У студентському середовищі набув популярності наративний подкаст про медіаграмотність «Ніде правди діти», який уже другий сезон створюється запорізькими студентами у межах проєкту «ЗаПорогами брехні: вивчаймо і протидіймо!» за сприяння ГО «Соціальна взаємодія» та НУ «Запорізька політехніка». Прем’єра випуску подкасту відбулася в середині серпня. Автори – студенти спеціальності «Журналістика», комунікаційниця – Марія Башкатова. Молодь, яка відвідує Запорізький ЦЖС талановита, по-сучасному допитлива та ініціативна. Вражає те, що вони працюють так потужно, що можуть дати фору і зрілим медійникам. Співробітники Запорізького Центру журналістської солідарності НСЖУ попросили Марію детальніше розповісти про проект, який набрав уже багато підписників.
– «Ніде правди діти» – це просвітницький подкаст про медіаграмотність та важливість інформаційної гігієни. У першому сезоні ми розказували, для чого потрібне медіаграмотне суспільство, що ми знаємо про фейки у світовій історії, яка країна очолює європейський рейтинг з медіаграмотності. Створювали випуски про псевдоекспертів, емоційні маніпуляцій та інформаційну бульбашку. Популяризуємо важливість критичної оцінки інформації та інформаційних джерел під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. Російська пропаганда постійно підлаштовується і знаходить нові методи для поширення брехні. Найкраща протидія – це правда. Тож ми працюємо для того, щоб зорієнтувати слухачів у медіапросторі та убезпечити від шкідливих інформаційних впливів. У другому сезоні досліджуємо цікаві кейси медіапростору та говоримо по-новому на знайомі теми інфогігієни. Вже розбиралися, що таке екологічне ІПСО, хто такі боти і тролі та як говорити з дітьми про новини. У попередньому випуску розказували про пропаганду на Олімпіаді й у спорті. Слухати трейлер 2 сезону можна за посиланням., – розповідає Марія Башкатова.
Основна платформа – Youtube. Для комунікацій у ютуб-спільноті використовуємо мавп. Три мудрі мавпи – відома японська метафора, яка застерігає, що ми повинні бути обережними з тим, що говоримо, що чуємо і що бачимо. Ці мавпи вже стали візитівкою, впізнаваним елементом, а ми встигли до них прив’язатися. Також використовуємо їх у смішних shorts у ютубі та наповнюємо ними твіттер Чупакабри. Ось приклад.
В окупації чи під обстрілами: як працюють журналісти в умовах війни? Про це йшлося у серпневому випуску. В умовах війни робота журналістів стає дедалі небезпечнішою. Інформувати про ситуацію на лінії бойового зіткнення, працювати в постійній загрозі життю або виїжджати? Особливо це актуально, коли мова йде про роботу на тимчасово окупованих територіях та в районах ведення активних бойових дій.
Через обстріли та загрози для незалежності та безпеки журналістів, адже на представники медіа нерідко стають мішенню, журналістів беруть в полон та катують, редакції змушені евакуюватися у безпечніші місця для продовження діяльності. Такий виклик постав перед журналістами тимчасово окупованих Бахмута, Маріуполя, Сєверодонецька, зруйнованих від російських обстрілів Гуляйпілля, Оріхова, Куп’янська.
Як це – бути медіа міста, якого вже немає? Яких медіа потребують українці в окупації? Які джерела інформації на тимчасово окупованих територіях? На ці та інші питання пробуємо відповісти у свіжому епізоді подкасту «Ніде правди діти».
Для цього випуску взяли коментар у громадської активістки, авторки проєкту «Новини Мелітополя» Ольги Леонтьєвої та в головної редакторки оріхівської газети «Трудова Слава» Світлани Карпенко. В епізоді розказуємо про досвід прифронтової оріхівської газети та релокованого мелітопольського новинного проєкту, який реалізовує ГО. Редакції поділилися принципами роботи, тим, як долають виклики та розказали про формати, які впровадили після 24 лютого.
Що й казати, наша команда працює з великим задоволенням, поряд з нами завжди наш помічник – старший викладач Катерина Єськова, завжди порадить й висловить свою думку, до якої ми завжди прислухаємося.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Наталія Вадимова