Вмінню перевіряти інформацію на фейковість учились учасники тренінгу «Медіаграмотність під час війни: фейки та медіабезпека», який відбувся у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ
Тренеркою була Марина Бойко – експертка з комунікацій, тренерка громадської організації «ГОЛОС ПРО». Має чималий досвід роботи із локальними медіа, адже 15 років працювала в пресслужбі Дніпропетровської обласної держадміністрації.
– Із початком повномасштабної війни дезінформація від російської федерації зросла вдвічі. Фейки – це один із інструментів, які ворог активно використовує. Чому саме фейк? Бо у війні легше перемогти, якщо налаштувати народ проти своїх. На жаль, у нашому суспільстві є досить великий відсоток людей, які не розрізняють – де фейк, а де правда. Цю інформацію беруть, репостять, пишуть новину, і так вона поширюється. У росії працюють цілі структури, які генерують фейкові повідомлення. Найбільше дезінформації вони спрямовують на Польщу, Словаччину та Чехію, країни, куди виїхало дуже багато українців. Тож медіаграмотність – це наша медіа безпека, – зазначила Марина Бойко.
Саме на журналістів покладається велика відповідальність за те, щоб інформація, яка виходить у публічне поле, була чесною, правдивою, без якихось перекручень. Аби не піддаватися маніпуляціям, слід критично сприймати інформацію, усвідомлено ставитися до її джерел, ретельно перевіряти почуте чи прочитане.
Як зауважила Марина Бойко, людині потрібно менше 1 секунди для того, щоб зацікавитися контентом. Більшість (96%) людей сприймають інформацію лише із заголовків, при цьому брехня поширюється у 6 разів швидше, ніж правдива інформація.
Під час тренінгу учасники дискутували, виконували практичні вправи – розбирали приклади, визначали ознаки фейків, вчились їх відрізняти від достовірної інформації.
Тренерка нагадала ключові ознаки фейків:
- заголовок не відповідає змісту повідомлення або є надміру емоційним;
- є емоційне накручування в матеріалі, апеляція до забобонів, конспірологічних теорій;
- недостовірні фото, відео, які використовуються як підтвердження інформації;
- немає джерела інформації або воно анонімне, немає гіперпосилання або воно не працює;
- посилання на невідомих експертів.
Аби дізнатися, чи повідомлення не є фейковим, потрібно шукати першоджерело, візуальні підтвердження. При цьому слід переконатися, що зображення не відредаговане.
Фото можна перевірити за допомогою телефону, використовуючи такі програми:
- Google Images – опція пошуку за зображеннями;
- Tineye – сервіс, який відстежує публікацію зображення в інших медіа (але не соцмережі);
- Fotoforensics – аналізує різні шари зображення. Може показати нерівномірні шуми на відредагованому графічним редактором фото.
- Обов’язково перевіряйте інформацію на офіційними джерелах – всеукраїнських, місцевих, чи на ресурсах міжнародних організацій. Пам’ятайте, що не завжди новина, яку поширили інші медіа, є правдивою. Раджу також звертатись до фактчекінгових проєктів, – наголосила Марина Бойко.
Серед учасників тренінгу були студенти-журналісти провідних профільних вишів Дніпра. Вони поновили свої знання й уміння, а також набули нових навичок з медіаграмотності та медіабезпеки під час війни.
– Для нас, майбутніх медійників, тема тренінгу актуальна і важлива, тож участь у цьому заході для мене була дуже корисною, – поділилася враженнями другокурсниця Університету митної справи та фінансів Софія Вихляєва. – Коли ми розбирали приклади фейків – зізнаюсь, кілька разів я помилилася. Було непросто одразу визначити, це достовірна інформація чи перекручена. Дякую тренерці за набутий досвід і корисні рекомендації.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
