Минулий рік демонструє дві протилежні тенденції в українському медіапросторі: одні редакції зміцнюють журналістські стандарти, інші все активніше вдаються до сумнівних методів заради швидкого трафіку та грошей.
Наприкінці 2025 року моніторинг Інституту масової інформації зафіксував погіршення результату щодо достовірності новин та чіткого розмежування фактів і коментарів. Водночас обсяги замовних матеріалів залишилися на високому рівні, а телеграм-канали медіа перетворилися на окрему проблемну зону. Ці тенденції можуть серйозно вплинути на довіру читачів та суспільну роль журналістики у 2026 році.
Стандарти: загальна картина
Українські медіа загалом зберегли збалансованість у висвітленні різних точок зору – цей показник склав близько 97,5%. А це показує відсутність політичної заангажованості абсолютної більшості редакцій. Проте стандарт достовірності знизився до 94,1%, а відокремлення фактів від коментарів впало до 85%. Це означає, що суттєво збільшилась подача матеріалів без чітких джерел або з такими, що взагалі не вказані, а в заголовках і текстах факти дедалі частіше замінюються суб’єктивними оцінками. «Клік за будь-яку ціну»: редакції очевидно схиляються до подібної логіки.
Telegram як зона турбулентності
Сайти медіа поки що краще підтримують якісний контент, натомість їхніх телеграм-каналів у 2025 році показали зовсім інший рівень роботи. Дані моніторингу показують, що 65,8% контенту в телеграм-каналах популярних онлайн-видань не відповідає професійним стандартам. Понад половину публікацій експерти визнали недостовірними. Чимало дописів порушували принцип розмежування фактів та коментарів, містили емоційно забарвлені судження. Також зафіксовано контент із ознаками замовності та навіть окремі публікації з елементами російської пропаганди. Для 2026-го це означає реальну загрозу: канал у Telegram може зруйнувати репутацію, яка редакція роками будувалася на основному ресурсі.
Замовні матеріали: стійка присутність
У 2025 році ринок джинси повернувся до системної роботи. У травні зафіксовано 179 матеріалів із ознаками замовності – на 14% більше у порівнянні з листопадом 2024-го, коли таких було 157. У вересні 2025-го картина майже не змінилася: 178 замовних публікацій із тим самим розподілом – 74% комерційних замовників та 26% політичних. У минулому році відбулося певне перегрупування в центральному політичному сегменті. Але загальний обсяг залишився сталим через невизначеність із виборами, тоді як комерційні замовлення продовжували масово надходити.
Білий список і позитивні зміни
Попри негативні тренди, 2025-й приніс і обнадійливі зміни. Білий список розширився до 17 медіа, які підтримують стандарти на рівні не нижче 96% та не публікують джинсу. У 2026-му це може стати орієнтиром для інших редакцій, які поки не потрапили до переліку відповідних медіа, що доводить: якісна журналістика можлива навіть під час війни, хоча й вимагає дисципліни та ресурсів.
Також покращилася прозорість редакційних політик: 64% національних онлайн-медіа опублікували на сайтах повноцінні редакційні політики або їхні фрагменти – це на 14% більше, ніж у 2024 році. Втім, 36% медіа досі не опублікували жодної політики, залишаючись непрозорими щодо базових принципів роботи з інформацією.
Що чекає на медіа у 2026-му
Головна небезпека наступного року – прийняття негативних практик як норми: клікбейтні та маніпулятивні заголовки, анонімні джерела, переказ телеграм-каналів замість справжньої журналістської роботи, загальний дрейф новин у бік легкого трафіку. За таких умов джинса почуватиметься комфортно: межа між інформацією та прихованою рекламою розмивається, маркування стає формальністю, а читачі втрачають здатність відрізняти факти від нав’язаних інтерпретацій.
Водночас розширення Білого списку та зростання прозорості редакційних політик демонструють, що українські медіа мають інструменти для саморегулювання. Насправді все залежить лише від вибору, який робитимуть самі редакції.
