29 квітня 2023 року в Бахмуті під час виконання бойового завдання героїчно загинув черкащанин Володимир Мукан, молодший лейтенант ЗСУ. До війни Володимир працював журналістом і редактором у «Газеті по-українськи», журналі «Країна» та інтернет-порталі Gazeta.ua.
Інформацію про загибель Володимира розміщено на його фейсбук-сторінці.
«Таку правильну людину за поглядами треба ще пошукати, – твердять в Навчально-науковому інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка. – Він був націоналістом у хорошому розумінні. Любив українське й Україну. Виховував своїх синів, як козаків, – свободолюбними та націєзорієнтованими. Успішний PR-менеджер, власник агенції комунікацій, співорганізатор «Old Сar Land», аспірант, випускник і співробітник Навчально-наукового інституту філології, автор ідеї «Філологічного календаря». Таким був Володимир Сергійович Мукан, 35-річний молодший лейтенант ЗСУ, зразковий чоловік нашої колеги Анни Мукан, співробітниці відділу зв’язків із громадськістю ННІФ, і батько двох синів – Андрійка та Ярослава».
Буквально декілька днів тому Володимир отримав офіцерський погон, чим дуже пишався…
«Чоловіки кількох поколінь мого роду воювали, – розповідав Володимир Мукан сайтові Черкаської міськради. – Прадіди і дід були на фронтах Другої світової, мій батько, професійний військовий, служив у Афганістані. А мені випала честь захищати саме Україну».
Журналіст Володимир Мукан казав, що хоча він – людина мирної професії, та коли біда прийшла в нашу державу, не зміг бути осторонь. Хотів, аби через роки двом його синам не довелося воювати.
Володимир брав участь у мовному Майдані 2012 року, протестуючи проти двох державних мов в Україні та в Революції Гідності 2013-14 року. А на початку повномасштабної війни записався до лав добровольців. Після проходження навчання потрапив у зону бойових дій, воював у Попасній на Луганщині, потім служив до контрнаступу на Харківщині.
«Так, війна – велике лихо, яка несе смерть і руйнування… Але саме тут ми починаємо по-новому відчувати і цінувати кожну мить життя, – вважав Володимир. – Згадую, після чергової атаки росіян у Попасній я перевів подих і з подивом побачив посеред суцільної руйнації, вогню й диму цвіт абрикос на вцілілих деревах. Весна і життя…»
Національна спілка журналістів України глибоко сумує через загибель колеги, який став 58-им медійником, вбитим російськими окупантами. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого. Вічна пам‘ять, честь і шана!
Інформаційна служба НСЖУ
Фото з сайту Черкаської міської ради
