«Журналістика під обстрілами» – це не метафора, це вислів зі щоденного словника українських медійників. Тому назва посібника – «Журналістика під обстрілами: уроки з України» – не випадкова. Про це під час презентації книги в НСЖУ зауважила співавторка та упорядниця – професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету Тетяна Іванова.
В чому унікальність посібника?
Від принципово важливих, але загальних позицій він веде читача до практичних кейсів, що допоможуть журналістові в щоденній роботі над складними темами та проблематикою.
Протидія дезінформації, комунікація з громадами, етичні стандарти під час війни, висвітлення чутливих тем, використання штучного інтелекту в допомогу редакціям – про це можна почитати у посібнику.
Як виник посібник?
Під час 4-місячного навчання в межах проєкту «Зміцнення стійкості прифронтових медіа як інструменту боротьби з дезінформацією» представники 20 редакцій з прифронтових і прикордонних областей працювали за трьома напрямками: медіаграмотність, контент і цифровізація.
Практичні рекомендації менторів – професорки і бізнес-тренерки Тетяни Іванової, журналістки з досвідом висвітлення війни в міжнародних медіа Юлії Суркової та журналіста й медіатренера з цифрової грамотності Андрія Юричка і стали основою посібника.
Як побудований посібник?
Для прикладу, в першому розділі “Медіаграмотність журналістів під час війни” його авторка Тетяна Іванова не просто роз’яснює ази медіаграмотності, як це робиться на численних круглих столах, а розповідає про унікальний досвід системного моніторингу російських дезінформаційних кампаній, про алгоритми відстеження, класифікації та декодування фейків.
А ще про те, як громадянські ініціативи стали лабораторіями фактчекінгу та медіаграмотності і за рахунок чого Україна створила одну з найефективніших екосистем незалежного фактчекінгу в Європі.
В розділі “Висвітлення дитячих історій під час війни” Юлія Суркова – досвідчена журналістка, продюсерка та воєнна кореспондентка, яка понад десять років висвітлює війну й гуманітарні теми для західних медіа, ділиться своїм досвідом того, як домогтися, щоб діти справді стали маленькими героями великих історій.
В розділі “Цифровізація: від «чорної скриньки» до щоденного інструмента редакції” Андрій Юричко, журналіст і медіатренер з понад 25-річним досвідом роботи в пресі, на радіо та телебаченні, розкладає по поличках те, що знадобиться журналістові у спілкуванні зі штучним інтелектом – ефективність і правила гри, ризики та межі відповідальності, налаштування безпеки, що рятують роки нервів і архівів та багато іншого.
Нарешті в розділі “Методичні цікавинки від експертів-практиків” читач посібника знайде ці реальні “цікавинки”, що стануть помічними кожному, від журналістки Associated Press, продюсерки фільму «20 днів у Маріуполі», лауреатки Пулітцерівської премії Василіси Степаненко, від засновниці онлайн-видання «Судовий репортер» Ірини Салій, яка понад 10 років працює з судовими реєстрами і добре знає, як та що варто шукати в океані майже із 130 мільйонів рішень, від фотографа і викладача фотожурналістики Києво-Могилянської академії, який співпрацює з Wall Street Journal, Time, Spiegel та Guardian, Сергія Коровайного та авторки книги «Розкажи історію. Поради зі сторітелінгу» Тамари Куцай.
Особливість посібника – практична орієнтованість: він містить чеклисти, покрокові інструкції та інфографіку, адаптовані до реалій роботи журналістів в умовах війни.
Квінтесенція посібника від авторитетних професіоналів
«Російська пропаганда працює на те, щоб послабити людей, медіа, держави. І саме наші українські журналісти прифронтових регіонів стали першою лінією цього фронту. Їх досвід може бути цікавий Європі, бо кожна країна може опинитися в ситуації, коли журналістика стає частиною оборони», – сказала під час презентації Тетяна Іванова.
“Посібник – не теоретичний матеріал, а практичний інструмент стійкості. Кожна рекомендація пройшла перевірку практикою наших колег на місцях”, – так оцінює посібник голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Проєкт «Зміцнення стійкості прифронтових медіа як інструменту боротьби з дезінформацією» фінансується Посольством Литовської Республіки в Україні в рамках Програми Співробітництва з Метою Розвитку та Сприяння Демократії.
