Про особливості роботи журналістів під час війни 19 листопада говорили в укритті. В Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка відкрили безпекову аудиторію, де НСЖУ та Факультет журналістики під час круглого столу «Медіа та видавничий бізнес під час війни» підписали меморандум про співпрацю на п’ять років.
Аудиторія стане партнерським майданчиком Київського Центру журналістської солідарності НСЖУ для лекцій, тренінгів із безпеки та зустрічей із практиками.
Як зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко, котрий модерував захід, за вісім місяців 2026 року НСЖУ задокументувала 28 інцидентів із дронами проти журналістів і редакцій.
– Детектори дронів, бронежилети, навчання з безпеки сьогодні такі ж базові інструменти, як камера й диктофон, – наголосив Томіленко. Головна порада спілки – знімати наліпки «PRESS» і не маркувати автомобілі.

Водночас, за дослідженням НСЖУ, мешканці прифронтових громад найбільше довіряють саме місцевим медіа (59,4%), хоча телграм читають 77%.
– Соцмережі сигналізують, медіа пояснюють, – підсумував Сергій Томіленко.
Воєнна кореспондентка Ірина Сампан, авторка проєкту «На лінії вогню», розповіла про недавнє відрядження: нічна переправа через Сіверський Донець на рибальських човнах, 50 кілометрів пішки, підрив на міні.
– Якщо до 2022 року нас хотіли вбити артилерія і снайпери, то зараз тебе хочуть вбити буквально все, – сказала вона.
Успіх власного проєкту, за її словами, тримається на підготовці журналіста, постійному перебуванні в епіцентрі і вмінні себе «продати», бо «незалежні журналісти – бідні журналісти».

Відеожурналіст київського бюро BBC Дмитро Власов пояснив, що наліпка «PRESS» сьогодні означає пріоритетну ціль. «За людину відповідає редакція», — наголосив він. На його думку, безпеки й тактичної медицини мають навчати в університеті, щоб журналісти не вчилися в полі. Обидва воєнкори отримали від НСЖУ детектори дронів, надані ЮНЕСКО.

Онлайн виступила Андреа Рот – тележурналістка Баварського радіо, віцепрезидентка Баварської асоціації журналістів і членкиня Керівного комітету Європейської федерації журналістів. Від голови Німецької спілки журналістів Міки Бойстера, який цього року побував у Києві, німецькі колеги дізналися, що українським журналісткам досі бракує жіночих бронежилетів. «Це найбільше нас стривожило», – зізналася вона.

Андреа Рот – серед засновниць Міжнародної дорадчої ради Центрів журналістської солідарності НСЖУ. Рада шукає для центрів багаторічне фінансування, детектори дронів, бронежилети й психологічну підтримку.
У 25 прифронтових редакцій програми Frontline Press власні доходи покривають у середньому лише 49% витрат. Утім за рік жодна з цих газет не зупинилася. Директор програм IRMI Олексій Солдатенко розповів, як локальні медіа шукають власні гроші й переходять від газети до мультимедійної редакції. За дослідженням IRMI, 89% локальних медіа говорять про повне психологічне виснаження, і лише 3% можуть працювати без серйозних фінансових обмежень.

Керівник департаменту комунікацій НСЖУ, член Правління НСЖУ Олександр Харченко пояснив, як прифронтові історії пробивають «співчутливе вигорання» Європи: замість цифр – конкретні люди. Наприклад, науковець з Асканії-Нової, якого ФСБ оголосила «біотерористом», чи боєць «Данте» і його Беатріче. Ці історії перекладають англійською і пропонують західним редакціям.

Викладачі факультету, зокрема, професор Віктор Шпак, наголосили на важливості практичного навчання журналістів. Заступниця декана Вікторія Іващенко запропонувала разом із НСЖУ створити словник безпекової журналістики.
Завершився захід показом документальної стрічки НСЖУ «Їдемо, бо нас чекають» про Олексія й Наталію Пасюг. Після релокації редакції вони видають газету «Ворскла» і розвозять її прикордонними селами Сумщини під дронами.
Олексій Пасюга долучився до круглого столу онлайн просто з дороги. Він розповів, що в 2022 році продовжити роботу редакції допомогла підтримка НСЖУ. Сьогодні «Ворскла» заробляє на соцмережах більше, ніж на друкованому виданні. Утім від паперу не відмовляються: у деяких селах це єдине джерело інформації.
Режисер і оператор фільму Євген Черевко назвав головним, що побачив у своїх героях, «відповідальність на двох».

Інформаційна служба НСЖУ, фото: Наталія Євдокименко / НСЖУ














Дискусія з цього приводу: