Робота локальних медіа в умовах війни, їхня роль в інформаційному просторі та подолання викликів – таку проблематику обговорили учасники онлайн-зустрічі івано-франківських та чернігівських медійників «Як вижити локальним медіа у час війни. Сьогодення і перспективи», яку організував Івано-Франківський Центр журналістської солідарності. У дружньому діалозі взяли участь голова НСЖУ Сергій Томіленко, секретар НСЖУ, координаторка Івано-Франківського Центру журналістської солідарності Вікторія Плахта, голова Чернігівської обласної організації НСЖУ Олександр Назаренко, відповідальний секретар Чернігівської ОО НСЖУ Ольга Чернякова, працівники Київського Центру журналістської солідарності, представники локальних медіа Івано-Франківщини та Чернігівщини.
– Ця онлайн-зустріч важлива, адже відбувається обмін думками з важливих питань діяльності українських медіа, відбувається дискусія небайдужих колег і їхнє бачення перспектив журналістської професії, розвитку медійної сфери у воєнний час. Засновуючи навесні 2022 року нашу мережу Центрів журналістської солідарності, ми поставили за мету створити своєрідну гарячу лінію, яка буде відкрита для всіх журналістів, як українських, так і закордонних, куди колеги зможуть звернутися за різнобічною допомогою в разі потреби. І нам це вдалося. Зокрема, ми бачимо добру співпрацю на прикладі Івано-Франківського Центру журналістської солідарності. Вражає єдність журналістів двох регіонів. Прикарпаття підтримує чернігівських колег, передає вагому гуманітарну та технічну допомогу, ділиться досвідом роботи з донорами, разом шукаємо шляхи збереження локальних медіа, – зазначив Сергій Томіленко, подякувавши Вікторії Плахті за ініціативу і проведення зустрічі, а також Олександру Назаренку за активну співпрацю.
– Символічно, що наша перша онлайн-зустріч відбувається в День Гідності та Свободи й величного християнського свята Введення в Храм Пресвятої Діви Марії. Тема діалогу дуже важлива. Локальні медіа в умовах війни, на мою думку, посідають головне місце в інформаційному просторі, адже їм найбільше довіряють звичайні громадяни. Ми маємо на всіх рівнях підтримувати роботу локальних медіа. Адже їм в умовах війни доводиться долати складні виклики, аби вижити і працювати. Саме з метою обміну досвідом, порадами, рекомендаціями ми ініціювали проведення такої робочої онлайн-зустрічі за участі керівництва НСЖУ, медійників Прикарпаття та Чернігівщини, – зазначила ініціаторка заходу Вікторія Плахта.
–Вдячний Національній спілці журналістів України та колегам з Івано-Франківського Центру журналістської солідарності за те, що організували цю онлайн-розмову, оскільки, хоч територіально наші регіони не зовсім близько знаходяться, але проблеми в медіасфері, проблеми виживання, розвитку і просування локальних медіа – спільні. Маємо спілкуватися, маємо підтримувати одні одних, маємо солідаризуватись і впевнений, що всі проблеми обов’язково подолаємо, – наголосив Олександр Назаренко.
Відповідальний секретар Чернігівської обласної організації НСЖУ Ольга Чернякова зауважила, що Центри журналістської солідарності є рятівним колом для українських медійників.
–Саме завдяки нашим Центрам журналісти бачать, що вони не одні, що про них турбуються, допомагають, підтримують. Без нашої НСЖУ, без ЦЖС нам було би складно дивитися на перспективу», – сказала Ольга Чернякова. Вона також подякувала координаторці Івано-Франківського Центру журналістської солідарності та партнерам і волонтерам Центру: Благодійному фонду «Чисті серцем», який очолює членкиня НСЖУ Ірина Рабарська, та Спільноті святого Егідія в Івано-Франківську, діяльність якої координує спілчанин Іван Харук, – за періодичне надання гуманітарної допомоги, комп’ютерної техніки для потреб редакцій чернігівських газет. Ольга Чернякова також зауважила, що від початку повномасштабного вторгнення окупантів в Україну 16 чернігівських медійників отримали фінансову допомогу від НСЖУ.
Івано-франківські та чернігівські медійники обговорили низку проблемних питань щодо роботи локальних медіа в умовах війни. Колеги поділилися досвідом і практичними порадами – як долати виклики, аби вижити і працювати далі. Істотним впливовим фактором активної діяльності медіа є залучення грантових коштів, донорська підтримка, активна участь у проєктах. Учасники діалогу були також одностайними в тому, що всі медіа мають робити свою роботу, наскільки вистачає сил, і намагатися вистояти, разом протидіяти інформаційному ворогові, щоби доносити правду до людей про цю війну й про те, що робиться в Україні.
