСЄ, у засіданні якої наразі бере участь.
Юрчишин наголосив на позитивних прикладах визволення росіянами цивільних бранців після тиску іноземних урядів.
«Я закликаю всіх українських журналістів продовжувати системну роботу щодо звільнення заручників кремля. Основним ворогом української журналістики і свободи слова залишається росія. Тому кожен із нас у своїх стосунках з іноземними колегами має закликати до впливу на національні уряди з метою тиску на росію задля визволення цивільних бранців, – наголосив Ярослав Юрчишин. – Ми переконуємося, що про тих, кого згадують, все-таки вдається домовитися. Про тих, кого згадують менше, домовитися набагато складніше».
Голова НСЖУ Сергій Томіленко, який також є членом Керівного комітету Європейської федерації журналістів, у продовження виступу пана Юрчишина наголосив, що адвокація звільнення українських журналістів із полону залишається пріоритетною темою у регулярних контактах Спілки з національними журналістськими організаціями європейських країн.
Заява, яку ухвалило Правління НСЖУ, закликає міжнародну спільноту до створення механізмів моніторингу злочинів проти журналістів та запровадження персональних санкцій проти причетних до репресій.
Резонансним стало рішення щодо Одеської регіональної організації НСЖУ. Правління одноголосно висловило недовіру голові організації Юрію Работіну після звинувачень від понад 30 одеських журналістів, які стверджують, що керівництво наражає їх на небезпеку через комунікацію з особою, яка проходить у розслідуваннях СБУ.
«Пленум НСЖУ вимагає від голови правління ОРО НСЖУ Юрія Работіна протягом місяця провести засідання правління і розглянути пропозиції щодо проведення позачергової звітно-виборчої конференції. Ігнорування цієї вимоги Пленум буде розцінювати як відвертий крок Юрія Работіна до сепаратистського відриву Одеської регіональної організації від НСЖУ», – йдеться у рішенні Правління.
Крім того, керівні органи НСЖУ підтримали ініціативу, висловлену групою одеських журналістів, про створення нової Одеської місцевої організації НСЖУ.
Правління наголосило на необхідності дотримання найвищих стандартів професійної етики та захисту прав журналістів в умовах війни.
Попри фінансові труднощі, п’ять регіональних Центрів журналістської солідарності НСЖУ завдяки підтримці європейських спілок журналістів продовжують працювати. Хаби у Запоріжжі, Дніпрі, Харкові, Івано-Франківську, Львові та в Києві забезпечують екстрену допомогу колегам.
Як зазначила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, унікальною ініціативою стала акція «Рука підтримки» – журналісти допомагають журналістам. Так, дніпровські колеги виставляли на розіграш «каву з відомим журналістом», харківські – браслети зі скелець розбитих трамваїв та новорічні іграшки зі зруйнованого заводу.
Важливими темами для обговорення стали допомога ЗСУ і становище медіа і журналістики на прифронтових територіях.
«У нас немає населених пунктів, куди б щось не прилетіло», – констатував голова Сумської організації НСЖУ Володимир Садівничий. Попри щоденну небезпеку, сумські медіа адаптуються: друкують газети у Вінниці, розвивають цифрові платформи.
Секретар НСЖУ Костянтин Григоренко, редактор відродженої газети «Обрії Ізюмщини» (Харківщина) поділився досвідом роботи на деокупованих територіях: «Якби у нас не було цифрових платформ, то не було б жодного медіа в Ізюмському районі під час тимчасової окупації». Його редакція стала єдиним джерелом української інформації для мешканців району протягом шести місяців окупації.
Секретар НСЖУ та організатор Всеукраїнського конкурсу «Я – журналіст» Віталій Голубєв закликав колег не просто рятувати свої видання, а розвиватися, «ставати частиною рішення, а не частиною проблеми». Він підкреслив важливість цифрової трансформації та пошуку нових форм монетизації журналістської діяльності.
У дискусії на Пленумі Правління також взяли участь секретарі НСЖУ Володимир Данилюк, Віктор Весілик, Зоя Шарикова, голови обласних організацій і члени Правління Наталія Кузьменко, Марина Тепленко, Олена Калайтан, Дмитро Тарасюк, Олексій Ковальчук, Іван Мельник, члени ревізійної комісії Алла Малієнко, Йосип Бурчо, а також головний юрист НСЖУ, доктор юридичних наук Михайло Кочеров.
Засідання завершилося ухваленням резолюції про необхідність системної підтримки місцевих медіа, яка закликає владу та міжнародних партнерів посилити допомогу українській журналістиці.
«Попри всі ризики, лише публічність, міжнародна солідарність та постійний тиск дають шанс урятувати життя і свободу журналістів» – цей принцип став головним висновком зустрічі керівних органів найбільшої журналістської організації України.
«Наша місія залишається незмінною, – наголошує Сергій Томіленко, – у важкий час війни невідкладно підтримувати журналістів незалежно від їхнього членства в НСЖУ (але для членів – розвивати додаткові сервіси), захищати свободу слова та інформувати суспільство про важливі події».
Інформаційна служба НСЖУ
