Зустріч, яка відбулася в Запорізькому центрі журналістської солідарності, мала символічну назву – «Весна. Жінки. Незламність»
Відкрила її розповідь про жінок-журналісток, які в цей воєнний час готують матеріалі з прифронтових територій, з лінії, що проходить близько «нуля», з місць прильотів… Відданість справі, мужність і любов – ось рушійна сила, яка тримає їх, дає наснагу і віру. Їх очі дивляться на нас з світлин фотовиставки «Запорізькі журналісти на війни» у Центрі журналістської солідарності.
Ольга Звонарьова, Катерина Клочко, Дар’я Зирянова, Олена Каптюх, Юлія Баришева, Ганна Логвиненко, Євгенія Назарова, Світлана Карпенко, Інна Гогой, Світлана Залізецька, Єва Миронова… З ризиком для життя вони виконують свій професійний обов’язок, розповідають правду про війну. про наших героїчних воїнів, документують військові злочини рашистів.
Згадали добрим словом і про наших невтомних жінок-волонтерок Олену Шевчук, Надію Мороз, Богдану Шевченко, Інесу Атаманчук та інших.… Наші мужні, відважні і ніжні жінки-журналістки і волонтерки, якими ми пишаємося, яких підтримуємо, разом з якими тримаємо інформаційний фронт…
Зустріч продовжили пісні під гітару у виконанні автора, адміністратора нашого сайту Ігоря Самойленка та прекрасні танці у виконанні нашої спілчанки Тетяни Іспандярової. Вона щойно повернулася з чемпіонату Європи по східних танцях і привезла золоті медалі в чотирьох номінаціях. Вона показала колегам не тільки два східних танця, але й два оригінальних, власної постановки на українські пісні. –«Парова машина» і «Буде тобі, враже!» Останній їй довелося виконувати на біс, так він вразив глядачів, так прекрасно і досконало наворожила українська чаклунка перемогу Україні.
–Такі зустрічі надихають, надають сили і натхнення, – зазначила тележурналістка з Бердянська Вікторія Горбатко. – Ми віддали шану і нашим мужнім колежанкам, які працюють на прифронтових територіях, і згадали волонтерок. І, разом з тим, відпочили душею, бо у кожного з нас – журналістів-переселенців і місцевих колег – свій рахунок до рашистів. І ми нічого не забудемо після перемоги. А зараз просто кожен виконує свій обов’язок
Ще однією родзинкою свята стала презентація і дегустація власноруч приготованих учасниками зустрічі українських страв. ще – презентували приготовлені власноруч українські страви. Задоволення і призи отримали всі.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Ніна Деркач, фото Дар’ї Зирянової