Учасники зустрічі виокремили три основні проблеми, з якими стикаються локальні медіа в період повномасштабного вторгнення:
- фінансова;
- кадрова (в тому числі проблема з бронюванням медійників);
- енергетична (блекаути унеможливлюють безперебійну роботу медіа).
Представники івано-франківських та чернігівських локальних медіа поділились думками та пропозиціями.
– У нашій області з початку повномасштабного вторгнення припинили діяльність 13 медіа. З головних проблем – проблема фінансова. Тобто, тиражі падають, рекламне поле звузилося до мінімуму, а друк дорожчає, доставка дорожчає, І це все потребує додаткових коштів, яких взяти нізвідки, якщо нема спонсорів або донорів, які б допомогли виживати у цей час. Наступне – це доставка газет. Укрпошта начебто зацікавлена в доставці преси до читача, але насправді ми цього не бачимо. Ще одна проблема наших медіа – зменшення колективів, мобілізація, на яку ми не можемо впливати, – наголосив Олександр Назаренко,
– Нам вдається виживати за рахунок проєктів, грантів, тісної співпраці з органами місцевого самоврядування. Кадрове питання вирішуємо у співпраці з кафедрою журналістики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Запрошуємо до себе на роботу молодих, талановитих студентів і так вдається оновлювати колектив. Щодо грантів і проєктів, хотів би подякувати НСЖУ й особисто голові Спілки Сергію Томіленку за залучення до проєктів, це істотно допомогло нам вистояти і рухатися далі. Щодо співпраці з органами місцевого самоврядування – може комусь знадобиться наш досвід. Так ось. Ми уклали низку угод про співпрацю з місцевими органами самоврядування на висвітлення їхньої діяльності. Проводимо також за їхньою участю багато прямих етерів, під час яких вони розповідають, чим живе громада. Хочу висловити вдячність чернігівським колегам за їхню незламність, особливо тим, хто працює в прифронтовій зоні. Навіть не можу собі уявити, наскільки це складно та небезпечно працювати під обстрілами, але ви – незламні. Й це найважливіше, – зауважив Андрій Русиняк, генеральний директор Івано-Франківської ТРК «РАІ».
– Наша газета зараз не виходить у друкованому вигляді, але маємо великий обсяг виходу у соцмережах – фейсбуку, телеграм, інстаграм, ютубканал. Саме завдяки фінансовій підтримці НСЖУ ми змогли активно запустити наші соцмережі. Наступного року плануємо випустити нашу газету вже в друкованому вигляді. Окрім медійної діяльності, активно займаємося публічною діяльністю. Разом із чернігівським госпіталем працюємо над волонтерським проєктом, у межах якого робимо відеосюжети про військових, які лікуються в госпіталі, – розповіла Людмила Пархоменко, головна редакторка газети «Деснянська правда».
– Дякую Івано-Франківському Центру журналістської солідарності за запрошення на зустріч з колегами. Завжди приходжу з приємністю в Центр. Тут затишно, дружня й доброзичлива атмосфера. Щодо тематики зустрічі, то хочу поділитися своїм досвідом. Нашій газеті «Технополіс» уже 32 роки. Редакція знаходилася в місті Краматорську Донецької області. З перших днів повномасштабної війни ми релокувалися на Івано-Франківщину. Знайшли тут і підтримку, і розуміння, і допомогу. Спочатку працювали лише на сайті. Далі, завдяки НСЖУ й о голові Спілки Сергієві Томіленку, з серпня 2023 року відновили друк. Газети ми не роздавали, а продавали: частину – через вільну торгівлю, частину через Укрпошту. Укрпошта – це звичайно величезна проблема для багатьох друкованих медіа. Складно видавати газету, але люди довіряють пресі, люди хочуть читати пресу. Свідченням цього є відгуки наших читачів у соцмережах. Звідки беремо гроші?! Ми працюємо з донорами. Звісно, рекламний ринок знищився, але з деякими громадами у нас є підписані договори про висвітлення їхньої діяльності і ми отримуємо за це гроші. Також є сторінка, де публікуємо різні оголошення. Ще долучаємося до різних промоцій із бізнес-спільнотами, беремо участь у різноманітних проєктах, і самі започатковуємо власні проєкти. Наша команда намагається не пропускати жодної можливості професійно вдосконалюватися. Маю таку пропозицію – подаватися на проєкти спільно, створювати колаборацію. Таким чином ми станемо цікавішими для донорів щодо реалізації проєктів, адже зможемо охоплювати більшу аудиторію. Нам треба зберегтися, – зазначил Віра Ільїна, заступниця головного редактора газети «Технополіс».
