Перша заступниця голови комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина КОНСТАНКЕВИЧ, виступаючи на Всеукраїнській нараді редакторів 25 березня, найперше запевнила представників засобів масової інформації, що питання друкованих ЗМІ постійно залишаються в полі зору гуманітарного комітету. Вона повідомила, що в комітеті створена робоча група, яка найближчим часом має сформувати пул пропозицій для напрацювання ініціатив у законодавчому полі.
Торкнувшись нагромаджених не одним роком проблем у сфері медіа, Ірина Констанкевич закликає редакторів більше комунікувати з новою владою на місцях, подавати до комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики конкретні пропозиції щодо поліпшення справ на інформаційному полі України.
Зокрема, вона сказала:
–. В січні-лютому 2020 року в моєму окрузі Волині ми провели наради, де прозвучали цікаві пропозиції медійників, і всі ці пропозиції протягом року були в полі зору нашого комітету. Але, оскільки рік був складний, коронавірусний, з численними проблемами як економічного, так і політичного характеру, доводилося розбиратися, які питання мають стати центральними, а які, так би мовити, периферійними.
Стосовно робочої групи з діяльності друкованих ЗМІ. Щоб її робота була ефективною і дієвою, щоб підготувати в комітеті та подати пропозиції, важливо, щоб у пропозиціях від ЗМІ було менше емоцій, а більше конкретики. Нам потрібен глибокий аналіз результатів і наслідків роздержавлення друкованих ЗМІ, і я би просила привернути увагу до того, що автори цієї реформи все ж таки не до кінця передбачили всі її наслідки. Тепер ми з вами маємо усі проблемні ситуації розрулити.
Потрібен аналіз позитивів і негативів реформування. Я маю статистичні дані про випуск друкованих ЗМІ за територіальною ознакою, за контентом тощо, і ці дані викликають тривожній роздуми. Станом на зараз бачу, що негативів, напевно, більше, ніж позитивів.
Найбільше я хотіла б акцентувати увагу на певних адресних категоріях нашого населення, які мали б отримувати доступ до інформації, але отримують його в мінімальній кількості.
Як не раз уже прозвучало, це наші окуповані і прилеглі до них території.
Та я вважаю, варто говорити не тільки про Донецьку й Луганську області, про Крим, а про периметр прикордонних територій нашої держави. І тут же хочу сказати, що питання інформаційної безпеки, як і роль медіа в контексті інформаційної безпеки, є прерогативою нашого комітету. Ми робимо все для того, щоб це питання було пріоритетним на рівні держави.
Також хочу підняти з поверхневого аналізу і розглянути глибше проблему інформаційної дискримінації сільського мешканця. Адже в силу того, що відбулося роздержавлення, в силу того, що державне підприємство «Укрпошта» стало поза державою і над державою, сільські мешканці, на жаль, не отримують достатньої та якісної інформаційної послуги.
Сьогодні постійно звучить інформація, що люди в селах (особливо – віддалених від великих центрів) отримують пресу з великими затримками, коли газета вже давно втратила актуальність. Причому – наголошую! – найчастіше це ті сільські території, які, до всього іншого, не мають покриття інтернетом.
Хотілося б, щоб редактори артикулювали в своїх пропозиціях ще один аспект – друковані ЗМІ в контексті децентралізації. Комунікуючи з місцевою владою, я не можу сказати, що там немає розуміння ролі друкованих ЗМІ, і вважаю, що головні редактори повинні більше комунікувати з місцевими депутатами. Тепер, маючи новий адміністративний устрій, потрібно все ж таки на всіх рівнях нової регіональної і місцевої влади знайти способи, як підтримати друковані ЗМІ і з ресурсів області, і через ресурси територіальних громад.
До речі, чи не вперше цю проблему було порушено в нашому комітеті, коли ми попередньо розглядали восени 2020 року законопроект «Про медіа». Отже, давайте, працювати спільно, щоб тема не була втрачена, щоб ми її правильно прописали в нашому законодавстві, а зрештою – щоб на законодавчому рівні буда налагоджена комунікація між владою і газетами.
Хочу сказати що я як депутат-мажоритарник суцільно дослухаюся до головних редакторів мого виборчого округу, і всю проблематику місцевої преси я знаю саме від них, тобто з першоджерела, з перших вуст. Якщо ви зацікавлені в тому, щоб всі комунікативні канали були прямими, були досягнуті оптимальні результати, комунікуйте з депутатами-мажоритарниками.
З редакторами ми налагодили співпрацю з 2016 року, і всі ці роки я щомісяця публікую в газетах мого виборчого округу звіти про свою роботу. Чому інші народні депутати цього не роблять, це питання як до нардепів, так само і до журналістів.
На завершення хочу запевнити всіх представників ЗМІ: ми готові до співпраці з усіма стейкхолдерами, готові залучити до вирішення проблем журналістики всіх гравців на цьому ринку. Можете повірити: народні депутати так само, як і журналісти, потерпаємо за долю українців як нації, що формує свою національну ідентичність. І ми вважаємо, що заслуга друкованих ЗМІ в тому, що вони не лише доносять інформацію, але й формують національну ідентичність.
