Найкращі репортажі від регіональних журналістів, які живуть у прифронтових зонах, публікуються в усеукраїнських виданнях – на інтернет-сайті Gazeta.ua та в журналі «Країна».
Це уможливив пілотний проєкт із підтримки прифронтової преси «Близько до нуля», який запровадили Національна спілка журналістів України спільно з нідерландською міжнародною організацією Free Press Unlimited (FPU).
– Коли місто або регіон окуповані, потреба в незалежній журналістиці є ключовою. Тому ці прифронтові газети заслуговують на нашу підтримку, — переконана виконавча директорка Free Press Unlimited Рут Кроненбург.
Творчий куратор і ментор проєкту, головний продюсер видання Gazeta.ua та журналу «Країна» Олександр Харченко, в коментарі НСЖУ наголосив, що проєкт «Близько до нуля» «перевершив усі сподівання».
– Звісно, ми прогнозували, що матеріали будуть цікавими і важливими. Але вони виявилися значно щирішими і непередбачуванішими, ніж можна було очікувати, – каже Олександр. – Ці статті роблять видимими сюжети і героїв, які з Києва не побачиш. Локальні журналісти бачать і можуть розповісти про місця, куди столичні журналісти ніколи не доїдуть і які ніколи не побачать. І роблять це цікаво, емоційно, із акцентом на повсякденному героїзмі тих, про кого пишуть.
Олександр Харченко зазначає, що регіональна журналістика – чудове джерело ідей, героїв і ситуацій також для працівників національних медіа. Водночас, куратор проєкту зауважує і відмінність погляду на речі зі столиці й із місць. Так, іноді речі, які на місцях вважаються важливими, з Києва мають вигляд менш значущих.
Серед проблем, які існують у матеріалах місцевих газет, творчий куратор називає перевантаженість деталями, які іноді заважають сфокусуватися на головному.
– Але загалом ці публікації надзвичайно цікаві й актуальні, – одразу додає Олександр Харченко. – Кожне видання дає свою поживу для роздумів, емоцій, переживань.
Він також зазначає, що кожен матеріал і кожен автор із тих, які надійшли до інтернет-видання Gazeta.ua журналу «Країна» в межах проєкту, мають свої індивідуальні особливості.
Дуже колоритним і емоційним назвав Олександр Харченко матеріал газети «Зоря» із прикордонної Золочівської громади Харківщини «Вони – унікальні люди. З їхніх вікон видно Росію, але хочуть чути Україну». Це розповідь журналіста і головного редактора газети Василя Мірошника про жителів прикордонного села Івашки. Їх самих, вже звідти, з протилежного боку, видно у приціл снайперської (та навіть не снайперської) зброї. Але вони влаштовують суботники, висаджують клумби, де квіти є двох кольорів (здогадайтесь яких). І загалом живуть, як можна жити за таких умов…
Більш спокійним і раціональним вийшов матеріал «Як місцева влада вирішує проблеми переселенців» Максима Забелі в мирноградському (Донеччина) «Рідному місті». Адаптація внутрішніх переселенців потребує комплексного підходу: після створення в Мирнограді ради з питань ВПО переселенці отримали важливий комунікаційний майданчик. Людям, які пережили психологічний стрес і травму, важко звертатися до державних органів по допомогу. Так буває досить часто. Легше звернутися до знайомих, які виїхали разом з тобою. Тому в Мирнограді намагаються спочатку поговорити з новоприбулими переселенцями віч-на-віч, щоб зрозуміти, що їх турбує та яка допомога необхідна негайно.
Чернігівська колега Юлія Семенець (видання «Весть») не шкодувала емоцій у матеріалі «Позивний “Снайперка”: 85-річна пенсіонерка волонтерить» про літню чернігівчанку Людмилу Крокос, яка зранку до вечора допомагає плести маскувальні сітки для військових.
«Праву руку вже не відчуваю: травмована, вибита, бо ж в молодості грала в волейбол та гандбол, — цитує авторка свою героїню. – Чую вже погано. Сиджу собі тихенько в куточку, на стільчику, щоб ніхто не чіпав, – не відриваючись від роботи….»
За словами Олександра Харченка, чернігівська колега «буквально проживає з героїнею її життя і переживання, і це насправді заряджає читача».
Не менш емоційною є Тетяна Каушан із «Путивльських відомостей», авторка статті «Шахеди на подвір’ях та снаряди на городі. Прикордонні села на Сумщині потерпають від обстрілів». Зараз усе прикордоння Сумщини в небезпеці. На Путивльщині це і Бруски, і Гірки – там фактично не залишилося людей. Також Бунякине, Рівне, Кружок, Манухівка, Сімейкине, Козаче… Та місцеві воліють триматися за рідні місця, дехто навіть намагається доглядати за худобою. Не вважають це мужністю, а до останнього хочуть жити мирним життям…
Дуже добре відчувають тему й кореспонденти «Голосу Гуляйпілля» – видання, яке очолює Тетяна Велика. Стаття «Розстріли впритул, грабунки та діти у підвалах: хроніки окупації на Запоріжжі» розповідає про події перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів. Зокрема, розстріл листонош Оріхова, що тоді везли людям пенсію, окупацію Новоселівки поблизу Гуляйпілля, котру «окупанти сплутали із селом з однойменною назвою, у Донецькій області» та історію 12-річного Тараса Чердоклієва, який зустрів війну в селі Мирному Гуляйпільської громади…
– Кожен автор для нас «крутий» по-своєму, – каже Олександр Харченко. – Мені здається, що проєкт удався, і його потрібно розширювати і поглиблювати.
А голова НСЖУ Сергій Томіленко наголошує, що ці публікації – приклад високоякісної журналістики.
– Ми прагнемо продемонструвати, що видання з прифронтових та деокупованих територій створюють професійні матеріали, які відповідають усім світовим стандартам, – каже він. – Ясна річ, вони потребують підтримки, оскільки працюють, по суті, на руїнах своїх редакцій, але навіть у таких умовах їхні працівники залишаються високими професіоналами.
Наразі проєкт, ініційований Національною спілко журналістів України спільно з нідерландською міжнародною організацією Free Press Unlimited, передбачає тримісячне фінансування п’ятьох прифронтових газет: «Голос Гуляйпілля» (Запорізька обл.), «Зоря» (Золочів Харківська обл.), «Вість» (Чернігів), «Путивльські відомості» (Сумська обл.) «Рідне місто» (Мирноград Донецька обл.) й публікацію їхніх найкращих матеріалів у виданнях Gazeta.ua та «Країна».
До того ж, вісім прифронтових редакцій отримали нові смартфони: «Південна зоря» (Нікополь), «Обрії Ізюмщини», «Вісті Барвінківщини», «Дворічанський край», «Зміївський кур’єр» (Харківщина), «Вісті» (Слов’янськ), «Технополіс» (Краматорськ) і «Трудова слава» (Оріхів.)
Інформаційна служба НСЖУ