– До всіх ризиків, з якими стикаюся чернігівські медіа, ще й додається безпекова ситуація. Ми знаходимося в 30-кілометровій зоні від кордону з агресором. Ворог нещадно винищує вогнем прикордонні села, які знаходяться в безпосередній близькості. Робота журналістів ускладнюється тим, що добратися до віддалених сіл дуже проблематично. Там немає інтернету, люди всю інформацію дізнаються з газет. Ми намагаємося тримати свій тираж. Нині у нашій громаді, де проживає 16 тисяч осіб, нашу газету передплачують понад 2300 місцевих мешканців. «Новини Городнянщини» – єдине джерело інформації тут. Люди нам довіряють, люди нас читають. Наше видання пройшло акредитацію на право працювати в зоні бойових дій. Також маємо добру співпрацю з місцевою громадою. Вона нас підтримує, виділяє кошти за програмою підтримки місцевих медіа. Це дозволяє нам завершити поточний рік практично без боргів. Як для прикордонного регіону, маємо серйозну проблему нестачі кадрів. Не менш важливою проблемою є професійне вигорання, тож у таких умовах нам потрібна кваліфікована психологічна підтримка. Всупереч усім прогнозам, газети виживуть, тому що інформаційний фронт треба тримати так, як тримають наші воїни фронт на передовій. Велика вдячність голові НСЖУ Сергію Томіленку за допомогу та підтримку, – зазначила Світлана Томаш, редакторка газети «Новини Городнянщини».
– Дві третини наших сіл – це гірська місцевість. У цьому році ми вперше відмовилися від послуг Укрпошти. Це було складне рішення. Розповсюджуємо газету самі, хоча в нашій редакції лише два працівники. Поширюємо через заклади освіти, церкви, місцеві громади Ми перейшли на двотижневик і виходимо на восьми сторінках, – розповів Михайло Захарчук, редактор газети «Слово народу»:
– У нашій редакції залишилась одна людина, тобто, я. Працюю і редакторкою, і поштаркою. В 2024-му відмовилася від послуг Укрпошти. Багато читачів приходять у редакцію і забирають газету особисто. Також щочетверга в мене «поштарський» день – розношу газети. Нелегко одній. Проте, інакше ні на податки, ні на утримання приміщення коштів би не вистачило. Завдячуючи НСЖУ, яка залучила до проєктів і грантів, «Вільний голос» нині існує. Добре, що є люди, які розуміють значення української незалежної преси в Україні. Допомагає й те, що у нас є корпоративна передплата. Тобто, передплатили газету цілими колективами і ти приносиш за однією адресою, скажімо, сто чи двісті примірників чергового номера. Це сприяє і добрій комунікації з людьми. Коли відвідую ті колективи, організації, установи, сільські ради, які нас підтримують, завжди питаю «що у вас нового?». І так народжується новий матеріал. «Вільний голос» так намагається вижити. Незалежні медіа – це теж ознака вільних людей, ознака нашої вірності й нашої свободи. Впевнена, в нас усе буде добре. Якщо ми дотепер не здалися, то ми вже не здамося. Вдячність НСЖУ, європейським партнерам, Івано-Франківському Центру журналістської солідарності за допомогу та підтримку, – наголосила Валентина Близнюк, редакторка газети «Вільний голос».
– Уся та робота, яку роблять чернігівські медіа під обстрілами – надзвичайна! Робити випуски під час цілодобової тривоги, коли немає електроенергії, а ти мусиш видавати інформаційний продукт – така робота достойна похвали. Вдячна усім колегам, які продовжують працювати. У нас на прикордонні дуже важка ситуація. Саме друкована преса зараз на служінні інформаційної безпеки. У Чернігівській області закрилося 13 медіа, більшість з яких – друковані видання. Якщо говорити про телевізійні компанії, то в одна з них призупинила мовлення саме через виклики з фінансуванням. Ще одна проблема – кадровий голод, а також проблеми з бронюванням медійників, а також блекаути, емоційне вигорання. Щодо останнього, варто зауважити про вигорання не лише у медійників, а й у самої аудиторії. Виникає питання, яким чином говорити з аудиторією, які теми порушувати, як подавати той чи інший матеріал, що робити, аби не втратити аудиторію. Це важливе і тривожне питання. Вдячність колегам з Івано-Франківщини за те, що ділитеся досвідом, адже під час такого спілкування, обміну думками можна знайти рішення чи вихід із проблемної ситуації, – підкреслила Ірина Сенченко, представниця Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в Чернігівській області.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників медіа, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Богдана Засідко,
Івано-Франківський Центр журналістської солідарності
Дискусія з цього приводу: