Під час війни робота журналіста, особливо в прикордонній Сумській області, щоденно пов’язана з підвищеними ризиками для життя та здоров’я. Аби зменшити їх, Сумський Центр журналістської солідарності НСЖУ організував для медійників практичний тренінг із фізичної та хімічної безпеки. До спілкування долучилися фахівці Головного управління ДСНС України у Сумській області — начальник служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту Олександр Самодай та начальниця відділу оперативних комунікацій Валерія Деменко. Вони поділилися прикладними знаннями, алгоритмами дій на місцях надзвичайних ситуацій і правилами, які допомагають зберегти життя під час виконання професійних обов’язків.
Хімічна та радіаційна безпека: від респіраторів до професійного захисту
Олександр Самодай детально розібрав із медійниками особливості захисту органів дихання від бойових отруйних речовин, промислових викидів та радіоактивного пилу. Він продемонстрував класичні цивільні й військові засоби захисту та сучасні панорамні маски європейського зразка зі спеціалізованими фільтрами. Експерт наголосив на значенні маркування фільтрувально-поглинальних коробок: наприклад, маркер П3 вказує на захист від радіоактивного пилу, літери А, Б, Е, К захищають від небезпечних хімічних речовин на кшталт аміаку, хлору та діоксиду сірки, а маркування СХ та СО означає захист відповідно від бойових отруйних речовин та чадного газу.

Фахівець зазначив, що в разі відсутності спеціального протигазу від радіоактивного пилу чи механічних часток може захистити навіть звичайний респіратор або ватно-марлева пов’язка. Проте при реальних хімічних загрозах чи пожежах звичайний фільтр без виносного кисневого балона не гарантує довготривалої роботи всередині осередку, а слугує лише засобом для швидкого виходу з небезпечної зони.
Також Олександр Самодай розповів про роботу 22 розгорнутих постів радіаційно-хімічного спостереження на Сумщині та запевнив, що рятувальники постійно моніторять ситуацію, використовуючи найсучасніші портативні дозиметри й аналітичні лабораторії. У разі виникнення реальної хімічної загрози для цивільних першоджерелом чітких інструкцій щодо евакуації чи герметизації приміщень завжди виступає офіційне оповіщення від місцевої адміністрації та ДСНС.
Фізична безпека журналіста: робота на місці прильоту та побутові ризики
Валерія Деменко зосередила увагу на практичних аспектах фізичного захисту журналістів під час обстрілів та роботи на локаціях після ударів ворога. Спікерка застерегла медійників від гонитви за «сенсаційними кадрами» ціною власної безпеки, наголосивши, що жодне відео чи фотографія не варті ризику для життя.

На місці надзвичайної події журналісти зобов’язані носити бронежилет і каску, мати при собі укомплектовану індивідуальну аптечку з рукавичками й турнікетом, а також тактичні окуляри й захисні навушники для захисту від пилу, уламків та акустичних травм. Завжди необхідно мати при собі документи та журналістську акредитацію.
Представниця ДСНС категорично не радить журналістам підходити близько до конструкцій будівель, що зазнали руйнувань, або самовільно підніматися на аварійні поверхи. Вона навела реальні приклади з практики рятувальників, коли зовні цілі залізобетонні плити й цегляні стіни раптово обвалювалися після тривалого горіння та прихованого перегріву. Крім того, небезпеку становлять згарища складів чи логістичних центрів, де під завалами можуть продовжувати детонувати й вибухати акумулятори або батарейки.
У разі оголошення про загрозу повторного удару медійники повинні негайно відходити в безпечне місце разом із рятувальними службами, а не залишатися для зйомок. Якщо ж загроза застала на вулиці чи в дорозі, кращим рішенням є негайне залишення автомобіля та укриття в низині, за міцною бетонною стіною або у найближчому закритому приміщенні. Також фахівчиня наочно продемонструвала механіку поводження з оптоволокном від ворожих БПЛА й показала, як правильно користуватися побутовими порошковими та вуглекислотними вогнегасниками, перевіряючи показники манометрів перед застосуванням.
Підбиваючи підсумки тренінгу, учасники наголосили: засвоєні алгоритми дій та самодисципліна перетворюють теоретичні правила на дієвий щит, який дозволяє журналістам Сумщини впевнено та безпечно виконувати свою місію на інформаційному фронті.



Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Центру журналістської солідарності Львів-Суми: 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Садівничий – координатор Сумського центру, +0505822517).














Дискусія з цього приводу: