Журналістів Херсонщини війна і окупація розкидала по всій Україні, та й по всьому світові. Та більшість прагне продовжувати свою професійну діяльність, аби не зникли медіа, які давно відомі жителям Херсонщини, які мають авторитет і читачів. Звісно, це не легко робити, коли частина області окупована, а звільнена від ворога територія Херсонщини перебуває під постійними атаками агресора. Ті медійники, які лишилися в Херсоні, під постійними обстрілами створюють новини, репортажі, інтерв’ю про життя міста і області, документує злочини ворога. Тож підтримка потрібна і релокованим журналістам, і тим, хто нині вдома. І вони її знаходять завдяки НСЖУ.
На засіданні Правління НСЖУ 25 січня 2024 р. одним із пріоритетних напрямків діяльності Спілки За ініціативи голови НСЖУ Сергія Томіленка було затверджено допомогу Херсонській ОО НСЖУ та херсонським медійникам, які продовжують активно висвітлювати події свого регіону. В її основі – рекомендації від відомих херсонських медійників – Олега Батуріна, Анжели Слободян, Марини Савченко, Анатолія Жупини, Валентини Федорчук, Любові Руді, Віти Копенко.
Для ефективної допомоги херсонським журналістам НСЖУ долучилась уся команда Центрів журналістської солідарності НСЖУ. При цьому, координаційним визначено Івано-Франківський Центр (координаторка – Вікторія Плахта).
А під час спеціалізованої робочої онлайн-наради НСЖУ, яка відбулася 31 січня, а також під час онлайн-наради працівників херсонських медіа «Як посилити увагу медіа до херсонської тематики», яка відбулася 17 квітня йшлося як про можливості здійснювати власне творчу діяльність журналістам Херсонщини, так і про потреби.
Зокрема, матеріальну складову, без якої неможлива професійна діяльність загалом – павербанки, бронежилети, матеріальна і гуманітарна допомога тощо – саме це називали серед першочергових потреб і ті медійники, які працюють під обстрілами у Херсоні, і ті, які виїхали на безпечніші території, і продовжують інформувати земляків про події в області.
Голова Херсонської обласної організації НСЖУ Валерій Долина зазначив, що до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну обласна організація налічувала 338 членів ОО НСЖУ. Щоправда, 14 з них виключено за колабораційну діяльність. Багато спілчан виїхало з початком великої війни та окупації. У лавах ЗСУ служать 8 спілчан, на жаль, є і втрати – загинув Антон Коломієць. Зараз залишається 300 спілчан, з них половина – пенсіонери, абсолютна більшість із яких зараз перебувають у Херсоні. Низка медійників у місті продовжує працювати. Є й немало ветеранів-спілчан, які опинились у складній ситуації і потребують підтримки.
–Дуже важко підтримувати контакт із цими людьми. Але у відповідь на ті звернення, які надходили, ми намагалися надавати допомогу, зокрема, тим, хто прагнув виїхати з окупованої території. У питаннях допомоги тим, хто її потребує, провідну роль відіграє мережа Центрів журналістської солідарності. Наша місія – підтримувати один одного, дякувати за допомогу, виживати самим і допомагати це робити іншим, – зауважив Валерій Долина.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко звернув увагу на те, щопріоритетними напрямками ЦЖС є фізична безпека журналістів, підтримка журналістів-переселенців, які залишаються у професії та підтримка журналістів, які висвітлюють події пов’язані з війною на території України.
–Спілка уже надала різноманітні види допомоги херсонським медійникам. Це підтримка у відновленні виходів газети «Новий день», матеріальна, технічна, безпекова допомога тощо. І надання допомоги за запитами продовжиться, – зазначив Сергій Томіленко.
Також він наголосив на важливості документування журналістами воєнних злочинів росії, і херсонські журналісти, безумовно, у цьому плані роблять велику справу.
Під час наради журналісти озвучили всі свої запити і побажання, притому не обов’язково матеріальні. Зокрема, медійники, які знайшли прихисток в інших областях, висловили потребу у контактах з місцевими журналістськими осередками, аби не почуватись самотніми. Зрештою, навіть моральна підтримка багато важить. Про це, зокрема, говорила медійниця Марина Савченко.
Журналіст Олег Батурін підкреслив необхідність у своєрідних міні-грантів, кошти яких можна було б використати на відрядження до Херсона для підготовки матеріалів.
–Такі відрядження зазвичай недешево обходяться, враховуючи ситуацію в області, і не завжди витрати можна підкріпити чеками, бо звертатися потрібно, скажімо, до приватних водіїв. Однак це дало б можливість збільшити кількість медійного контенту про Херсон і Херсонщину у медіа просторі, – зауважив Олег Батурін.
Анатолій Жупина – головний редактор Херсонської обласної газети «Новий день», відновити друк якої допомогла НСЖУ за підтримки міжнародних партнерів – також звернув увагу на складнощі з проїздом до Херсона і в області, про проблеми, розв’язання яких є важливим для редакції, а на без пекові заходи не лише для журналістів, а й для героїв їхніх матеріалів.
–Інколи ми не можемо назвати не лише прізвища авторів, а й імена героїв публікацій, аби не нашкодити їм, – зазначив Анатолій Жупина.
Також він запропонував створити фонд підтримки журналістів за допомоги держави, аби допомогти медіа вижити, адже не можна розраховувати лише на міжнародних партнерів.
А ще херсонські медійники попросили провести тренінги для них з написання грантів. Бо не всі достатньо орієнтуються у цьому питанні, а тим часом грантові пропозиції – хороша можливість для виживання медіа, яку не варто втрачати.
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ запропонувала, для ефективнішої допомоги медійникам, розмежувати організацію видів допомог: частину підтримки, наприклад, забезпечення гуманітарною допомогою, зможуть взяти на себе обласні організації НСЖУ, а технічну та іншу допомогу – головний офіс НСЖУ та мережа Центрів журналістської солідарності.
Координаторка Івано-Франківського Центру журналістської солідарності НСЖУ Вікторія Плахта повідомила, що нині в ЦЖС зареєстровано 9 медійників із Херсонщини. Однак на підтримку може розраховувати будь-хто з журналістів Херсонської області, хто звернеться і хто обґрунтовано потребує допомоги.
–Разом з Валерієм Долиною ми вже опрацювали перелік необхідної допомоги херсонським журналістам, затверджено відповідні списки, і, в силу можливостей, вони одержать підтримку.
Десять херсонських журналістів завдяки НСЖУ в межах проєкту «Партнерство задля Перемоги», який реалізує Івано-Франківський Центр журналістської солідарності НСЖУ, отримали матеріальну допомогу.
– Через наш Центр журналістської солідарності ми підтримуємо постійний контакт із колегами – у телефонному режимі або скайп-зв’язком. Спілкуючись, знаємо, як живуть їхні сім’ї, в чому мають потребу, з якими проблемами стикаються. У тісній співпраці з НСЖУ та завдяки її вагомій підтримці намагаємося спільно вирішувати і допомагати, – зазначає координаторка Центру Вікторія Плахта.
Херсонські журналісти зізнаються, що для них важлива і потрібна така підтримка колег у часі війни. Вони з вдячністю говорять: «Найголовніше, що про нас не забули».
– Щиро дякую НСЖУ загалом та Івано-Франківському Центру журналістської солідарності за матеріальну допомогу. Я вимушено перебуваю поза своїм домом. Моє місто було в окупації, а зараз там зона бойових дій. Я втратив якщо не все, то майже все. Тому будь-яка допомога для мене безцінна. Переконаний, що разом здолаємо усі труднощі, – зазначає Максим Каракоз, журналіст Національної мережі гіперлокальних медіа Район.in.ua.
