Тема повернення тимчасово окупованих територій, насамперед, Криму, має бути ТОП-темою для українських та міжнародних медіа. Про це йшлося під час експертної онлайн-дискусії «Крим в українських медіа: практика та проблеми висвітлення», яка відбулася 14 вересня. Захід організувала Національна спілка журналістів. Він об’єднав діячів та експертів, для яких кримська тематика є пріоритетною і надзвичайно важливою. Учасники дискусії пенреконані, що для журналістської спільноти початок діяльності «Кримської платформи» має стати сигналом до більш активного висвітлення широкого спектру тем, пов’язаних із півостровом.
- Як українські медіа висвітлюють кримську тематику?
- Із якими перешкодами зустрічаються журналісти під час підготовки матеріалів?
- Як організувати роботу з джерелами інформації на окупованому півострові?
- Яка роль громадянської журналістики в Криму?
- Які теми можуть бути цікавими для аудиторії українських місцевих медіа?
«Ми проводимо експертну дискусію, щоб поділитися досвідом національного та регіонального рівнів, порадами й баченнями щодо того, як українські медіа та журналісти можуть діяти, щоб кримська тематика була постійно присутня в інформаційному полі. Щоб ми невпинно наближали той час, коли територіальна цілісність України буде відновлена. Це стратегічна мета», – підкреслив модератор зустрічі, голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Він також наголосив, що захід – це і сигнал солідарності з Владиславом Єсипенком, фрілансером Радіо Свобода, якого заарештували в Криму, та кримськотатарськими громадянськими журналістами, які транслюють судові засідання, привертають увагу до порушень прав людини в Криму. Чимало з них заарештовані або зазнають переслідувань російської влади.
Поштовхом до проведення дискусії стали рекомендації НСЖУ, які розробив кримський журналіст, оглядач сайту Крим.Реалії (Радіо Свобода), а віднедавна секретар Національної спілки журналістів України Микола Семена. Під час переслідувань, яких він зазнав в окупованому Криму, НСЖУ організовувала потужну кампанію підтримки його та інших українських журналістів.
«Не секрет, що експерти відзначають загальне послаблення уваги ЗМІ, а відтак і соціуму до кримської проблематики. Це загалом наше недопрацювання. Але відбулася «Кримська платформа», є рекомендації міжнародних організацій. Для нас це нові потенційні можливості, які ми не повинні змарнувати, а покращити й посилити висвітлення проблем Криму», – сказав Микола Семена у своєму виступі.
Постійний представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич зазначив, що історія Микола Семени – це «нагадування про те, що може відбуватися в тимчасово окупованому Криму з вільнодумними громадянами, які можуть аналізувати й розуміти, до чого можуть призвести дії окупантів». Він також підкреслив важливість ініціативи президента Володимира Зеленського «Кримська платформа»: «Тепер ми маємо новий логічний етап розвитку політики держави на шляху до де окупації та реінтеграції Криму».
«Вперше цього літа Комітет з питань свободи слова Верховної Ради України заслухав Представництво Президента України в АР Крим і прокуратуру АР Крим та міста Севастополя якраз таргетовано щодо питання забезпечення свободи слова в Криму. Він видав рекомендації, які доступні онлайн. Ми тримаємо зв’язок із комітетом, аби він тримав на контролі і був в курсі всіх подій, які стосуються питань здійснення журналістської діяльності в Криму. Це також може бути цікавим і НСЖУ в тому плані, що комітет готовий співпрацювати в цьому контексті», – повідомив Антон Кориневич.
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, яка опікується діяльністю українських журналістів на окупованих територіях, підкреслила важливу тезу: кримська тема на восьмому році окупації є важкою для українських журналістів. Разом з тим, вона переконана, що увага до неї необхідна для всіх українців і не тільки.
«Недостатньо говорити про те, що Крим – це Україна. Ми в своїй повсякденній роботі повинні постійно створювати інформаційні приводи й виводити кримську тему на порядок денний в усіх медіа – від локальних до центральних. Це наша звичайна сумління журналістська робота», – сказала вона й нагадала: як зробити цю тему цікавою, як написати, який підхід обрати, де знайти джерела та як їх захистити – про це все можна прочитати в рекомендаціях Спілки.
Співзасновниця «Лабораторії журналістики суспільного інтересу» Наталія Гуменюк має солідний досвід роботи на окупованих територіях та в зонах конфліктів. Вона розповіла, які привертати увагу до Криму, на прикладі спільного з журналом НВ проекту «Як ми будемо повертати Крим». Вона відзначила: «Ніби нам все відомо про ситуацію, бо по це регулярно й фахово пише велика кількість ЗМІ. Але наше завдання – такими колабораціями та іншими прикладами виходити на рівень загальнонаціональних ЗМІ і налагоджувати партнерство. Ми побачили, що ці питання не конкурентні, це питання посилення наших голосів, і це дійсно стало можливим. Тому би я закликала виходити за рамки кримської спільноти і придумувати не такі масштабні, а, можливо, точкові історії».
Своє бачення ролі ЗМІ у висвітлення кримської тематики висловили також експерти та представники українських редакцій: голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, журналістка-фрілансерка, журналістка руху «Кримська солідарність» та правозахисниця Лутфіє Зудієва, керівник Інтернет-проекту «Грати» Антон Наумлюк, головний редактор INжир Медиа (Херсон) Михайло Батрак, радіожурналістка, ведуча UA: Українське радіо Лтава (Полтава) Олена Никифоренко та ніші спікери.
Експертна дискусія проходила на платформі Zoom з одночасною трансляцією на сторінці НСЖУ у фейсбуці. За її результатами будуть напрацьовані поради для українських медіа, які не спеціалізуються на кримській та правозахисній тематиці, аби журналісти могли інтегрувати кримську тематику в свою редакційну політику та наблизити її до кожного читача.
