Міжнародна підтримка українських журналістів працює. Настав час її зберегти й посилити

Заява Міжнародної консультативної ради Центрів журналістської солідарності

Листопад 2026 року

Місцева газета «Зоря» у Золочеві поблизу кордону з Росією отримала генератор, щоб редакція могла працювати під час відключень світла. Репортери в Харкові можуть узяти детектори дронів перед поїздками в небезпечні райони. Журналісти, які втратили робочі місця, знаходять в українських Центрах журналістської солідарності електроенергію, інтернет і практичну допомогу.

Ось як виглядає міжнародна солідарність на практиці.

Центри журналістської солідарності, створені Національною спілкою журналістів України (НСЖУ) у 2022 році за підтримки міжнародних партнерів, нині працюють у семи містах України. Вони надають засоби захисту, екстрену допомогу, проводять тренінги з безпеки, забезпечують юридичну та психологічну підтримку, а також місця, де журналісти можуть продовжувати роботу попри війну.

З 2022 року до липня 2026 року Центри зареєстрували 10 573 звернення по допомогу. Міжнародна підтримка також допомагає місцевим медіа продовжувати виходити. У межах програми Frontline Press 25 прифронтових газет отримали пряму фінансову підтримку, щоб і далі видаватися.

Кілька членів нашої Міжнародної консультативної ради відвідали Україну й на власні очі побачили, як ці послуги допомагають журналістам продовжувати роботу. Ми дякуємо ЮНЕСКО, МФЖ і ЄФЖ, міжнародним журналістським організаціям, північноєвропейським видавцям, журналістським спілкам і багатьом іншим партнерам, які зробили це можливим.

Ще одна зима, дедалі більший тиск

Російські атаки на енергетичну інфраструктуру України й далі порушують повсякденне життя та роботу. Навіть у Києві журналісти часом мають електрику лише кілька годин протягом робочого дня.

Для репортерів, які висвітлюють війну, дрони становлять дедалі серйознішу небезпеку. Для місцевих редакцій вартість роботи постійно зростає. Декому з журналістів потрібно терміново переїхати. Іншим потрібне щось зовсім просте — кілька ночей спокійного сну без повітряних тривог. Журналістки, які доглядають дітей чи літніх родичів, часто стикаються з додатковими труднощами, коли шукають безпечне місце для проживання.

Солідарність — це також захист колег, яких Росія тримає в ув’язненні. Підконтрольний Росії суд засудив 65-річну українську журналістку, членкиню НСЖУ Ірину Левченко до 15 років позбавлення волі. Її справа нагадує, чому міжнародний тиск задля звільнення ув’язнених українських журналістів має тривати.

Центри стали частиною підтримки, на яку покладаються журналісти. Проте обладнання потребує заміни, екстрені потреби виникають без попередження, а люди, які забезпечують роботу цих служб, потребують сталого фінансування.

Що може зробити міжнародна медійна спільнота

1. Організувати акцію солідарності цієї зими.

Ми запрошуємо національні журналістські спілки та асоціації, що входять до Міжнародної федерації журналістів (МФЖ) і Європейської федерації журналістів (ЄФЖ), розглянути можливість організувати взимку 2026–2027 років принаймні одну добровільну збірку коштів чи акцію солідарності.

Допомогти може збір серед членів, внесок із фонду солідарності спілки чи благодійний захід. НСЖУ та перевірені міжнародні партнери можуть разом із зацікавленими організаціями визначити практичні способи передачі внесків і спрямування їх журналістам, які потребують допомоги.

2. Залучати видавців і медійних роботодавців.

Видавці можуть допомогти українським редакціям обладнанням, резервним живленням, фінансовими внесками чи прямим партнерством. Національні асоціації видавців і міжнародні мережі, зокрема WAN-IFRA, могли б залучити до цих зусиль більше медійних компаній. Партнерство з прифронтовою газетою чи регіональною редакцією може дати підтримку, водночас практичну і тривалу.

3. Підтримувати роботу Центрів солідарності.

Ми закликаємо міжнародних донорів і фонди забезпечити передбачуване фінансування персоналу Центрів, їхніх послуг і основних поточних витрат — разом із підтримкою на обладнання.

Детектор дронів чи генератор допомагає лише тоді, коли потрапляє до журналістів, які його потребують. Це забезпечують досвідчені місцеві команди. Вони також реагують на нагальні запити, які неможливо передбачити в проєктному плані, — від екстреної релокації до допомоги фрилансерам.

4. Допомогти незалежним прифронтовим медіа вистояти.

Невеликі газети, радіостанції та онлайн-редакції потребують прямої, гнучкої підтримки на зарплати, друк, поширення, обладнання та інші базові витрати.

У громадах поблизу бойових дій місцеві журналісти розповідають про евакуацію, роботу комунальних і державних служб та повсякденні рішення, які люди мусять ухвалювати, щоб уберегтися. Друковані газети особливо цінні там, де електрика й інтернет ненадійні. Підтримувати роботу цих редакцій — означає допомагати громадам залишатися поінформованими.

5. Зберігати професійні зв’язки та говорити на захист ув’язнених журналістів.

Запрошуйте українських журналістів на конференції та професійні обміни, поширюйте їхні матеріали, налагоджуйте партнерства між редакціями. Міжнародні колеги також можуть відвідувати Україну, коли це дозволяє безпекова ситуація, і допомагати доносити досвід українських журналістів до ширшої аудиторії.

Ми просимо журналістські організації й далі порушувати справи колег, ув’язнених Росією, і домагатися їхнього звільнення.

Спільні зусилля, які ми здатні підтримувати

Міжнародна медійна спільнота допомогла українським журналістам створити мережу, яка відповідає на реальні потреби. Підтримка цієї мережі тепер має стати спільною відповідальністю ширшого кола професійних організацій і партнерів.

Ми дякуємо всім, хто стоїть пліч-о-пліч з українськими журналістами від 2022 року, і запрошуємо інших долучитися до цих зусиль у найближчі місяці.

Міжнародна підтримка українських журналістів працює. Настав час її зберегти й посилити.

Міжнародна консультативна рада Центрів журналістської солідарності

Підписанти підтримують цю заяву в особистому статусі; посади й організації зазначено лише для ідентифікації.

Анна Дель Фрео — віцепрезидентка Асоціації журналістів Ломбардії; колишня членкиня Керівного комітету ЄФЖ

Тіне Йогансен — директорка народної вищої школи Brandbjerg Højskole; колишня президентка Спілки журналістів Данії

Рут Кроненбург — виконавча директорка Free Press Unlimited

Дженніфер Моро — віцепрезидентка Міжнародної федерації журналістів; Unifor (Канада)

Ранді С. Огрей — генеральна директорка Асоціації медіапідприємств Норвегії; голова Ukrainian Media Fund Nordic

Андреа Рот — віцепрезидентка Баварської асоціації журналістів; голова Європейської комісії Німецької асоціації журналістів (DJV); членкиня Керівного комітету ЄФЖ

Могенс Шмідт — старший радник з питань свободи преси та розвитку медіа; голова IRMI Ukraine; колишній заступник помічника Генерального директора ЮНЕСКО

Скликано та координовано Національною спілкою журналістів України:

Сергій Томіленко — голова Національної спілки журналістів України

Ліна Кущ — перша секретар Національної спілки журналістів України

Про Центри журналістської солідарності

Центри створила у квітні 2022 року Національна спілка журналістів України за підтримки МФЖ і ЄФЖ. Вони допомагають журналістам і медійним організаціям, які постраждали від російської війни. Мережа працює в Києві, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Сумах, Львові та Івано-Франківську.