Представлення українського феномену прифронтової преси та привернення уваги до українських журналістів, які перебувають у російському полоні були головними пріоритетами роботи голови НСЖУ Сергія Томіленка на міжнародних майданчиках у Брюсселі. Крім того, він звітував про діяльність мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ – своєрідної гарячої лінії для журналістів під час війни.
Особливо важливим моментом стала участь у церемонії вручення спеціальної премії ЮНЕСКО імені Гільєрмо Кано, яку цьогоріч отримала нікарагуанська газета «La Prensa». Історія цього найстарішого незалежного видання, яке продовжує працювати попри переслідування і конфіскацію майна, викликає захоплення. Зворушливими були виступи на церемонії нікарагуанських журналістів, для яких світове визнання їхньої незламності є вагомою підтримкою. Водночас, влада Нікарагуа оголосила, що виходить з ЮНЕСКО через цю премію для незалежних журналістів.
Після церемонії Сергій Томіленко мав важливу особисту розмову із заступником Генерального директора ЮНЕСКО Тауфіком Джелассі, під час якої подякував за вагому підтримку українських медіа та журналістів.
«Ми були з вами дуже оперативно і допомагали, — нагадав пан Джелассі. – У квітні 2022 року мої колеги зустрічалися з вами у Львові і передавали першу велику партію бронежилетів та шоломів “Преса”».
Також заступник генерального директора ЮНЕСКО згадав участь голови НСЖУ як одного з офіційних спікерів Всесвітнього дня свободи преси 2023 в Нью-Йорку та один з перших публічних показів фільму «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова. Він запевнив: «Ми будемо продовжувати допомагати журналістам в Україні».
«Такі розмови віч-на-віч з ключовими посадовцями є безцінними для подальшої підтримки наших ініціатив», – наголосив Сергій Томіленко у своєму дописі в соціальній мережі.
Цьогорічні заходи ЮНЕСКО були масштабними — понад 1000 зареєстрованих учасників, 35 спікерів світового рівня, включаючи Генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулє та Комісара Ради Європи з прав людини Майкла О’Флахерті. Основна тема — вплив штучного інтелекту на свободу преси — викликала жваві дискусії.
Було підписано спільну заяву голів органів ООН щодо впливу штучного інтелекту на свободу преси, а на 9-тій Академічній конференції з безпеки журналістів ЮНЕСКО представила новий аналітичний документ про національні механізми безпеки для журналістів.
«Чому такі поїздки критично важливі для України? Бо сьогодні у світі величезна конкуренція глобальних тем — від кліматичних змін до штучного інтелекту, від нових збройних конфліктів до економічних криз, – нагадав Сергій Томіленко. – І без нашої постійної присутності та активної участі у міжнародних подіях українська тематика ризикує зникати зі світового порядку денного. Саме тому я і мої українські колеги використовую кожну можливість нагадати світовій спільноті про українських журналістів, які щодня працюють під обстрілами, про видання, що виходять за кілька кілометрів від лінії фронту, про наших колег у російському полоні».
Він додав, що повертається до Києва з новими контактами, домовленостями про підтримку та відчуттям, що голос українських журналістів продовжує бути почутим на найвищому міжнародному рівні.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: