Як термомодернізація будівель, реконструкція теплових мереж і генерації, а також нові підходи до формування тарифів на тепло і воду стають важливими кроками на шляху євроінтеграції? Про це йшлося під час вебінару «Модернізація житлово-комунального сектора як частина європейського курсу України» для журналістів загальноукраїнських і місцевих медіа, організованого Національною спілкою журналістів України за підтримки USAID Проєкту енергетичної безпеки (ПЕБ) у четвер, 19 листопада.
Модернізація централізованого теплопостачання є важливою передумовою приєднання України до Європейського зеленого курсу (European Green Deal). Про це заявив заступник міністра розвитку громад та територій України з питань європейської інтеграції Ігор Корховий.
«У рамках приєднання до Європейського зеленого курсу ми, як міністерство, ставимо дуже амбітні цілі: до 2050 року енергоспоживання будівлями має скоротитися на 50%, а в системах централізованого теплопостачання до 60% всієї енергії має вироблятися з альтернативних джерел», – сказав заступник міністра.
Для досягнення цих цілей відомство розробляє стратегію термомодернізації будівель та привабливі для інвесторів умови залучення коштів. Нові можливості відкриває міжнародне співробітництво в цій сфері. Зокрема, за рахунок кредиту Європейського інвестиційного банку протягом п’яти років буде виконано термомодернізацію майже 1000 громадських будівель.
«Відповідно до угоди, яку підписали в жовтні цього року керівники Міністерства розвитку громад та територій України і Європейського інвестиційного банку, Україна отримає кредит у розмірі 300 мільйонів євро під мінімальні відсотки для реалізації проектів із термомодернізації громадських будівель – шкіл, дитсадків, клубів, лікарень – у невеликих містах із населенням від 15 до 250 тисяч осіб. Це дозволить місцевим бюджетам значно зекономити витрати на енергоресурси», – сказав заступник міністра.
Про те, як обчислюються таз чого складаються тарифи у сфері централізованого теплопостачання та хто їх встановлює, розповів експерт USAID Проєкту енергетичної безпеки Артем Кузнецов. Експерт показав, чому обсяг споживання не менш важливий, ніж величина тарифу, а тарифоутворення починається із затвердження інвестиційної програми, планового відпуску, норм паливно-енергетичних ресурсів.
«Доступність опалення має в першу чергу вирішуватися зменшенням споживання завдяки заходам енергоефективності в будинку та адресними субсидіями, яких насправді потребують найменш спроможні верстви населення. Субсидування тарифу призводить до «переспоживання» та субсидування споживачів, які цього не потребують і здатні платити повну вартість», – наголосив Артем Кузнецов.
Окремо експерт зупинився на структурі тарифів на тепло та на частці газу (палива) в цих тарифах, на перевагах двоставкових тарифів і стимулюючому тарифоутворенні. «Стимулююче тарифоутворення в середньостроковій перспективі має призвести до підвищення якості послуг та зниження тарифів; важливими елементами цього є цільові показники підвищення ефективності, довгострокове планування інвестицій та відповідна звітність», – пояснив експерт.
Коли підприємство є природним монополістом, дуже важливо виставляти законодавчі вимоги до нього, перевіряти рівень тарифів, щоб споживач не був залежним від монополіста, був захищеним і відчував, що ці рішення є економічно обгрунтованими, а також щоб споживач мав змогу перевіряти дотримання ліцензіатом структури тарифів і ліцензійних умов. Про цю роботу учасникам вебінару розповіла заступниця начальника відділу стратегічного розвитку енергетичних ринків та сфери комунальних послуг Управління стратегічного розвитку та міжнародної координації Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Анна Потравка.
За результатами
2019 року комісія провела 73 планові та 17 позапланових перевірок у сфері
теплопостачання, у сфері водопостачання – 25 планових та 10 позапланових
виїзних перевірок. Накладено санкції у вигляді штрафів на підприємства у сфері
теплопостачання на суму 2,4 млн. грн., а у сфері централізованого водопостачання і водовідведення – на суму 2,6
млн. грн.
«Основними порушеннями є неподання або порушення термінів подання звітності,
недотримання структури тарифів, невиконання або неналежне виконання інвестиційних програм та рішень
НКРЕКП, неповідомлення про зміну даних ліцензіата та інше. Крім того, за результатами планових та позапланових
перевірок, у 2019 році було
прийнято рішення щодо необхідності коригування тарифної виручки у бік зменшення
на загальну суму понад 4 млрд. гривень», – зазначила Анна Потравка.
Тема модернізації житлово-комунального господарства в українських медіа часто висвітлюється поверхово, із фактичними помилками та без пояснень, як ті чи інші рішення вплинуть на життя конкретних людей. Про це зазначила під час вебінару медіатренерка, викладачка журналістики Тетяна Бондаренко. Експертка проаналізувала тематичні публікації та сюжети і дала поради журналістам. Для аудиторії медіа були би цікаві аналіз регіональних програм реформування розвитку житлово-комунального господарства; пояснення які служби і за що відповідають; інформаційні матеріали про зношеність житлового фонду і ризики, з цим пов’язані; історію про участь громадських об’єднань у реформуванні житлово-комунального сектора; журналістські розслідування.
Участь у вебінарі взяли понад 30 журналістів місцевих і загальноукраїнських медіа.
Вебінар було проведено в рамках освітньої ініціативи «Прозорість та технічна грамотність в енергетичній журналістиці», яку Національна спілка журналістів України виконує в рамках грантової діяльності USAID Проєкту енергетичної безпеки. Метою ініціативи є забезпечення прозорості та технічної грамотності у висвітленні в медіа тем, пов’язаних з енергетичними реформами, та сприяння посиленню енергетичної безпеки України шляхом ефективної комунікації.