Як в умовах воєнного стану, серйозної фінансової кризи і практично без допомоги держави зберегти медіа чи відновити їх вихід? Де знайти ресурси? Для багатьох медіа це стало нині головним питанням. Адже мова йде не тільки про робочі місця чи намагання залишитись у професії, а про посилення інформаційного фронту, як складової наших військових та економічних успіхів, нашої перемоги над ворогом. Відновити, втримати і розвивати свої видання журналістським колективам можуть суттєво допомогти гранти. Але, щоб успішно скористатись цією можливістю, треба знати про особливості грантових програм, певні, образно кажучи, секрети роботи з ними.
Саме тому Запорізький Центр журналістської солідарності НСЖУ організував і реалізує своєрідну програму грантового навчання, в межах якої досвідчені тренери навчають журналістів алгоритму та своєрідним секретам цієї важливої роботи, діляться досвідом керівники медіа, які вже одержали гранти і успішно працюють на залучені таким чином кошти.
У межах цієї програми відбувся тренінг “Секрети написання та захисту грантових проєктів”, який для запорізьких журналістів в два етапи провела Юліка Красюк-Гаврилова – досвідчена тренерка, журналістка, керівниця проєктів ГО Київський регіональний журналістський тренінговий центр. Вона має багатий особистий досвід успішного отримання грантів, окрім того, неодноразово консультувала грантоздобувачів і допомагала їм досягти перемоги. Тож разом з учасниками навчання тренерка розглянула всі аспекти непростого процесу здобуття гранту.
Вона відразу застерегла журналістів: писати виграшні грантові заявки непросто, це копітка справа, яка вимагає витримки і часу, детально зупинилася на алгоритмі дій по підготовці повного пакету документів, розповіла про особливості кожного етапу цієї роботи – від написання заявки та проєкту – до відправлення пакету документів.
– Зазвичай, у грантодавців є певні умови, і їх треба дуже ретельно вивчити. Зверніть на це увагу, бо будь-яка неточність може призвести до того, що ваші документи відсіють ще на етапі технічного відбору, яким би цікавими не був ваш проєкт. На жаль, такий негативний досвід мають чимало здобувачів грантів. Проєкт є основою грантової заявки, в ньому зазначаються назва, мета, цілі, очікувані результати, приблизна вартість проєкту, терміни його реалізації, основні фінансові показники тощо. Важливо чітко визначити рамки проєкту і не виходити за них. Треба також розраховувати свої сили і ретельно підбирати команду спеціалістів, це підвищує шанси на успішну роботу над проєктом і отримання гранту, – підкреслила Юліка Красюк-Гаврилова.
Серед учасників тренінгу були редактори, журналісти кількох газет і журналу, директор місцевого видавництва, які зацікавлених в отриманні грантів на розвиток своїх видань. Виявилися і бажаючі скористатися фінансовою підтримкою благодійних фондів для видання книг.
А щоб у запорізьких журналістів і письменників було більше можливостей реалізувати свої плани, тренерка пообіцяла на другому етапі навчання поділитися власними лайхфаками у підготовці заявки та пакету документів, в роботі з грантодавцями на завершальному етапі цієї роботи, в формуванні команди та у звітності про використання грантів.
Отже, деякі секрети успіху грантової роботи від досвідченої тренерки Юліки Красюк-Гаврилової.
- Уважно читайте умови конкурсу. Нерідко грантоздобувачі допускають помилки через неуважність. Це, наприклад, зірвані дедлайни — замість 5-го дня подають на 6-й, замість 3 партнерів подають 2, здають не ті бланки, документи тощо. Трапляється, що невраховані важливі умови донора — кількість учасників, їхнє місцезнаходження, обсяги фінансування. Іноді в одному конкурсі змінюються умови у різний період часу. Тому слід бути уважнішими.
- Більшість грантодавців ставляться позитивно до партнерства, і як наслідок — дають їм більше можливостей. Але партнера слід обирати дуже уважно, і про все чітко домовлятися з ним на старті проекту. Зверніть увагу! Це повинна бути юридична особа з досвідом роботи не менш 1-2-х років. Партнери ретельно перевіряються грантодавцем.
- Слід описати досвід, топові позиції, дати живі посилання на їх діяльність. Експерти перевіряють і посилання, і кількість ваших підписників.
- В короткому описі, який ви надаєте в пакеті документів, ви показуєте актуальність та інноваційність вашого проєкту, його унікальність, кому принесе користь, що вирішить. Дотримуєтесь тих же підходів, як і в написанні інформації – хто, кому, для чого, де?
- Актуальність проекту показуйте через проблему і шлях її вирішення. Грантодавцям це подобається.
- Грантодавець оцінює команду проекту: які обов’язки, як збалансовано розподіл. Зазвичай це керівник проекту, бухгалтер, піарник, юрист, адміністратор чи менеджер. В залежності від мети і обсягу проекту можуть бути ще й куратори напрямків, тощо. Головне, щоб склад команди був збалансований і обґрунтований.
- Не забувайте про принцип: «Все врахувати». Бо бувало й таке, що учасники не включали до бюджету проекту заробітних плат команди, податків тощо. І, хоча й здобували грант, зрештою податки та інше поглинали левову частку коштів, що зменшувало бюджет проекту і призводило до неприємних наслідків. Важливо зважати на це та вносити адекватні суми до бюджету проекту.
- Дуже прискіпливо оцінюється інформаційна стратегія проекту – сюди, окрім суто інформаційних матеріалів, входить і реклама. Продумайте і пропишіть все ретельно, ще на старті домовтеся з колегами, де і на яких засадах будете розміщувати інформаційні матеріали про ваш проект. Формуйте якісні показники вашої аудиторії – хто прочитав, хто побачив – це необхідно для звіту.
- Звертайте увагу на певні обмеження, вони є в багатьох проєктах. Скажімо, що можна, а що не можна купувати на гроші грантодавця, тощо.
- Покажіть у проекті, як ви сприймаєте ризики, як будете їх долати і забезпечувати виконання вимог грантодавців по всіх пунктах вашого проєкту.
- Звертайтеся до консультантів. Але останні допомагають зекономити час. І поглянути на проект з іншої сторони — тобто показати проект таким, яким бачать його грантодавці.
- І – не бійтеся провалів. Це теж певний досвід. Треба ретельно проаналізувати помилки і подаватись знову.
–І сам тренінг, і секрети, якими з нами поділилася тренерка Юліка Красюк-Гаврилова – дуже корисні і цікаві для нас, – зазначила відповідальний секретар газети «Ситуація» Тетяна Гарькава, – Для мене це певною мірою стало дорожньою картою, як і що робити.
–З’явилась впевненість у тому, що можна добитися успіху і отримати грант, щоб відновити вихід нашої газети, – зазначила редакторка газети «Червоний промінь» із Запорізького району Наталія Стіна. – Я вже невеличкий досвід одержання гранту маю, але то була моя особиста робота. Для колективу добитися гранту складніше. Але сьогоднішній тренінг додав впевненості, що треба працювати в цьому напрямку далі, – зазначила вона.
–Наше видавництво «Просвіта» тісно працює з медіа і з журналістами. Я теж побачила для нас певні перспективи у грантовій роботі. Дуже вдячна за організацію і проведення такого корисного і цікавого тренінгу, – підкреслила директор видавництва Юлія Недоля.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Наталія Лісечко
Фото Дар’ї Зирянової
