«Коли я починаю думати, що мені важко, я згадую героїню своєї публікації, яка пережила пекло в Маріуполі й була змушена пити воду з батарей. Тоді 10 годин без світла здаються не такими страшними», – ділиться редакторка сумської газети «Панорама» Альона Касаткіна. Матеріал «Життя після Маріуполя. Як переселенка знайшла своє місце у Сумах» вона презентувала під час менторської сесії в межах навчального курсу НСЖУ «Зміцнення стійкості прифронтових медіа». Четверту менторську сесію журналістка Юлія Суркова присвятила саме матеріалам учасників – аналізу вже написаних та порадам щодо майбутніх публікацій.
У фокусі – історії людей, а ще – міст і місць та їх змін під впливом великої війни.
Героїня публікації Альони Касаткіної змогла вивезти з Маріуполя сина та маму. Зараз має свою справу в Сумах.
«Мрія про спільний репортаж з Лівобережної Херсонщини» – це заголовок матеріалу, який підготувала редакторка газети «Сільські новини» з Херсонщини Любов Рудя. Бо в ньому – про журналістку Олену Гнітецьку, яка була волонтеркою в окупованому Херсоні, зняла репортаж з «параду» 9 травня 2022 року, завдяки якому вдалося ідентифікувати багатьох колаборантів. А зараз працює в прифронтовому Херсоні, готує матеріали про свій край і мріє підготувати з авторкою публікації спільний репортаж зі звільненої Лівобережної Херсонщини.
«Їхня історія – це не лише про саджанці, це про те, як серед руїн і тривог можна зберегти головне – вміння творити життя і давати плоди», – це уривок з матеріалу Олени Тягленко «Другий рік незламності родини Воскових» у газеті «Ворскла». У ньому про подружжя, яке, попри вимушені переїзди продовжує займатися справою життя – вирощувати розсаду.
Звертати увагу на деталі зовнішності, давати більше фактажу і менше узагальнень, приділяти увагу ілюстраціям, не забувати вказувати за допомогою гіперпосилань минулі публікації про своїх героїв – на ці та інші моменти звернула увагу учасників Юлія Суркова.
Окрім цього, для учасників курсу вона підготувала поради про спілкування з живими джерелами. Ось головні з них.
Представляйте себе як журналіст
Спілкування з джерелом інформації починається саме з журналіста та його презентації. Журналіст не повинен приховувати свою професію, інакше – він просто виманює інформацію.
Якщо джерело розуміє, що говорить із журналістом, то також розуміє і відповідальність за сказане. Це означає, що люди не будуть перебільшувати якісь факти чи відмовлятися від своїх слів після публікації.
Якщо ви працюєте безпосередньо в полі, на мітингу чи події, краще одягнути своє посвідчення на шию у пластиковому прозорому бейджі, щоб люди одразу бачили, хто ви.
Будьте ввічливими та дружніми до джерел. Головне – залучити до діалогу.
Після того як ви представилися, спитайте як ви можете звертатися до людини. На початку головне завдання – залучити людину до діалогу. Не варто накидатися на людини одразу з питаннями. Приділіть їй час та поясніть, навіщо ви тут, що саме за сюжет знімаєте та чому вам важливо отримати відповіді.
Майте акаунти, що репрезентують вас як професіонала.
Якщо ви спілкуєтесь з джерелом у соцмережах або месенджерах, майте відповідні акаунти, зайшовши на які зрозуміло, як вас звати, де ви працюєте та як виглядаєте. Краще використовувати фото де видно ваше обличчя. Профілі без фото з нікнеймами не будуть викликати довіри, та будуть підозрілими. Краще мати робочі та особисті сторінки. Робочі повинні бути діловими та відкритими.
Поважайте особистий час джерела. Обговоріть заздалегідь, коли саме йому буде зручно спілкуватися.
Ніхто не повинен відповідати вам прямо тут та прямо зараз. Якщо тема дуже термінова підкреслить це, але ви не можете вимагати від людини говорити з вами цієї ж миті.
Якщо ви телефонуєте людині напряму та вперше, перепросіть за це.
Людина може не відповідати вам, адже ви телефонуєте з незнайомого для неї номера. В такому разі напишіть їй смс та поясніть, хто ви та чому телефонуєте.
Поясніть, де ви взяли контакти джерела.
Посилання на колег чи спільних знайомих підсилить до вас довіру. Якщо ви самі розшукали цей контакт, також можна написати про це, що ви витратили багато часу на пошуки саме цього експерта, що підкреслить вашу залученість.
Готуйтеся до спілкування до його початку. Дізнайтеся про експерта та його бекграунд.
Перед тим, як писати чи телефонувати експерту, дізнайтеся про його посаду та сферу компетенції, банально погугліть, на які теми людина дає коментарі.
Правила спілкування з живими джерелами. Інтервʼю як жанр та як інструмент збору інформації
- Оцінюйте ситуацію та місце події.
- Для збору інформації використовуйте прості питання.
- Не бійтеся декілька разів повторювати одне й те саме запитання.
- Розпитуйте за хронологією, відтворюйте події – це дасть вам більш повну картинку.
- Попросіть людину пригадати деталі, кольори, атмосферу. Це дасть вашому читачу ефект присутності.
- Не бійтеся здатися дурним, якщо герой використовує складні терміни. Попросіть пояснити простіше.
- Уникайте шаблонних та некоректних запитань на кшталт «Що ви відчули в той момент?».
- Робіть записи та перевіряйте їх.
- Зберігайте контакти та не соромтеся перетелефонувати (у процесі написання матеріалу у вас можуть виникнути нові питання).
- Не дозволяйте обманювати себе. Перевіряйте занадто гучні та кричущі факти, які озвучують джерела.
Спілкуючись із учасниками курсу, Юлія Суркова звернула увагу: їхня щоденна робота також варта того, щоб готувати про це матеріали. Утім, самі колеги вважають, що в цьому нічого надзвичайного немає.
«Один із учасників підключився через Starlink із сумської посадки, інший – ледь упіймав зв’язок після падіння КАБу за триста метрів від його дому на прикордонні. Колеги із Запорізької області включаються із пошкоджених обстрілами редакцій. І абсолютно всі перебувають у критичній ситуації з фінансуванням.
При цьому вони навчаються, розвозять газети, публікують матеріали про життя в окупації, поранених військових і нескінченні обстріли. А іноді ще й підпрацьовують, щоб мати кошти на випуск газети» – поділилася Юлія Суркова.
Проєкт «Зміцнення стійкості прифронтових медіа як інструменту боротьби з дезінформацією» фінансується Посольством Литовської Республіки в Україні в рамках Програми Співробітництва з Метою Розвитку та Сприяння Демократії.
Дискусія з цього приводу: