П’ятнадцять локальних редакцій з різних регіонів України завершили черговий етап проєкту Національної спілки журналістів України за підтримки Ukrainian Media Fund Nordic – і показали, що навіть у час війни медіа здатні не просто інформувати, а реально змінювати життя громад.
За підсумками проєкту підготовлено понад 30 журналістських матеріалів різноманітних форматів, які охопили аудиторію понад 7 мільйонів осіб. Випущено понад 320 тисяч примірників друкованих видань. Але головне – не у цифрах.
«Багато ОСББ ухвалили рішення відкрити укриття»
Чернігівська «Вість» стала учасницею проєкту вперше – і одразу обрала тему, яка болить найбільше.
– Чернігів має виразний запит на безпеку, – пояснює головна редакторка Ольга Макуха. – Через часті повітряні тривоги тема укриттів вкрай актуальна. Висвітлюємо її з різних боків: стан укриттів, конкретні приклади самоорганізації людей, щоб одні ОСББ подивились на досвід інших. Як можна подбати самим про себе, чим може допомогти влада.
Редакція підготувала серію мультимедійних матеріалів про укриття в ОСББ, приватному секторі, навчальних закладах та музеї. Показали, як мешканці самі зробили ремонт у підвалі. Розповіли про укриття в художньому музеї, де провели церемонію «Жінка року».
– У Чернігові є така традиція – у грудні нагороджувати жінок. Спочатку на сцену виходить жінка, їй вручають відзнаку. У перерві між врученням відзнак виступають наші місцеві артисти. Незважаючи на те, що війна, Чернігів зберіг цю тридцятирічну традицію, вона не переривалася жодного разу. Торік під час проведення церемонії довелося спускатися в укриття. Тому цьогоріч вирішили провести відразу в укритті, щоб концерт не переривався, – розповідає Ольга Макуха.

Друковані матеріали редакція поєднала з відеосюжетами, доступ до яких здійснювався через QR-коди. Результат перевершив очікування: відео на тіктоці зібрали понад 80 тисяч переглядів, на фейсбуці – понад 25 тисяч, на ютубі – понад 8 тисяч.
Але найважливіше – реакція громади.
– Багато ОСББ ухвалили рішення відкрити укриття. Плануємо продовжувати висвітлювати тему сховищ стільки, скільки це буде актуально, – каже Ольга Макуха.
Про участь у проєкті журналістка говорить зі вдячністю.
– Мені допомогло спілкування з представниками спілки. Відчула дуже толерантне і дружелюбне ставлення. Якщо щось треба, то підкажуть, допоможуть, – каже Ольга Макуха. – Кошти гранту перевели дуже швидко, повною сумою. Я дуже щаслива, що нас помітили і запросили в цей проєкт. Він був корисний як для жителів Чернігова, так і для медійників.
«Жінка, якій 92 роки, співає в хорі»
Сумське видання «Панорама» також вперше долучилося до проєкту – і обрало стратегію, яка відрізняється від популярної тенденції «писати про молодь».
– Насамперед, ми дуже раді, що нас включили до цього проєкту, бо сьогодні регіональним медіа надзвичайно складно виживати. Потім, насправді, ми дуже вдячні нашим грантодавцям за те, що вони дали можливість працювати саме над тими темами, які важливі у кожного конкретного регіону, – каже головна редакторка Олена Касаткіна.
Редакція провела онлайн-опитування на сайті, щоб зрозуміти, що цікавить читачів найбільше.
– Ми, наприклад, обрали саме людей похилого віку, тому що із Сум виїхало дуже багато молоді. І люди похилого віку залишилися самі. Тож їм важкувато. І попри те, що в місті є куди піти, де отримати допомогу, люди мало про це знають, на жаль, – пояснює Олена Касаткіна. – Плодити інтернет-канали, які тільки повідомляють про тривогу, немає сенсу. На репостах таких новин аудиторію вже не здобудеш. Тему «Війна і старість» запропонували самі підписники. Вони в нас переважно 70+, навіть не 60+. І ми вирішили, що важливо показати їм можливості, куди можна піти в місті, крім магазину і аптеки, причому безкоштовно. Де і українську допоможуть вивчити, і пояснять, як зареєструватися в «Дії» й не натрапити на шахраїв, – розповідає вона.
Редакція підготувала інтерв’ю з психологом про адаптацію людей похилого віку до викликів війни та матеріал про «Університет третього віку». Результати вразили самих журналістів.
– Ми дуже були здивовані, що насправді людям потрібна така інформація. Наприклад, у хорі співає жінка, якій 92 роки. І от вона виходить, 15 хвилин йде до зупинки, у будь-яку погоду, після обстрілу. Вона сідає на тролейбус, якщо нема тролейбуса, їде на перекладних, приїжджає, і вони там і співають, і в’яжуть, і танцюють», – ділиться враженнями Касаткіна.
Матеріал «Осінь життя під тягарем війни» набрав 2172 перегляди, а публікація «Осередок розради для старших людей у Сумах» – 3356 переглядів. Це високий показник для регіонального друкованого медіа.

– Герої матеріалів дуже просили нас, якщо буде можливість, продовжити висвітлення їхнього дозвілля і роботи цих працівників, щоб більше людей про це знало. Будемо сподіватися на продовження таких ініціатив, бо коли дають таку свободу вибору, то це прямо те, що нам треба, – каже Олена Касаткіна. – Досить непрості умови праці у прифронтових Сумах, де внаслідок обстрілів склалася вкрай несприятлива ситуація з електрозабезпеченням, тому частину матеріалів доводилося писати буквально вночі.
Виклики, які об’єднують усіх
– Труднощі, з якими стикаються редакції, мають не індивідуальний, а системний характер. Йдеться про об’єктивні умови роботи локальних медіа в Україні під час війни, – підкреслює медіаексперт, ментор проєкту Віталій Голубєв.

Найчастіше редакції говорять про дефіцит людських ресурсів.
– Фактично цей проєкт веду я сама. У нас дві людини в редакції, решта – на віддаленій роботі. Це не скарга, це просто реальність, – каже Олена Галіна з радіо «Ностальжи» (Нікополь).
Актуальною проблемою є порушення авторських прав анонімними телеграм-каналами.
– Телеграм краде новини без посилань, це величезна проблема. Журналіст витратив купу часу, а телеграм краде. Вважаю, що має бути реєстрація телеграм-каналів, – каже Андрій Болкун з «Leopolis.news».
Черкаський «ПроЧерк» знайшов часткове рішення.
– Якщо у фейсбуку можуть перепостити наш матеріал і таким чином залишається посилання на сайт, то в телеграмі просто крадуть. Щоб бодай якось захистити наші матеріали від недобросовісного використання, розміщуємо на фотографіях наш логотип, – каже головний редактор Назарій Вівчарик.
Агенти позитивних змін
– Локальні медіа здатні виконувати не лише інформативну функцію, а й ставати важливими агентами позитивних змін у громадах. Фіксуючи суспільно значущі проблеми, створюючи простір для діалогу між владою та мешканцями й запроваджуючи новаторські підходи, регіональні медіа сприяють формуванню більш згуртованих і стійких спільнот, – каже Віталій Голубєв.
За його словами, найперспективнішим напрямом розвитку є посилення імпакт-фактору проєктів – переходу від демонстрації результатів першого рівня (контент) до результатів другого і третього рівнів (наслідки, вплив).
– Вплив матеріалу буде більшим, якщо після його виходу буде підготовлено електронну петицію, депутатський запит, організовано обговорення на офлайновому чи онлайновому майданчику. Саме в такій діяльності найкраще проявиться роль локальної редакції як інформаційного хабу, як агента позитивних змін, як центру тяжіння активних людей громади, – підкреслює експерт.
Координаторка проєктів НСЖУ Ірина Хроменко зазначає, що другий етап програми дозволив редакціям не лише завершити розпочаті проєкти, а й закріпити досягнуті результати та інтегрувати нові підходи в щоденну роботу. П’ять нових медіа долучилися до програми та отримали можливість розвивати взаємодію з громадою.

– Проєкт засвідчив критичну важливість системної та послідовної підтримки незалежних локальних медіа в Україні, особливо в умовах війни, коли доступ до достовірної інформації стає питанням національної безпеки, а медіа виконують роль зв’язку між громадою та владою, допомагаючи вирішувати практичні питання населення, – підсумовує вона.
Переважна більшість редакцій зазначили, що продовжуватимуть розпочаті проєкти після завершення програми підтримки. Презентація аналітичних підсумків за результатами проєкту заплановано на січень 2026 року.
Максим Степанов, інформаційна служба НСЖУ

























Дискусія з цього приводу: