Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) 94 голосами «за» підтримала резолюцію «Подолання гендерних стереотипів у медіа». Про це на своїй Фейсбук-сторінці повідомила народна депутатка України, голова профільного підкомітету Верховної Ради та голова підкомітету з питань медіа та інформаційного суспільства ПАРЄ Євгенія Кравчук, яка є авторкою документу. Окремий розділ доповіді присвячено тому, як Росія використовує мізогінію та ШІ-технології як зброю у гібридній війні проти України.
Ухваленню цього важливого рішення передувала тривала й ґрунтовна підготовча робота. Зокрема, було проведено fact-finding місію до Ірландії та десятки консультацій із представниками медіа, цифрових платформ, регуляторних органів, громадянського суспільства та молодіжного сектору Ради Європи. Значний внесок в українську частину доповіді зробила громадська організація «Жінки в медіа».
За словами Євгенії Кравчук, гендерні стереотипи – це не просто застарілі уявлення про роль чоловіків та жінок, а фактор, що нормалізує нерівність і обмежує участь людей у професійному й політичному житті. При цьому тиску зазнають і чоловіки, від яких суспільство вимагає відповідності нав’язаним традиційним моделям поведінки.
До чого ПАРЄ закликає держави-увасники?
Ухвалена резолюція містить низку чітких рекомендацій для урядів країн Ради Європи:
- Освіта та критичний аналіз: впроваджувати у шкільні програми курси з гендерної рівності та розвивати медіаграмотність на всіх рівнях, щоб навчити громадян розпізнавати сексистську мову ненависті та маніпуляції;
- Регулювання соцмереж: вимагати від цифрових гігантів прозорих алгоритмів і дієвої протидії онлайн-переслідуванням, дипфейкам та мізогінному контенту;
- Підтримка ГО: гарантувати стале фінансування та захист організаціям, які захищають права жінок, борються із насильством та просувають медіаграмотність;
- Рівне представництво: забезпечити баланс чоловіків і жінок у новинах, рекламі, аналітичних програмах та серед експертів.
Вплив штучного інтелекту та невидимість старших жінок
Комітет ПАРЄ з питань культури, науки, освіти та медіа посилив фінальний документ кількома важливими аспектами.
Ризики ШІ: Алгоритми штучного інтелекту здатні не лише копіювати, а й серйозно масштабувати наявні у суспільстві упередження. Резолюція закликає протидіяти незаконному поширенню цифрових імітацій людини (дипфейків) і спрямувати ШІ на користь гендерної рівності.
Також експерти наголосили на важливості присутності жінок «за лаштунками» медіавиробництва – серед режисерок, продюсерок та медіаменеджерок, які ухвалюють редакційні рішення. Окрему увагу звернули на проблему вікового ейджизму: старші жінки в медіа часто стають «невидимими», оскільки суспільство помилково пов’язує жіночу цінність лише із молодістю та зовнішнім виглядом.
Гендерні стереотипи як зброя Росії проти України
Важливе місце в доповіді посідає український досвід протистояння повномасштабній російській агресії. Російська Федерація перетворила гендерні стереотипи на інструмент гібридної війни.
Окупанти активно використовують:
- сексуалізовані дипфейки;
- скоординовані кампанії з онлайн-цькування та доксингу;
- мережі ботів і підроблені акаунти.
Головними мішенями цих атак стають українські журналістки, активістки, правозахисниці та політикині. Особливо ті, які фіксують російські воєнні злочини та розслідують корупцію. Мета ворога – залякати, дискредитувати та повністю витіснити українських жінок із публічного простору.
Саме тому, як наголошується в резолюції, безпекова співпраця великих цифрових платформ (соцмереж) із незалежними українськими медіа та громадянським суспільством сьогодні має критичне значення. Наступним кроком має стати практична імплементація цих норм на законодавчому рівні держав-членів Ради Європи.
Раніше ми розповідали про те, що російські спецслужби масово заповнюють інтернет мільйонами автоматизованих фейків, аби алгоритми Google та популярні чат-боти видавали російську пропаганду за чисту монету.
Дискусія з цього приводу: