Забруднення території України вибухонебезпечними предметами (ВНП) на сьогодні є однією з найгостріших проблем, яка загрожує не лише екології та економіці держави, а й життю людей. Наземні міни, дрони, гранати – ці та інші ВНП, замасковані в полях, на дорогах, у лісах, у житлових районах прифронтових й де окупованих територій, створюють смертельну небезпеку. Як діяти у разі поранення та кровотечі журналістам, які ризикують життям, щоб показати світові обличчя російської агресії? На що звертати увагу? Про це дізналися медійники під час тренінгу «Мінно-вибухова безпека і такмед для представників медіа», який відбувся у приміщенні Дніпропетровської ОВА. Навчання провела досвідчена команда бійців інженерно-саперного взводу під керівництвом їхнього командира, амбасадора проєкту ТИТАНИ.UA Миколи Михайльця.
– Ворог дуже сильний. Але ми живі, бо ми ніколи не недооцінюємо його. Все, що робимо – ми робимо з великою обережністю. Наша країна – одна з найзамінованіших країн у світі, повне розмінування якої, за умов припинення вогню, може тривати понад 80 років. І журналісти, які виїжджають на прифронтові території, дуже багато стикаються з цим, – зауважив Микола Михайлець.
Учасники тренінгу дізналися про різновиди вибухонебезпечних предметів. Зокрема розглянули механізми дії та наслідки ураження протитранспортних, протипіхотних та спеціальних мін. З’ясували особливості роботи безпілотних літальних апаратів (БпЛА), які використовуються як для розвідки, доставки вантажів, коригування вогню тощо, так і для дистанційного мінування територій.
Окрему увагу приділили мінам-пасткам – вибуховим пристроям, часто замаскованим під предмети звичного, щоденного використання, які можуть бути розташовані будь-де: у будівлях, транспорті, спорядженні, навіть тілах загиблих. Команда пояснила, як можна розпізнати підозрілі об’єкти та яких правил варто дотримуватися у разі їхнього виявлення.є
Учасники тренінгу також опанували навички тактичної медицини: як швидко зупинити кровотечу, накласти турнікет і надати домедичну допомогу пораненому в екстремальних умовах. Навички накладання турнікету опрацьовували на практиці, намагаючись виконати необхідні дії за мінімальну кількість часу.
– Будь-яким службам варто мати турнікети, – зазначила керівниця громадської організації «Українське братство» Ірина Міронова. – Це є, як я вважаю, зобов’язанням – як військових, які за статутом зобов’язані мати три турнікети, так і журналістів. Це стосується й індивідуальної аптечки також.
Питання безпеки журналістів – один із пріоритетних напрямків діяльності Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ.
– Ми постійно організовуємо безпекові тренінги для медійників, залучаємо експертів, які розповідають про правила відряджень у зону бойових дій, діляться порадами щодо засобів індивідуального захисту, психологічної підтримки, домедичної допомоги. Сьогодні питання мінної безпеки, на жаль, є актуальним, особливо для тих журналістів, які працюють на прифронтових територіях, – зауважила координаторка Центру Наталя Назарова.
Як захистити себе?
- Уважно оглядайте місцевість, уникайте підозрілих предметів.
- Не наближайтеся та не чіпайте, якщо побачили невідомий предмет.
- Не підіймайте покинуті речі. Ворог часто залишає міни-пастки у спорядженні, техніці чи навіть у, на перший погляд, безпечних предметах.
- Рухайтеся лише перевіреними дорогами, не сходьте на узбіччя, не заходьте в лісосмуги, звертайте увагу на знаки, які повідомляють про заміновану територію.
- Якщо виявили підозрілий об’єкт, одразу повідомте про це поліцію та ДСНС.
- Завжди майте з собою індивідуальну аптечку.
- Для зупинки кровотечі накладайте турнікет (або скористайтесь іншими предметами, які є в наявності) якомога вище від рани, обов’язково запишіть час накладання.
- Дійте швидко, адже у критичній ситуації кожна секунда має значення.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Ліана Охрименко, Дніпровський ЦЖС
Фото та відео Ярослава Савельєва
