Заява громадських організацій щодо ухваленого законопроєкту 12320 щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності
16 липня 2025 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні і в цілому проєкт Закону України № 12320 “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності». Законопроєкт, згідно з пояснювальною запискою, був розроблений і ухвалений у зв’язку з проблемою «порушення гарантій адвокатської діяльності, зокрема заборони ототожнення адвоката з клієнтом, що пов’язано, зокрема, зі різким зростанням кількості кримінальних проваджень щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних зі збройною агресією РФ».
Проблема забезпечення незалежності професійної діяльності правників є не лише суто українською проблемою. Це призвело до того, що в березні 2025 року Рада Європи ухвалила Конвенцію про захист професії адвоката, яка відкрита до підписання з 13 травня цього року. Конвенцію підписали 18 країн, до яких Україна ще не пристала. Серед іншого, Конвенція передбачає захист адвоката і клієнта, зокрема, право на доступ до адвоката на свій вибір у разі позбавлення волі, захист адвокатської таємниці під час обшуків, захисту від будь-яких неправомірних перешкод чи втручання тощо. Однією з гарантій, передбачених частиною п’ятою статті 6 Конвенції є обов’язок держави забезпечити ненастання несприятливих наслідків для адвокатів внаслідок ототожнення їх з їхніми клієнтами або зі справою їхніх клієнтів, при цьому враховуючи норми, що захищають свободу вираження поглядів.
Право на справедливий судовий розгляд та право на свободу слова є конкуруючими правами. В практиці Європейського суду з прав людини неодноразово ставало предметом розгляду баланс права за статтями 6 (право на справедливий суд), 8 (право на приватність) та 10 (право на свободу вираження) Європейської конвенції із захисту прав людини на основоположних свобод. В кожному конкретному випадку такого балансування суд аналізував баланс між правом конкретної особи і, приміром, суспільного інтересу.
Чинне законодавство України передбачає право кожного на захист своєї ділової репутації в судах. Таким чином адвокати, які вважають, що їх несправедливо ототожнили зі своїм клієнтом, мають повне право на такий захист на загальних засадах. Встановлення додаткового захисту на законодавчому рівні має передбачати лише мету захисту права на справедливий суд. Водночас, такий обов’язок має покладатися не лише на медіа, а й безпосередньо на судову владу та адвокатуру, яка має належним чином реагувати на факти корупції, особливо ті, які проявляються в медіа і, не знаходять належної реакції ані антикорупційних, ані правоохоронних органів чи власне судової влади.
Ухвалена редакція змін містить примітку, яка стверджує, що ототожнення адвоката з клієнтом – будь-яка ідентифікація (асоціація, пов’язування) адвоката з клієнтом, з діяльністю чи вчинками його клієнта, що створює упереджене ставлення до адвоката, вказує на особисту причетність адвоката до справи клієнта, впливає на незалежний статус адвоката та/або чинить негативний тиск під час здійснення адвокатської діяльності, та/або порушує гарантії адвокатської діяльності, та/або перешкоджає реалізації прав адвоката, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Саме за таку діяльність, вчинену без мети перешкодити виконанню адвокатом передбачених законом повноважень зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту, передбачені штрафи у розмірі 3700-5100 гривень.
Зауважуємо, що формулювання нової статті 185-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення та примітки до неї містить низку хиб з точки зору юридичної техніки. Зокрема, надмірне вживання “та/або” не дозволяє зрозуміти чи для вчинення правопорушення потрібно встановити лише один з альтернативних елементів, вказаних у примітці, чи потрібно доводити кумулятивну наявність елементів. При певному прочитанні норми, караною як адміністративне правопорушення, буде проста згадка про те, що адвокат здійснює представництво у певній справі – що буде «ідентифікацією адвоката з клієнтом, … що вказує на особисту причетність адвоката до справи клієнта». Також караною може бути будь-яка згадка адвоката, яка чинить негативний тиск на здійснення ним адвокатської діяльності, навіть якщо її поширили без мети перешкодити надання правничої допомоги клієнту, тобто вчинена без будь-якого умислу.
Ухвалення такої редакції суттєво ускладнює для журналістів згадування адвокатів та критику обраного ними способу захисту клієнта у матеріалах, надто тих, що стосуються резонансних справ, де склалася практика умисного затягування справ. Зокрема, такими є корупційні справи, справи щодо незаконної забудови та іншої шкоди суспільству, спадщині і довкілля тощо. Показовим є випадок перешкоджання журналістській діяльності в офісі тодішнього голови правління Укрексімбанку Євгена Мецгера. Судовий розгляд у цій справі тривав понад два роки, що є надмірним терміном та завершився звільненням обвинувачених від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків притягнення. Затягування процесу відбувалося, зокрема, шляхом подання стороною обвинувачення численних клопотань про перенесення засідань у зв’язку зі станом здоров’я, які задовольнялися судом, незважаючи на ймовірні ознаки зловживання процесуальними правами.
Відповідно, будь-яка критика дій адвокатів, які не аргументами і доказами, а процесуальною казуїстикою затягуватимуть розгляд справ, сприйматиметься як тиск на адвоката, а відтак і нестиме загрозу для медіа, які і без того перебувають в загроженому стані через війну і наслідки для економіки.
На додаток, запроваджені норми стануть обтяжливими для локальних медіа, які через наслідки повномасштабної війни, закриття донорських програм, знаходяться у вразливому фінансовому становищі.
Окрім того, навіть попри наявний у законопроекті фільтр щодо переліку осіб, які можуть складати протоколи про адміністративне правопорушення (голови ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або уповноважений радою член ради адвокатів) та з …, існує ризик прийняття судами рішень, що чинитимуть охолоджуючий ефект для свободи медіа висвітлювати події, що несуть публічний інтерес.
Зважаючи на вищевикладене, ми закликаємо:
Президента України:
- накласти вето на ухвалений закон, як такий що через недосконалу юридичну техніку загрожує свободі слова,
- провести консультації з Міністерством юстиції та доручити підписання Конвенції Ради про захист професійної діяльності адвокатів (Council of Europe Convention for the Protection of the Profession of Lawyer, CETS № 226) з подальшим внесенням до Верховної Ради України відповідного ратифікаційного законопроєкту.
Адвокатську спільноту:
- активно викристовувати механізм саморегулювання медіа, та активно реагувати на журналістські розслідування щодо умисного затягування адвокатами справ з метою порушення принципу права на справедливий судовий розгляд.
- Інститут Розвитку Регіональної Преси (ІРРП)
- ГО “Український інститут медіа та комунікації”
- Фундація “Суспільність”
- ГО “Інтерньюз-Україна”
- Національна спілка журналістів України
- Центр демократії та верховенства права
- Комісія з журналістської етики
- ГО “Лабораторія цифрової безпеки”
- ГО «Детектор медіа»
- ГО «Інститут масової інформації»
Джерело сайт “Детектор медіа “ЗМІ для змін”