Його колега Олексій Косенко розповів, що завдяки матеріальній допомозі, отриманій отримав від Національної спілки журналістів України, він зміг вирішити певні проблеми.
–Мені довелося переїхати до іншого міста, де наразі продовжую працювати в журналістиці й пишу про ситуацію на тимчасово окупованій частині Херсонщини. Для мене важливою зараз є будь-яка підтримка. Вдячний за матеріальну допомогу Спілці, адже зміг вирішити проблемні питання – сплатити оренду житла та пройти потрібне лікування. Дякую також колегам з Івано-Франківського Центру журналістської солідарності за турботу, – каже Олексій.
– У цей непростий час важливо гуртуватись та підставляти плече один одному. Саме завдяки солідарності нашої журналістської спільноти маємо можливість і надалі розповідати на весь світ про події, які відбуваються в Україні, в її найгарячіших точках, історії незламності та відновлення рідної Херсонщини. Вдячна Спілці за підтримку. Бо разом ми – сила!, – зазначає Олена Пімєнова, засновниця й авторка інформаційного онлайн-видання «Місто сонця».
Неоціненною була допомога і для тих медійників, які залишились у Херсоні й продовжують тримати інформаційний фронт попри всі небезпеки, характерні для прифронтового міста.
–Допомога від НСЖУ для мене була дуже потрібною, адже майже увесь рік, коли була окупація Херсона, я не працював, тож накопичувалися борги за комуналку, а тепер ще й виникла потреба зайнятися своїм здоров’ям. То кожна копійка має значення. Я вдячний НСЖУ та міжнародним партнерам за допомогу, – розповів телеоператор телевізійного каналу Суспільне Херсон Роман Царьов.
Ірина Кошарська – редакторка газети «Вісті» у деокупованій Нововоронцовці, попросила фінансової допомоги для оплати Інтернету й утримання сайту. Майже рік тому, після довгої вимушеної перерви, пов’язаної з окупацією Бериславщини, невеликий редакційний колектив відновив друк газети. І зараз редакція докладає максимум зусиль, щоб читачі із сіл та селищ п’яти громад дізнавалися про актуальні місцеві новини та отримували корисну, а головне – перевірену інформацію.
–Відновлення видання, якому майже 90 років, виявилося великим викликом. Адже нам довелося починати з пошуку нової друкарні, альтернативних способів доставки та розповсюдження, і головне – у нас не було необхідного фінансового ресурсу. На допомогу прийшла НСЖУ, і перший спецвипуск тепер щомісячної газети «Вісті» після окупації вийшов у світ у березні 2023 року. Зараз ми готуємо до друку черговий, 15-й номер. Хочу щиро подякувати НСЖУ та міжнародним партнерам за їхню безцінну допомогу українським медійникам, зокрема нам, маленьким локальним медіа, адже для більшості наших земляків наші газети – єдине джерело достовірної інформації. До того ж, така допомога дуже важлива, адже попри всі виклики війни, ми можемо робити те, що любимо, з користю для людей. Закликаю усіх підтримувати українських журналістів. Адже наша праця – це не просто покликання. А й боротьба на інформаційному фронті, – розповіла Ірина Кошарська.
Залишилась у професії і журналістка Альона Мовчан, яка зараз веде багатогранну журналістську діяльність. Вона – оброблювачка інформації телеканалу Суспільне. Херсон, керівниця літературно-драматургічної частини Херсонського музично-драматичного театру, до службових обов’язків якої входить висвітлення роботи театру в медіа та соцмережах. А ще – написала і видала книгу «Окупація».
–Я працюю в Херсоні, у місті на лінії фронту, місті під постійними обстрілами. До лівого берега менше, ніж три кілометри. Я роблю багато сюжетів – це історії херсонців, просто неймовірних людей. Про кожного з них треба писати книгу, створювати сюжети, передачі. Бо вони пережили окупацію і залишаються в місті, живуть, працюють і відновлюють життя. Херсон – це місто, яке дуже надихає, хоча ми всі у постійній небезпеці. Відкриваються кав’ярні, організовуються концерти, і за всім цим – люди, неймовірні наші захисники, неймовірні пожежні, рятувальники, медики, всі-всі-всі. Хочу подякувати НСЖУ за підтримку, за допомогу. Дуже важливо, коли ти щось робиш, і отримуєш віддачу. Допомога, яка була надана Спілкою для журналістів дуже важлива, бо це також – та віддача, яка мотивує працювати далі. Хочу висловити щиру вдячність і міжнародним партнерам, і всім, хто підтримує нас. Ви даруєте людям крихітку надії, це дуже цінно і важливо.
Втім, і самі журналісти прагнуть підтримати один одного всіма можливими способами. І це не лише теплі слова і щирі емоції. Так, відома телеведуча Тетяна Висоцька організувала збір для херсонського журналіста, який живе на окупованій території. Звісно, це було нелегко, адже, оголошуючи у соцмережах збір, пані Тетяна не могла назвати ні прізвища колеги, ні його місця перебування – з міркувань безпеки для медійника. А щоб пожвавити збір, запропонувала кілька дотів для донаторів – авторський оригінальний чай «Таїнчай», який її родина виготовляє на власній дачі для підтримки ЗСУ, і собі – для стійкості від вигорання. «Таїнчай» Тетяна Висоцька подарувала і Сергію Томіленку на знак вдячності за підтримку оголошеного нею збору для колеги.
–Ми до великої війни на батьківській дачі на Херсонщині заварювали чай з листочків плодових дерев і ароматичних рослин. Зараз ця дача під обстрілами, батьки переїхали до нас. І от у червні 2022-го тато зрізав гілку вишні. Тоді спонтанно виник проєкт – виготовляти чай за спеціальною технологією. Моя десятирічна донька розробила логотип для упаковки. І восени 2022-го ми почали продавати його в соцмережах. Людям він сподобався, адже як для себе зроблений. Тож дача працює вже на перемогу, – розповіла Тетяна Висоцька, і додала, що нині вона навчається терапевтичному садівництву. Нині, в умовах потужного інформаційного потоку, журналістам потрібні ресурси для відновлення, і садотерпія – один з таких методів.
А нещодавно НСЖУ здійснила і мрію херсонських медійників про фінансове полегшення робочих поїздок по області, запропонувавши на запит Олега Батуріна 10 тревел-грантів на відрядження херсонських журналістів у визволені населені пункти Херсонщини. Ці гранти видаватимуться за підсумками нині оголошеного конкурсу. Зокрема, 5 грантів отримають журналісти, які були релоковані через воєнні дії в інші регіони України, але продовжують писати про рідний край. Ще 5 грантів призначені для медійників, які працюють у регіоні. Гранти видаватимуться для підготовки матеріалів у різних форматах і жанрах – інтерв’ю, репортажі, журналістські розслідування тощо. Тревел-грант можна використати на будь-які витрати, пов’язані з підготовкою матеріалів: оплату квитків на поїзд, автобус, таксі, BlaBlaCar, бензин, автогаз, дизпаливо, оренду машини, готель або оренду житла, добові на харчування. Однак ця підтримка не передбачає гонорарів за підготовлені матеріали.
Ініціативу від НСЖУ та міжнародних партнерів щодо видачі таких Тревел грантів було презентовано під час онлайн-нарада працівників херсонських медіа «Як посилити увагу медіа до херсонської тематики», яка відбулася 17 квітня за ініціативи Національної спілки журналістів України, і яка зібрала понад 30 учасників, серед яких – журналісти, редактори та керівники медіа, котрі працюють та висвітлюють життя на прифронтовій Херсонщині.
Також учасники наради поділилися думками щодо найактуальніших проблем в регіоні, на які варто було б звернути увагу в медіа.
–Ми пишаємося роботою херсонських журналістів і хочемо, аби вона була помітна, як у національних, так і міжнародних медіа. Для нас дуже важливо підтримувати достойних українських журналістів, які гідно проходять випробування. Наразі багато херсонських колег, попри постійну небезпеку, й далі живуть у Херсонській області чи їздять туди у відрядження. Наш пріоритет — підтримувати їх та всіх журналістів, котрі залишаються у професії, – наголосив Сергій Томіленко.
Голова НСЖУ також розповів про ініціативи та пілотні проєкти, що реалізовує Спілка для підтримки херсонських колег.
Херсонські медійники, підтримавши ініціативу щодо надання Тревел-грантів, на які власне, вже почали зголошуватися, заповнивши відповідну форму, звернули увагу і на ті проблеми, які заважають їм ефективно працювати і надавати читачам, слухачам та глядачам об’єктивну правдиву інформацію.
Одна з них – це те, що складно протрапити на низку територій Херсонщини. Понад 160 провідних фронтових репортерів, медійних та журналістських організацій підписали заяву, у якій вимагали замінити керівницю об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталю Гуменюк через її підходи до медійників, що ґрунтуються на суцільних заборонах.
Багато херсонських медійників під час наради звернули увагу на цю проблему.
–Встановлені такі межі, такі правила, за яких неможливо їздити в громади і готувати матеріали не те, що на військову тематику, а й на цивільну – про повернення громад до життя, про відбудову, про воєнні злочини росіян тощо. Зустрітися з представниками цивільної влади також практично неможливо. Ми не раз стикалися з тим, що нас фізично не допускають на низку територій області, навіть на ті, куди можна було б поїхати, – зазначив Олег Батурін.
Загалом ця проблема набула такого резонансу, що через два дні після наради на неї відреагували і Генеральному штабі ЗСУ, повідомивши про звільнення Наталі Гуменюк і нині триває відбір фахівця, який чи яка невдовзі стане “голосом” Сил оборони Півдня.
Втім, проблематика підтримки і розвитку місцевих медіа, як складових інформаційної безпеки, у тому числі на Херсонщині, має бути комплексною і потребує посиленої уваги. Тоді й присутність херсонської тематики в інформаційному просторі стане помітнішою.
–На жаль, ми не бачимо належної уваги до важливості журналістів на місцях. Але ми лобіюємо цю ідею. Також ми на всіх міжнародних майданчиках закликаємо, що всі дискусії, дебати про відбудову України, про залучення міжнародних програм мають включати і пункт, щодо підтримки сприяння розвитку місцевих медіа. Адже саме регіональні медіа сприяють тому, що відбуватиметься громадський контроль над використанням зовнішніх ресурсів щодо, забезпечуватиметься антикорупційна складова тощо. Цей ресурс міг би допомогти і журналістам у регіонах і забезпечити прозорість і гласність впровадження усіх проєктів, – підкреслив Сергій Томіленко.
Як знайти центри журналістської солідарності?
У будні центри завжди відчинені. Але ліпше попередньо зателефонувати координаторам, аби узгодити зручний для вас час. Центри розташовані за такими адресами:
- у Києві – вул. Хрещатик 27-а, телефон: 050 680 52 04 (Ілля Суздалєв);
- Об’єднаний Західноукраїнський ЦЖС: офіс у Львові – вул. Соломії Крушельницької, 5, 2 поверх; телефон: 097 907 97 02 (координатор Наталія Войтович); офіс у Чернівцях – пр. Незалежності; 96, телефон: 068 286 37 06 (Володимир Бобер);
- у Івано-Франківську – вул. Січових стрільців, 25; телефон: 066 677 07 26 (Вікторія Плахта);
- у Запоріжжі – пр. Соборний; 152, телефон: 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура);
- у Дніпрі – вул. Старокозацька, 8; телефон: 050 919 84 79 (Наталя Назарова);
- у Харкові – телефон: 095 421 5477 (Ганна Черненко).
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба НСЖУ
