Про найважливіший власний журналістський матеріал з часу повномасштабного вторгнення розповів для інформаційної служби НСЖУ Олександр Соломко, керівник мережі медіа на півночі Сумської області.
– Найважливішою вважаю серію авторських репортажів, які об’єднані одним трагічним інформаційним приводом: два влучення шахедами у гуртожиток у Глухові, що на Сумщині, 18 листопада 2024, – каже Олександр. – Матеріали стали свідченням про підступність ворога, спростуванням наративів росіян, вшануванням пам’яті дванадцятьох загиблих, серед яких і діти.
…Був пізній вечір, зблизька почувся глухий вибух, а десь хвилин через п’ять вдарило так сильно, що будинок, де живу, аж струсонуло. Вибуховою хвилею відчинило двері балкону. Зрозумів, що приліт стався зовсім поруч. Роздумувати було ніколи, діяв імпульсивно. Вискочив з квартири на вулицю, скрізь темінь, але метрів за триста чулися голоси. Знадобилося кілька хвилин, і я побачив жахливу картину: дрони нанесли смертоносні удари по гуртожитку медичного училища. Там жили переселенці з громад Глухівщини, які знаходяться під постійними обстрілами. Люди вважали, що у Глухові їм безпечніше Я був у числі перших, хто дістався до місця прильоту. Спочатку навіть забув, що маю працювати як журналіст, хотів лише одного – допомогти людям вибратися з-під руїн, чулися голоси, сповнені відчаю. Потім прибули рятувальники. А я зробив тоді нічний репортаж про трагічну подію. Над Глуховом, вірніше місцем удару, постійно кружляли дрони. Та рятувальні роботи продовжувалися. Зовсім не зважали на загрози з повітря люди, чиї рідні перебували під завалами. Вони відчайдушно працювали, аби допомогти тим, хто чекав на порятунок.
Росія поспішила приховати свій кривавий злочин проти мирного населення. Майже відразу після удару по цивільному об’єкту у соціальних мережах боти почали розганяти версію про нібито українську ракету ППО. Але наша команда медійників на основі свідчення людей, власних спостережень, долучивши відео і фото, зробила спростування. Ми довели: це був цілеспрямований удар зі сторони рф двома дронами. Цілилися в одне місце двічі! У жодному разі це не могло бути помилкою. Висновок один – злочин скоєно навмисно. І ми чітко підтвердили це у своєму журналістському розслідуванні.
Третім був надзвичайно щемкий репортаж про поховання загиблих. 12 жертв терору… З Есманської громади у Глухів переїхала мама з двома хлопчиками, всі троє загинули. Меншому Нікіті було лише сім. І дитина написала листа Святому Миколаю, з надією отримати подаруночок: іграшковий потяг і цукерки. До труни хлопчика подарунки приніс голова Есманської громади. Дитя не встигло їх отримати. Але Нікіта мріяв навіть серед війни. Та дитячі мрії розривають на шматки російські безпілотники…
Вважаю, це не просто серія матеріалів про трагічну подію, там зібрані факти про людей, які вже нічого сказати про себе не зможуть. І факти про ворогів, які нехтують усім людським…
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: