Про шляхи виходи з кризи та економічні загрози для медіа йшлося під час завершального вебінару з циклу «Організація роботи місцевих медіа в умовах пандемії коронавірусу COVID-19», який проводить НСЖУ спільно з проєктом Програми розвитку ООН в Україні.
Не говоримо, що ситуація з українськими медіа катастрофічна, – зазначають в НСЖУ. – Але жити стало тривожніше – це факт.
За даними дослідження НСЖУ, у якому взяли участь понад 100 медіа різних типів, головний фактор, що останнім часом накладає відбиток на економічний стан ЗМІ – це спричинена епідемією масштабна криза, в умовах якої вони вимушені працювати. Найбільшого удару редакціям завдає втрата частки тиражів у другому півріччі, а також зниження доходів від реклами. А це, своєю чергою, тягне за собою ланцюг інших проблем.
Шукаючи виходу із фінансової скрути, редакції не починають нових проектів, зменшують зарплати і вимушені відправляти своїх співробітників у неоплачувані відпустки, навіть вдаватися до скорочення і без того не чисельних штатів.
– Ми не говоримо, що ситуація з українськими медіа катастрофічна, – зазначає Сергій Томіленко. – Але жити стало тривожніше – це факт.
Зараз, одним із пріоритетних напрямків діяльності Спілки є якісна і не збиткова журналістика, а також економічна стійкість українських медіа. В нинішній складній для всіх ситуації важливо мати доходи, які хоча б давали можливість підтримувати функціонування редакції, забезпечуючи оптимальні людські і технічні ресурси.
Задля досягнення такого результату, дуже важливо мати майданчик де можна обмінюватися досвідом, щодо впровадження нових змін, які в кінцевому підсумку принесуть позитивний результат.
З контентом навіть в умовах дистанційної роботи журналістів проблем не виникає. Інша справа – економіка.
Епідемія, як вже не раз наголошувалося, генерує велику кількість тем, зосереджує увагу журналістів на головному – як живе регіон у цій непростій ситуації. З контентом навіть в умовах дистанційної роботи журналістів проблем не виникає. Інша справа – економіка, де на сьогодні є проблеми.
В редакціях, де більше орієнтовані на доходи з тиражів, у нинішніх умовах суттєво втрачають на роздрібній торгівлі, оскільки в період карантину були закриті пункти продажу. В такій ситуації слушним бачиться досвід газети «Таврія» із Запорізької області. Її головний редактор Людмила Арман розповіла, що журналісти знаходили магазини, дрібних підприємців, які продавали товари першої необхідності, а значить мали змогу працювати, і домовлялися з ними про реалізацію газети. А спікер одного з вебінарів – секретар НСЖУ Віталій Голубєв на власному прикладі розповів, що можна домовлятися про продаж газет можна навіть з тими, хто просто продає власний урожай на ринку.
НСЖУ занепокоєна тривожною ситуацією з передплатою на друге півріччя 2020 року, що вже відбулася, а також передплатою на 2021 рік, що невдовзі має розпочатися. Під час карантину платоспроможність багатьох домогосподарств знизилася. В результаті доводиться констатувати втрати тиражів ряду видань на 20-30 відсотків.
У такій ситуації корисним є досвід редакцій, де не покладалися на Укрпошту, а організували редакційну передплату, укладають угоди з ОТГ, великими підприємствами, які передплачують газету для своїх працівників.
Так, в обласній газеті «Черкаський край» розповіли, що 60 відсотків тиражу у них складає передплата за домовленістю з керівникам підприємств і організацій. Редакційна машина щодня виїжджала в райони області, і співробітники редакції вели переговори з керівниками на місцях, продаючи по кілька десятків примірників передплати на друге півріччя. Головний результат в тому, що падіння тиражу в «Черкаському краї» не сталося.
Антикризова підтримка для друкованих та он лайн медіа.
Національна спілка журналістів України постійно активно комунікує з владою, щоб привернути увагу влади до проблем українських медіа.
Так, в НСЖУ, з урахуванням міжнародного
досвіду, розробили програму «Антикризова підтримка для друкованих та
онлайн-медіа», до якої згодом увійшли й пропозиції щодо телебачення та радіо.
Зараз програму передано на розгляд депутатам Верховної Ради України й
Міністерству культури та інформаційної політики.
Від представників влади, лунають ідеї запровдженя практики державних грантів
для ЗМІ на оприлюдення соціально важливої інформації, пов’язаної з подоланням епідемії
коронавірусу. Така практика існує в
Литві, ряді інших держав. Але поки що,
на жаль, тривають обговорення щодо даного питання.
Але й редакторам та журналістам місцевих ЗМІ варто працювати з народними депутатами-мажоритарниками на підтримку ініціатив НСЖУ з порятунку ЗМІ. Нардепи від будь-яких політичних сил, зокрема і представники монобільшості, приїжджаючи в регіони, мають, на ряду з іншими важливими питаннями, звітувати про свою роботу в сфері підтримки ЗМІ.
– Спільно ми зможемо добитися більшої уваги до проблем нашої галузі і корпоративно вимагати лобіювання інтересів медіа на державному рівні, – каже Сергій Томіленко.
Не треба соромитись і треба вміти попросити про підтримку.
Завжди є читачі і глядачі, які постійно читають вашу газету, дивляться програми, відвідують сайт. Для цієї частини аудиторії редакція стає майже родиною, і до цієї аудиторії можна коректно звернутися за підтримкою.
Практика, коли редакція звертається по допомогу до своїх читачів, глядачів, слухачів, відвідувачів інтернет ресурсів з проханням підтримати її матеріально, успішно діє за кордоном. В Україні вже з’являються перші подібні звернення до аудиторії як на національному, так і на локальному рівнях. Зокрема, нещодавно запустила такий проект «Українська правда».
Як варіант, можна розмістити в своїх медіа ресурсах повідомлення про те, що через коронавірусний карантин редакція втрачає рекламні надходження і, щоб не скорочувати обсяги видання та періодичність друку, просить підтримки або передплатою, або добровільною пожертвою.
– І не треба опускати руки, якщо відразу не все вийде, якщо люди не відгукнуться в перші хвилини, – каже Сергій Томіленко. – Завтра відгукнутися і перерахувати кошти на рахунок редакції може будь хто – від пересічного відданого читача до підприємця, політика, керівника великого підприємства, якого газета свого часу, можливо, в чомусь підтримала, якому допомогла. А отримана фінансова підтримка – це можливість розвивати своє медіа.
Медіаекспертка міжнародних проєктів Надія БЕДРИЧУК відзначає що коронавірусний карантин спонукає редакції шукати все нові й нові шляхи наповнення свого бюджету. Вона наголошує, що це дуже важливо, адже ніхто не береться сьогодні прогнозувати, як ситуація з епідемією складатиметься надалі.
Клуб читачів і…
– Треба подумати, чим заповнити надходження від реклами, – каже Надія Бедричук і пропонує використати варіант фандрейзингу – залучати кошти шляхом звернення до користувачів інформації які не впливають на редакційну політику, але доволі активно коментують і дають відгуки на резонансні публікації.
Хороший результат можливий не лише у великих, а й у найменшому виданні, яке має свого відданого прихильника і посилює свою присутність в інтернеті.
При цьому Надія радить не на пряму просити підтримки («Дайте нам свої гроші!»), бо це шлях в нікуди, а створювати , наприклад, клуби читачів, як це вже зробили згадувана «Українська правда», деякі інші інтернет видання
За приклад може послужити історія молодого і далекого від лідерів медіа ринку інтернет видання “MC.today”, редакція якого звернулася до своїх читачів не з проханням, а з пропозицією підтримати видання фінансово.
При тому, що доступ до інформації на сайті є абсолютно безкоштовним, вони створили так званий клуб читачів “MC Creators Club”, де написали: «Ми робимо “MC.today”, щоб надихати створювати: бізнеси, ідеї, рішення. Ми займаємося чесною, етичною журналістикою, робимо якісний контент без прихованої реклами. Наш принцип – працювати в інтересах читача». І тут же запропонували потенційним членам клубу: «Давайте створювати “MC.today” разом! Ваші клубні внески ми витратимо на зарплати редакції і розвиток видання».За досить невеликий період часу видання зібрало 79 учасників клубу.
Акцію із залучення своїх читачів до підтримки видання проводить «Українська правда». Потенційним членам клубу журналісти розповідають про переваги своєї журналістики і зазначають: «Щоб залишатися найкращими, ми створюємо клуб УП. Сьогодні ми даємо вам можливість стати частиною нашої редакції і приєднатися до клубу УП».
– Створюючи клуб читачів, ви не перестаєте читачеві давати безкоштовний доступ до контенту, але ви звертаєтесь до читачів, які можуть собі дозволити заплатити певну суму, щоб допомогти редакції і пропонуєте стати членом клубу. Ви торкаєтесь кращих струн людської душі: запрошуєте підтримати редакцію і взяти участь у розвитку вашого медіа, – говорить Надія Бедричук. – До того ж, коли ви маєте сайт, виходите в соціальні мережі, ви виходите за межі вашого регіону і маєте значно ширшу аудиторію, ніж має друковане видання. Отже долучитися до допомоги виданню можуть люди, які живуть далеко від вашого міста або селища.
… «підвішена передплата».
Ще одна дієва можливість мати більшу кількість передплатників – «підвішена передплата», ділиться інформацією Надія Бедричук.
В Україні порівняно недавно з’явився прийом «підвішеної кави» або «підвішеної піци» – коли людина, купуючи каву або піцу собі, платить за ще одну каву або піцу в подарунок комусь, хто сьогодні не має змоги сплатити за себе. Сьогодні актуальним стало оплачувати ще один продукт, що потім передається медичним працівникам, які лікують людей з коронавірусом.
Так само можна використати і прийом «підвішеного видання» – коли людина, передплачуючи газету для себе, передплачує його для тих, хто не може сьогодні цього зробити через матеріальні негаразди. Так само з платним телевізійним, інтернет, радіоконтентом.
Якщо, приміром, керівництво підприємства, установи, ОТГ може і хоче допомогти вчителям, лікарям, будинкам людей старшого віку, вони можуть зробити це конкретним адресатам через «підвішену передплату». І люди будуть їм вдячні, і редакція матиме не тільки фінансові надходження, а й відчуття зробленої доброї справи – допомогли добрим людям.
– Не забувайте: якщо ви організовуєте клуб читачів чи проводите «підвішену передплату», обов’язковим має бути постійний зв’язок з читачами, які стали членами вашого клубу, не забувайте їм подякувати, давайте їм новини, які не отримують звичайні читачі тошо, – радить Надія Бедричук.
В ході вебінару своїм досвідом роботи в умовах пандемії коронавірусу поділилися редактори відомих регіональних видань. Вони розповіли, які кроки допомагають їм виживати в жорстких умовах і дають надію на краще в майбутньому.
Головний редактор газети «Діалог» з Кропивницького Анатолій Безтака розповів, що триматися газеті на плаву допомагає солідний тираж (27000 примірників). Тимчасове зниження надходжень від реклами і навіть незначне падіння тиражу в другому півріччі не суттєво вплинуло економічну стабільність редакції.
– В ході вебінарів циклу «Організація роботи місцевих медіа в умовах пандемії COVID-19» ми зрозуміли, що не можна працювати тільки за старими методами, – каже Анатолій Безтака, – і почали активний курс на діджиталізацію. Найперше, на додачу до сайту «Діалог» створили Telegram канал «Діалог» та сторінку у Facebook. У найближчих планах запустити Instagram аккаунт, думаємо й про YouTube. Згоден, що не можна зупинятися на досягнутому, але, все-таки я трохи скептичний і хочу прорахувати економічний ефект від усіх цих інтернет каналів.
Головний редактор газети «Погляд» Володимир Бобер говорить більше про проблеми, ніж про здобутки:
– Несподівані проблеми ведуть до того, що невдовзі ми змушені будемо просити допомоги, бо в журналістів не залишиться грошей і на хліб, – каже головний редактор «Погляду» .– В нашій області з 10-15 обласних газет, що були раніше, залишилося 4-5, та й ті виходять нестабільно. А районні газети взагалі опинилися в скрутній ситуації. Реформуючись, журналісти сподівалися на обіцяну допомогу держави, але допомоги нема, і районним газетам доводиться виживати, хто як може.
Редактор газети «Чечельницький вісник» з Вінниччини Лариса Шабельник поділилася, як вдається видавати газету, коли в штаті є тільки троє – редактор, журналіст і бухгалтер:
–Ми традиційно співпрацюємо з нашими листоношами, виплачуємо їм невеликі премії – по дві гривні за кожен передплачений примірник нашого «Чечельницького вісника». Ці премії суто символічні, але листоношам приємно відчути, що їхня дійсно важка праця не залишається непоміченою.
Усе більше розуміємо, як важливо просувати газету і в Інтернеті. Сьогодні вже маємо свій сайт, ведемо Facebook сторынку, стараємося активніше працювати в YouTube.
Головний редактор газети «Хотинські вісті» з Чернівецької області – Тетяна Коваль не може зрозуміти, чому на час карантину фермерам і підприємцям знизили податкові навантаження, а редакціям, які працюють виключно легально, ніяких послаблень навіть не передбачено.
– Хоч як би важко це не було робити в умовах карантинних обмежень, стараємось урізноманітнювати тематику, щоб читач міг знайти щось цікаве для себе. Актуальні матеріали оперативно розміщуємо на сторінках у соцмережах, за рахунок чого, відразу кількість відвідувань наших сторінок різко зросла. Але з часом люди втомилися від оперативних повідомлень про коронавірус, почали писати негативні коментарі і відгуки, і ми стали давати такі повідомлення тільки один – два рази на тиждень.
Карантин дуже негативно позначився на нашому економічному стані: ми втратили майже 90 відсотків надходжень з реклами і приватних оголошень. Хоча роботи не поменшало, через нестачу коштів за домовленістю з колективом перейшли на чотириденний робочий тиждень, довелося обмежитися мінімальною зарплатою. Частина співробітників працювали дистанційно.
Головний редактор газети «Таврія» із Токмака Запорізької області Людмила Арман вважає, що, коли впаде духом редактор, то і в колективі буде не найкраща обстановка. Тому використовує кожну можливість для отримання нових прикладних знань, щоб застосувати їх в практиці «Таврії».
Вона зазначає, що карантин остаточно показав: без цифрових технологій сучасне медіа не можливе. Отже, розвинули свої сайти «Суботній Токмак» і «Токмак.ua», де завжди є свіжа інформація з життя міста і району.
За порадами відеомейкера Владислава Ніколаєнка почали активно розвивати свою присутність в YouTube. Узяли до уваги пораду щодо необхідності бути оперативними та постійно присутніми. Вже випробували на практиці – і це дійсно працює. Зараз в друкованій версії газети поруч зі статтями розміщуємо QR–код.
– За цим кодом наші читачі можуть переглянути ролики нашого власного виробництва. У людей з’явилася зацікавленість новинкою, а це, своєю чергою, збільшує обсяги реалізації газети, – радіє Людмила Арман.
Головний редактор богодухівської газети «Маяк» з Харківської області Тетяна Чернишова поділилася своїм досвідом: «В ході вебінарів, ми багато нового дізналися про інтернет-ресурси для друкованих ЗМІ. Зокрема, зрозуміли, що через YouTube-канал і Facebook можна долучити більше наших читачів. Раніше ми публікували в мережі окремі сторінки газети, але це привело до зниження тиражу. Тепер як анонси публікацій «Маяка» заливаємо на YouTube коротке відео. А коли нам кажуть: «Цікаво, але ж дуже коротко, хотілося б знати більше», в редакції пропонують передплачувати або купувати газету, де про всі події є розширена і докладніша інформація.
Цикл вебінарів «Організація роботи місцевих медіа в умовах пандемії COVID-19» – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки проєкту «Права людини для України», який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
