Сабіна Ружицька, відома прикарпатська журналістка, нині фрілансерка всеукраїнської газети «Експрес» та всеукраїнського видання УГКЦ «Нова зоря», у професії вже чверть століття. Медійниця каже, що за цей час довелося не раз долати труднощі й протистояти викликам. Найбільшим випробуванням для неї, як і для всіх українців, стала повномасштабна війна. Зокрема, у професійному плані дуже складно працювати в умовах блекауту, що супроводжується довготривалим відключенням світла.
–Доброго дня, колеги! Так добре, що в нашому місті є Центр журналістської солідарності. Це – місце мого порятунку. Домовилася про інтерв’ю з батьком загиблого захисника, бо маю зробити черговий матеріал в «Експрес», а вдома вимкнули світло. То я зразу до вас, – з такими словами забігла Сабіна Ружицька у Центр.
Журналістка розповіла, що зараз працює над матеріалом про загиблого на війні буковинця Андрія Бурчака. Він був майстром спорту України зі стрільби з лука, талановитим відеографом, економістом-кібернетиком. Андрій загинув у грудні 2022 року. Відважний герой витягнув чотирьох поранених побратимів з-під обстрілів, а сам загинув.
–У газеті «Експрес» від початку повномасштабного вторгнення є рубрика «Герої». Пишемо про загиблих захисників та захисниць, які віддали своє життя за Україну. Я, зокрема, долучилася до підготовки публікацій у цю рубрику почасти тому, що в мене у родині є загиблі на війні. І це моя данина пам’яті загиблим Героям, – зауважила журналістка.
Під час роботи у коворкінгу Центру медійниця в телефонному режимі поспілкувалася з батьком загиблого воїна та попрацювала над матеріалом. А під час спілкування з працівниками Івано-Франківського ЦЖС Сабіна Ружицька зазначила, що для неї дуже важливо писати такі матеріали саме в Центрі. По-перше, для медійниці це важливий побутовий момент. По-друге, не менш важливим є психологічний аспект. Публікації про загиблих, поранених є емоційно важкими, адже кожен такий матеріал – це біль, сльози, розпач, емоції. Після спілкування з рідними загиблих, їхніми побратимами нелегко вийти з такого кола бесіди.
–Саме тут, у нашому Центрі журналістської солідарності, коли пишу такі тексти, я можу трішки переключитись і поговорити з колегами на інші теми, або відволіктися і випити каву чи чай. Таким чином можна швидше відійти від такої важкої теми. Бо вдома так не вдається, бо не хочу ці проблеми розділяти зі своїм 10-річним сином. У редакції медіа розумію, що відволікатиму колег від робочого процесу. З початку війни у моєму доробку вже більше півсотні таких емоційних публікацій – про загиблих та поранених на війні, волонтерів, – поділилася думками Сабіна Ружицька.
Як зазначила координаторка Івано-Франківського Центру журналістської солідарності Вікторія Плахта, в коворкінгу Центру медійники можуть скористатися робочими місцями, отримати доступ до безперебійного інтернету, випити чай чи каву, за потреби – скористатися комп’ютерною та копіювальною технікою, фотокамерою. Звичайно, найчастіше така потреба виникає в період блекауту. Загалом щомісяця за такоюу допомогою до Центру звертається до півтора десятка журналістів.
–Наш Івано-Франківський Центр журналістської солідарності – це, по суті, як дім доброї родини. Вдячна голові НСЖУ Сергієві Томіленку за ініціативу і сприяння діяльності таких Центрів. Безмежно вдячна координаторці нашого Центру Вікторії Плахті за постійну підтримку та всіляку допомогу для мене і мого сина, – каже Сабіна. – Якщо мені погано чи добре, і цим хочу поділитись або попросити допомоги у звичайному житті – йду до родичів або до друзів. А якщо мої проблеми чи потреби стосуються професії – завжди звертаюся в Центр. Інколи заходжу сюди і просто так. Як каже мій 10-ти річний син Ілля, – «ми сьогодні не зайдемо в Центр хоча б привітатися?!».
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів. Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Богдана Засідко,
асистентка Івано-Франківського Центру журналістської солідарності